Путін отримав вигоду, Зеленський — ультиматуми: чим обернулися дизельна угода та заяви Трампа

Президент США Дональд Трамп після домовленості з російським лідером Володимиром Путіним про постачання російського дизельного пального заявив про початок «енергетичного перемир’я» між Росією та Україною, а також закликав українців обрати нового президента. Ці кроки викликали критику американських політиків, занепокоєння європейських партнерів і заперечення з боку Києва.

ТСН.ua зібрав подробиці паливної домовленості, реакцію на неї та заяви американського президента щодо війни й українських виборів.

Дизельна угода Трампа і Путіна: що відомо

Президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. За його словами, Росія має негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизелю, ще 500 тисяч тонн — у листопаді, а згодом передбачені додаткові партії.

Трамп пояснив рішення необхідністю збільшити пропозицію пального та знизити ціни, які зросли на тлі війни на Близькому Сході. Він подякував російському президенту за домовленість і заявив, що Сполучені Штати отримають мільйони барелів необхідного їм пального.

Для реалізації домовленості американська адміністрація тимчасово послабила санкційні обмеження на продаж російського дизелю. За повідомленнями американських медіа, відповідна ліцензія дозволяє постачання пального до квітня 2027 року.

Водночас угода викликала запитання щодо її економічної доцільності та наслідків для України. Аналітики, на яких посилаються міжнародні медіа, вважають, що обсяги постачання можуть бути недостатніми для істотного й тривалого зниження цін на пальне у США. Натомість Росія отримає додаткову можливість продавати нафтопродукти, попри санкції, запроваджені через її агресію проти України.

У США назвали послаблення санкцій зрадою

Рішення Трампа викликало різку реакцію серед американських законодавців. Група сенаторів-демократів назвала тимчасове послаблення обмежень на продаж російського дизелю зрадою України, європейських союзників і національної безпеки США.

У спільній заяві сенаторка Джин Шагін, лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер і сенаторка Елізабет Воррен розкритикували адміністрацію за те, що вона вирішила шукати спосіб знизити ціни на пальне через домовленості з Москвою, а не посилювати співпрацю із союзниками.

На думку законодавців, доходи від продажу російських нафтопродуктів можуть допомогти фінансувати воєнні дії Кремля. Вони також заявили, що Вашингтон фактично послаблює позиції України в той час, коли Росія продовжує війну.

Критику висловили йпредставники Республіканської партії. Конгресмен Дон Бейкон підтримав ініціативу свого колеги Браяна Фіцпатріка щодо підготовки двопартійного законопроєкту, який має заблокувати закупівлі російської нафти. Бейкон назвав рішення Трампа серйозною помилкою та заявив, що зараз потрібно посилювати санкції, а не послаблювати їх.

Британія виступила проти домовленості з Москвою

У Великій Британії також не підтримали паливну угоду Трампа з Путіним. Міністр оборони Вес Стрітінг наголосив, що союзники мають зосередитися на обмеженні можливостей Росії продовжувати війну та на підтримці України.

У Лондоні вважають, що послаблення санкцій суперечить завданню посилити економічний тиск на Кремль. Замість надання Росії додаткових можливостей для експорту нафтопродуктів західні держави, на думку британської сторони, мають спільно працювати над скороченням ресурсів, доступних російській військовій машині.

Мирні переговори під загрозою

Дизельна домовленість стала несподіванкою для українських та європейських представників, які прибули до Маямі на переговори 9–10 жовтня. За словами одного з високопосадовців України, рішення американської адміністрації здивувало не лише Київ, а й європейських чиновників, які брали участь у зустрічах.

«Це було схоже на пастку», — сказав український посадовець.

За повідомленнями медіа, домовленість Вашингтона з Москвою ускладнила дипломатичні зусилля щодо завершення війни. Критики угоди наголошують, що Росія отримує економічні переваги, не взявши на себе чітких зобов’язань щодо припинення бойових дій.

Формальний консультативний раунд у Маямі за участю української делегації та американських посланців Джареда Кушнера і Стіва Віткоффа завершився без оголошення конкретного результату. Паралельно Трамп провів тривалу телефонну розмову з Путіним.

У Кремлі після цього заявили, що не бачать підстав для негайного відновлення переговорів. Радник російського президента Юрій Ушаков повідомив, що Москва згодом визначатиме, коли повертатися до діалогу.

