кремль відкинув 60-денне перемир'я, Україна б'є по дата-центрах рф – хроніка 1692-го дня Великої війни

росія не погоджується на 60-денне припинення вогню, але готова не завдавати ударів по Україні в день можливих виборів. Про це заявив речник кремля Дмитро Пєсков. Володимир Зеленський натомість наголошує: говорити про вибори можна за умови, якщо США домовляться з росією про повне припинення вогню. Москва продовжує атакувати українську енергетику, а Київ завдає ударів по російських нафтопереробних заводах і дата-центрах. Наслідки атак на цифрову інфраструктуру рф уже помітні в роботі інтернет-сервісів. 

кремль відкинув пропозицію про 60-денне перемир’я

росія не демонструє готовності до тривалого припинення вогню. Після пропозиції президента України Володимира Зеленського щодо 60-денного перемир’я речник російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що володимир путін може наказати не завдавати ударів по Україні в день голосування, якщо Київ вирішить провести вибори. Однак зупиняти бойові дії на два місяці в кремлі не погоджуються.

Зеленський під час Варшавського безпекового форуму наголосив, що готовий обговорювати питання виборів, якщо Сполучені Штати зможуть домовитися з росією про повне припинення вогню. Водночас український президент зауважив, що Москва вже порушила енергетичне перемир’я, про яке заявляв Дональд Трамп. Російські реактивні "Шахеди" продовжують атакувати Київ та інші українські міста, а удари по енергетичній і критичній інфраструктурі не припиняються.

Україна не зупиняє удари по російських НПЗ

Попри російські атаки, Київ очікує подальших кроків від американських партнерів. Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах та нафтовому експорту, якщо Москва зупинить атаки на українську енергосистему й критичну інфраструктуру.

"Це не такі самі обсяги, які можуть бути втрачені через кризу в Ормузькій протоці. Але якщо росія хоче, щоб ми припинили наші далекобійні удари по її НПЗ та нафтовому експорту, то росія має припинити свої удари по нашій енергосистемі та критичній інфраструктурі", – заявив президент.

Тим часом рішення Дональда Трампа послабити нафтові санкції проти росії викликає запитання щодо подальшої американської політики. Політичний експерт Тарас Загородній вважає, що Вашингтон намагається вплинути на енергетичні ринки та виправити становище, яке ускладнилося через війну з Іраном. На його думку, заяви американського президента можуть бути пов’язані й із внутрішньополітичними проблемами напередодні виборів у США.

"Я думаю, що паніка безпосередньо у Трампа. Він намагається якось виправити ситуацію. Різними заявами, розмовами про дизель, який навряд чи буде приходити з Росії, вплинути на ринки. Я думаю, що він підозрює, що його власна партія починає зливати. Трамп ніколи не визнає, що це все через війну з Іраном. Чи буде падіння цін на нафту? Буде, але не зараз", – зазначив Загородній.

Удари по дата-центрах: російські боти зникають із мережі

Україна знайшла ще одну вразливу ланку російської інфраструктури – центри обробки даних. За словами Тараса Загороднього, удари по цифрових об’єктах можуть створювати для Росії серйозні проблеми, адже від них залежать робота онлайн-сервісів, передавання інформації та платіжні системи.

Американське спеціалізоване видання Tom’s Hardware повідомляло про скорочення трафіку російських ботів після ударів по дата-центрах "Яндексу". За наведеними виданням даними, 8 жовтня показники трафіку ботів знизилися приблизно до 57%. Це сталося після атаки на центр обробки даних компанії в Сасові. Згодом повідомлялося про удари по іншому великому майданчику "Яндексу" в Калузі та об’єкту у Володимирській області.

Володимир Зеленський заявив, що після українських ударів по цифровій інфраструктурі росії користувачі соціальних мереж могли помітити зменшення кількості провокаційних повідомлень.

"Коли ми почали відповідати на російську операцію проти наших дата-центрів і коли наші удари досягли дата-центрів "Яндексу", на багатьох платформах соцмереж раптом стало трохи легше дихати. Багато хто це помітив. Стало менше ненависті, менше ворожнечі і менше провокацій. Тому що ботів стало менше", – сказав президент.

Загородній також звернув увагу на залежність російської цифрової інфраструктури від внутрішніх систем. На його думку, централізація даних і обмеження міжнародного обміну інформацією можуть робити такі об’єкти вразливішими. Він припустив, що потенційні удари по цифровій інфраструктурі великих російських банків могли б мати значні наслідки для фінансової системи країни-агресорки. Водночас можливі наслідки таких атак для банківської системи наразі залишаються оцінкою експерта.

Українці не відчувають енергетичного перемир’я

На тлі заяв про можливе припинення ударів українці скептично ставляться до перспектив енергетичного перемир’я, оголошеного Дональдом Трампом. У Києві люди наголошують, що домовленості між політиками не завжди виконуються російською стороною, а повсякденне життя продовжують супроводжувати повітряні тривоги.

Киянка Віра зазначила, що під час переговорів можуть ухвалювати певні рішення, однак росія часто їх порушує. Інша мешканка столиці, Ксенія, заявила, що не відчуває жодного перемир’я й не очікує швидких змін. Киянин Ярослав додав, що українцям важливо бути готовими до можливих перебоїв і робити необхідні запаси, хоча ситуація із підтримкою міжнародних партнерів також викликає занепокоєння.

Про відсутність реального відчуття перемир’я свідчать і розповіді жителів Харкова. Яна пригадала ранкову атаку, під час якої людям довелося поспіхом залишати домівки та бігти до укриття. За її словами, удар припав по цивільних, а не по військових об’єктах.

"І по мирних жителях, то яке ж перемир’я може бути? Тривога! В укриття! Я побігла", – розповіла харків’янка.

Поки кремль відмовляється від тривалого припинення вогню, Україна продовжує вимагати реальних гарантій безпеки й відповідає на російські атаки ударами по інфраструктурі агресора. Москва пропонує лише коротку паузу на день можливого голосування, тоді як Київ наполягає на повному припиненні вогню. А удари по російських НПЗ і дата-центрах демонструють, що Україна розширює інструменти тиску на державу, яка продовжує війну.

Ганна Рибалка, "5 канал".

Нагадаємо, заступник секретаря РНБО України Давид Алоян провів зустріч із представниками посольства США, де сторони обговорили підготовку угоди Drone Deal, оборонно-промислову співпрацю та можливості розширення експорту українського озброєння. Окрему увагу приділили розвитку експорту українського озброєння. Давид Алоян повідомив партнерів про пріоритети роботи Міжвідомчої комісії з питань військово-технічного співробітництва та вдосконалення процедур експорту.