Несподівані зміни: уряд готує нові правила бронювання працівників

На початку жовтня, 9 числа, народний депутат Ярослав Железняк повідомив про отримання проєкту змін до урядової постанови щодо бронювання військовозобов’язаних. Документ, автентичність якого підтвердили джерела депутата, був надісланий урядовими колами і вказує на можливі масштабні перетворення у системі відстрочок.

Запропоновані зміни, які обговорює Ярослав Железняк, можуть суттєво зменшити кількість заброньованих працівників. Зокрема, для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики максимальний ліміт бронювання пропонують знизити зі 100% до 85%. Комунальні служби, що забезпечують тепло- та водопостачання, водовідведення та вивезення сміття, можуть побачити скорочення ліміту з 75% до 60%.

Окрім зниження лімітів, планується зміна розрахункової бази для 50-відсоткового бронювання. Працівників, які вже мають законну відстрочку (студенти, доглядальники, батьки трьох дітей), пропонують не враховувати у загальній кількості. Це означає, що, наприклад, якщо зі 100 працівників 20 мають відстрочку, то 50% ліміту будуть розраховані від 80 осіб, дозволяючи забронювати лише 40 працівників замість 50.

Ще одне ключове нововведення — це реорганізація Координаційного центру при Кабінеті Міністрів. До його складу планується включити 17 осіб, серед яких представники СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки та Національної поліції. Без рекомендації цього центру підприємство не зможе отримати статус критично важливого або встановити ліміт бронювання понад 50%. Центр також матиме право рекомендувати скасування вже наданого статусу.

Нардеп звернув увагу на відсутність у проєкті чітких строків ухвалення рішень, критеріїв роботи нового центру та процедур оскарження. Також у документі не пояснюється доля вже оформлених бронювань, які перевищуватимуть нові ліміти. До 20 жовтня міністерства та обласні державні адміністрації зобов'язані переглянути галузеві критерії визначення критично важливих підприємств.

Наразі зміни перебувають на етапі проєкту, і офіційних рішень щодо їх ухвалення ще не було. Водночас бізнесу вже рекомендується почати підготовку: перерахувати кількість працівників, зібрати докази важливості підприємства та звернутися до профільних міністерств або ОДА з пропозиціями до 20 жовтня. Це допоможе оцінити ризики та підготувати аргументи для збереження статусу.

У вересні поточного року в Україні було заброньовано близько 1,4 млн осіб, з найбільшою часткою у переробній промисловості. Середня заробітна плата на критично важливих підприємствах за два роки зросла на 55%, що призвело до збільшення податкових надходжень. Це підкреслює економічну важливість таких підприємств та їхній внесок у бюджет країни.

Ярослав Железняк підкреслив, що "у оприлюдненому описі проєкту не визначені строки ухвалення рішень, критерії оцінювання та порядок їх оскарження" щодо діяльності Координаційного центру.

Він також зазначив, що "проєкт не містить пояснень щодо того, як діятимуть бронювання, оформлені раніше, якщо вони перевищуватимуть нові ліміти", що створює невизначеність для багатьох підприємств.

Запропоновані урядом зміни до правил бронювання можуть створити нові виклики для українського бізнесу, вимагаючи від компаній гнучкості та швидкої адаптації. Результат цих перетворень покаже, наскільки ефективно держава зможе поєднати потреби мобілізації із збереженням стабільності критично важливих галузей економіки.