Удари по російських НПЗ

Після домовленості з Путіним Трамп посилив критику українських ударівпо російських нафтопереробних заводах. Він заявив, що звертався до Зеленського з вимогою не атакувати об’єкти, пов’язані з виробництвом дизельного пального.

«Ми сказали Зеленському: „Робіть, що хочете, але не чіпайте дизельне пальне“», — заявив президент США.

Він також звинуватив українського лідера в тому, що той нібито створює проблеми для світової економіки та американських фермерів ударами по російських нафтопереробних заводах. Трамп наполягає, що Київ має припинити такі атаки, оскільки вони, за його твердженням, впливають на ціни на пальне.

Раніше видання Axios повідомляло, що рішення про постачання російського дизелю було пов’язане з невдоволенням американської адміністрації тим, що Україна не припинила удари по російських НПЗ.

Водночас колишній спеціальний посланець США з питань України, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог, виступив на підтримку українських атак. Він вважає, що удари по нафтопереробних заводах створюють тиск на Кремль і змушують російське суспільство відчувати наслідки війни.

Келлог також застеріг від сприйняття російських пропозицій щодо постачання пального як прояву доброї волі. На його думку, Москва зацікавлена в тому, щоб Україна припинила атаки на її нафтову інфраструктуру, оскільки вони обмежують російські можливості вести війну.

Трамп закликав Україну обрати нового президента: яка реакція

10 жовтня американський президент заявив, що Зеленський нібито мав можливість завершити війну раніше, але не скористався нею. Трамп також сказав, що, на його думку, настав час для Україниобрати нового главу держави.

«Я думаю, що настав час для України обрати нового президента», — заявив він.

Ці слова одразу підтримав спеціальний представник російського президента Кирило Дмитрієв. Він назвав заяву Трампа знаковою та написав у соцмережі X, що Україні нібито потрібне інше керівництво, яке прагнутиме миру.

Американський підприємець Ілон Маск також підтримав заклик до зміниукраїнського лідера. Він заявив, що Зеленський, на його думку, зайшов надто далеко, і погодився з тезою про необхідність обрати нового президента.

Водночас американська ультраправа активістка Лора Лумер, яка підтримує Трампа, виступила на захист українського президента. Вона наголосила, що, якщо хтось хоче проведення виборів в Україні, то насамперед має вимагати від Путіна припинити війну. Лумер також нагадала, що воєнний стан створює правові та безпекові перешкоди для організації голосування.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у відповідь на заяви Трампа підкреслив, що майбутнє українського керівництва має визначати виключно народ України. За його словами, Зеленський має підтримку українців, а рішення щодо виборів не можуть диктувати інші держави.

Зеленський назвав умову для виборів

Володимир Зеленський відповів на заклики Трампа, заявивши, щоУкраїна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на повне припинення вогню щонайменше на 60 днів.

«З усією повагою до президента Трампа, саме наше суспільство, наш народ мають обрати того чи іншого лідера», — сказав український президент.

Він пояснив, що проведення виборів під час воєнного стану суперечить чинному українському законодавству, а також потребує належних гарантій безпеки. Держава має забезпечити можливість голосування для громадян, зокрема військових і людей, які перебувають у небезпечних районах або за кордоном.

Зеленський наголосив, що рішення про те, коли та як проводити вибори, належить українцям. Водночас він заявив, що готовий організувати голосування, якщо Путін погодиться на 60-денне припинення вогню.

Трамп оголосив «енергетичне перемир’я», але є нюанс

11 жовтня Трамп заявив, що між Росією та Україною нібито починає діяти «енергетичне перемир’я». За його словами, домовленість набуває чинності негайно, а обидві сторони вже погодилися її дотримуватися.

Однак Зеленський повідомив, що заява американського президентастала для нього новиною. Українська сторона не підтвердила, що Київ і Москва досягли погодженої домовленості на таких умовах.

Президент України водночас заявив про готовність підтримати припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, якщо Росія також припинить атаки на українські об’єкти. Київ наполягає на взаємності та реальних гарантіях, а не на односторонніх обмеженнях для українських сил.

Зеленський наголосив, що Україна готова зупинити удари по російських нафтопереробних заводах, якщо Москва припинить атакувати українську енергетичну інфраструктуру. Він назвав таку пропозицію справедливою домовленістю, яка могла б стати першим кроком до ширшого припинення вогню.