Молдова під вогнем: як російська війна проти України б'є по Кишиневу

Сторож дрімав у невеликій будці над виноградником уздовж південно-східного кордону Молдови, коли раптом після обіду пролунав вибух, земля затремтіла, а вікна у прибудові вилетіли.

Цей чоловік, який відмовився давати інтерв’ю, та інші жителі району завалили дзвінками місцеві номери екстрених служб, запитуючи поліцію, що відбувається.

Йон Табак, офіцер районної прикордонної служби, був одним із тих, хто прибув на місце події в другій половині дня 9 серпня.

«Ми побачили, що дерева були обпалені й знищені. Звідти все ще піднімався дим», – розповів Табак Молдовській службі Радіо Свобода.

«Коли у 2022 році почалася війна, вони не літали над нами ось так, але останнім часом це трапляється постійно», – сказав він.

Російські безпілотники та ракети, що пролітають через повітряний простір Молдови, – це не нове явище для Кишинева. Однак протягом останніх кількох місяців це почало відбуватися із тривожною частотою.

Крім того, молдовська влада заявляє, що фіксує дедалі більшу кількість випадків падіння та вибуху авіаційних боєприпасів безпосередньо на території Молдови.

На початку минулого тижня прикордонник отримав поранення, коли російський снаряд – влада не уточнила, що саме це був за предмет – впав на землю поблизу пункту пропуску «Паланка» на кордоні з Україною та відскочив.

Це був перший випадок (після війни у Придністров'ї – ред.), коли молдовський працівник правоохоронних органів отримав поранення від російської зброї.

За словами офіційних осіб, у Крокмазі ситуація стала ще більш тривожною через те, що снаряд був новим гібридним безпілотником S-8000 «Бандероль», який поєднує риси дрона і крилатої ракети.

Незважаючи на зростання кількості інцидентів, більшість молдован, як зазначив молдовський політичний експерт Андрій Курарару, залишаються в основному байдужими.

«Коли трапляється щось серйозніше, дійсно можна спостерігати спалахи реакції громадськості та обурення. Але до цього моменту це були переважно випадки вибухів дронів на відкритих просторах або з незначними збитками. Тому багато людей вже звикли до цього», – зазначив Курарару, співзасновник кишинівського аналітичного центру WatchDog.MD.

«Це апатія, пов'язана з тим, що такі випадки трапляються. Ми не маємо змоги реагувати на це якось конкретно», – сказав він.

Факти

Розташована між Румунією – її мовним і культурним родичем та членом НАТО – та Україною, яка уже 12 років стримує агресію Росії, Молдова з самого початку повномасштабного російського вторгнення намагається мінімізувати його наслідки.

Із 2022 року російські безпілотники та ракети регулярно порушують повітряний простір Молдови на шляху до українських цілей; зазвичай їх запускають з військових кораблів у Чорному морі та з об’єктів на окупованому Кримському півострові.

Однак зростання кількості як прольотів, так і влучень на території самої Молдови викликало занепокоєння у влади, яка побоюється можливих травм або загибелі людей від російської зброї.

Міністерство оборони повідомляє, що зафіксувало майже 90 «несанкціонованих проникнень» у повітряний простір Молдови, зокрема як безпілотників, так і ракет.

Більше половини з них – загалом 48 – впали на молдовську територію. До цього підрахунку увійшли імітатори, різні дрони-камікадзе та уламки ракет, збитих українською протиповітряною обороною, що працює поблизу кордону.

Лише у серпні влада зафіксувала 17 випадків, коли російські безпілотники розбилися або вибухнули на території Молдови, що перевищило загальну кількість таких випадків за весь 2025 рік.

9 вересня російський безпілотник влучив у контрольно-пропускний пункт на молдовсько-українському кордоні поблизу Одеси, пошкодивши прикордонний пост, спричинивши пожежу та змусивши евакуювати 16 осіб.

Президент Майя Санду згодом написала у дописі в соцмережах, що лінія фронту Росії просувається далі на захід.

Загроза росте, а що може Молдова?

Днем раніше російський безпілотник, що пролетів над повітряним простором Молдови, змусив владу призупинити польоти, зокрема рейс президента України Володимира Зеленського, який прямував з Молдови до Норвегії.

«Москва ставить під загрозу життя людей по всій Європі, і її потрібно зупинити», – написала вона у дописі 3 жовтня після чергового інциденту, під час якого, за її словами, гібридні безпілотники «Бандероль» «порушили наш повітряний простір і вибухнули на нашій території».

Хоча більшість аварій сталися в сільських або малонаселених регіонах, таких як Крокмаз, кілька дронів вибухнули на околицях столиці, Кишинева, налякавши мешканців, які спали.

Молдовська влада практично безсила проти російської зброї. У країні є дві відносно нові радіолокаційні системи – одна придбана у Франції, а інша надана в якості допомоги ЄС – які здатні виявляти дрони або ракети.

Молдова також має певні засоби протиповітряної оборони ближнього радіусу дії: переважно так звані ПЗРК – ракети, що запускаються з плеча. Однак у неї немає систем перехоплення середнього чи дальнього радіусу дії, здатних збити російський безпілотник у повітряному просторі України або над Чорним морем.

«Головна проблема полягає в тому, що Молдова не має ефективної системи протиповітряної оборони», – зазначив Курарару.

«Ми стоїмо в довгій черзі на придбання деякого оборонного обладнання середньої дальності, але зараз усі замовлення розписані на довгі роки, і більша частина цього обладнання йде в Україну».

У липні Європейський Союз, в якому Молдова є країною-кандидатом, виділив 120 мільйонів євро на придбання системи протиповітряної оборони середньої дальності для Молдови.

Однак експерти зазначають, що на її придбання та розгортання знадобиться час, а це, ймовірно, означає, що вона не стане в нагоді під час поточної російсько-української війни.

21 вересня, спілкуючись із журналістами, Санду зазначила, що ті обмежені засоби протиповітряної оборони, які є в розпорядженні молдовських збройних сил, розгорнуті для захисту об’єктів критичної інфраструктури, таких як електромережі.

«Сама Молдова ніколи не піде на такий самогубний крок, як війна з Росією чи щось подібне», – сказав Курарару. «Ми розуміємо, що Молдова й так занадто мала, щоб відігравати якусь роль у цій війні. Тож вона, швидше за все, стане побічною жертвою, а не учасником конфлікту».

До підготовки цього репортажу з Праги долучився старший міжнародний кореспондент Радіо Свобода Майк Екель.