Угода Трампа щодо російського дизелю: чому обіцяні обсяги навряд чи врятують світовий ринок — FT

Домовленість американського президента Дональда Трампа з Москвою про постачання російського дизельного пального на світові ринки навряд чи суттєво полегшить становище покупців цього палива у США та інших країнах світу, повідомляє Financial Times з посиланням на аналітиків. 

Зокрема, Росія заявила про намір одразу поставити 300 тисяч тонн палива, у листопаді — ще 500 тисяч тонн, а в грудні — додатковий мільйон тонн.

Видання пише, що через конфлікти цього року нафтопереробні заводи в Росії та на Близькому Сході постали перед труднощами у виробництві пального. Це призвело до нестачі дизелю та різкого зростання цін на заправках. Покупці в різних країнах світу гостро потребують додаткових джерел постачання.

Угоду, яку Трамп уклав у п’ятницю, одразу розкритикував президент України Володимир Зеленський. Він назвав її «слабким рішенням» і заявив, що вона може заохотити російського диктатора Владіміра Путіна. Водночас залишається незрозумілим, чи зможе Росія завдяки цій домовленості подолати паливну кризу.

За деякими оцінками, українські удари вивели з ладу до 45% потужностей російських нафтопереробних заводів. Через це в Росії виник найгостріший дефіцит бензину з часів розпаду Радянського Союзу. Щоб компенсувати нестачу, Москва почала імпортувати пальне, зокрема з Індії.

На думку нафтового аналітика Seala AI Владіміра Нікітіна, Росія не зіткнулася з серйозною нестачею дизельного пального. Він також вважає, що обсяги постачання, обіцяні на перші два місяці, є відносно невеликими для Росії.

Основна частина російських автомобілів їздить на бензині, якого країна виробляє приблизно стільки, скільки споживає. Натомість дизельного пального, необхідного переважно для вантажівок і важкої техніки, Росія стабільно виробляє більше, ніж потребує.

Тим часом колишній керівник стратегії та інновацій «Газпром нафти», а нині старший науковий співробітник Центру Карнегі «Росія — Євразія» в Берліні Сєргєй Вакуленко зазначив, що російські нафтопереробні заводи щомісяця виробляють близько 5,8 млн тонн дизельного пального. За його оцінкою, від 1,2 млн до двох млн тонн можуть призначатися для експорту.

Вакуленко також пояснив, що Росія виробляє літнє дизельне пальне, придатне для температур вище -5°C, і зимове, яке витримує морози до -35°C. Після завершення осіннього збирання врожаю країна переходить на зимове пальне, тому літні запаси майже не використовують усередині країни до весни.

Попри стабільні постачання, Росія рік тому заборонила трейдерам продавати дизельне пальне за кордон, а влітку цього року поширила обмеження і на виробників. Виняток залишили для залізничних постачань до сусідніх країн за міжурядовими угодами. Основним покупцем за такими домовленостями залишається Монголія.

Провідний аналітик Kpler Суміт Рітолія пояснив, що заборону запровадили не обов’язково через фактичну нестачу дизельного пального в Росії. За його словами, обмеження мали запобігти можливому дефіциту всередині країни через перебої в роботі нафтопереробних заводів і сезонне зростання попиту.

Вакуленко припустив, що запроваджена в липні заборона на експорт дизельного пального для виробників могла фактично діяти як система квот. За його словами, деяким компаніям могли неофіційно дозволяти вивозити пальне за кордон, оформлюючи його за іншими митними кодами.

Навіть якщо наступного місяця Росія продасть за кордон 500 тисяч тонн дизельного пального, цей обсяг становитиме менш ніж 4% світового попиту. У неділю голова Міжнародного енергетичного агентства закликав країни-члени збільшити постачання дизелю зі своїх стратегічних резервів.

Виконавчий директор МЕА Фатіх Бірол заявив, що країнам, які ще не завершили вивільнення запасів пального, обіцяного в березні, потрібно пришвидшити цей процес. Він також зазначив, що членам варто розглянути можливість вивільнення додаткових обсягів.

Водночас головним питанням для російського експорту залишаються три млн тонн пального, про які Трамп оголосив у п’ятницю. Їх мають поставити протягом поки що невизначеного періоду, причому обсяги постачання залежатимуть від стану російських нафтопереробних заводів.

За оцінками аналітиків, Росія зможе вийти на такі обсяги постачання лише після завершення ремонту нафтопереробних заводів і відновлення їхньої роботи. Адже заявлені 3 млн тонн близькі до тих обсягів, які країна раніше експортувала щомісяця.

Так, за даними Kpler, до 2025 року Росія морським шляхом відправляла за кордон у середньому 2,6 млн тонн дизельного пального на місяць. Понад половину цих постачань отримували Туреччина та Бразилія.

«Якщо удари триватимуть поточними темпами, експорт таких обсягів без завдання шкоди внутрішньому ринку стане неможливим», — зазначив Нікітін із Seala.

FT також пише, що навіть якщо Росія збільшить постачання дизельного пального, це навряд чи суттєво вплине на світовий дефіцит. Водночас додаткові доходи від експорту лише обмежено допоможуть Росії фінансувати війну, попри критику України щодо домовленості зі США.

Директор з питань Європи консалтингової компанії з політичних ризиків Eurasia Group Олександр Коляндр підрахував, що за експорту трьох мільйонів тонн дизельного пального щомісяця протягом шести місяців російські експортери могли б заробити приблизно на 1,2 млрд доларів більше, ніж за нинішніх обмежень.

Коляндр підрахував, що додаткові надходження до федерального бюджету Росії, зокрема на фінансування війни, становитимуть лише 100 млн доларів. Він також зазначив, що невдоволення України цією угодою цілком зрозуміле, однак додаткові доходи не дадуть Росії значного фінансового ресурсу для продовження війни.

Нагадаємо, 9 жовтня Трамп заявив проуспішну угоду з РФ щодо негайних постачань дизельного пального на американський і глобальний ринки. За вказівкою Трампа Міністерство фінансів США негайно видало тимчасову ліцензію, яка дозволяє постачання російського дизельного пального на світові ринки. Санкції на ці постачання тимчасово зняли до 7 квітня 2027 року.

ЗМІ наголошували, що Трампвирішив домовитися з Росією про постачання дизельного пального після того, як Зеленський не відреагував приблизно на шість звернень американської сторони з проханням припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

Президент Володимир Зеленський пояснював, що удари українських військових по російських нафтопереробних заводах та інших нафтових об’єктах є відповіддю на багаторічні атаки Росії на українську енергетику. Він також заявляв, щоУкраїна готова припинити ці удари, якщо Росія зупинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру.

Вашингтон знайшов зручне пояснення дорогого дизелю: винна Україна, яка б’є по російських НПЗ. Але чи витримує ця версія перевірку цифрами? Припустімо, Україна завтра припиняє бити по російських нафтопереробних заводах. Чи стане від цього дешевшим американський дизель? Не факт. Натомість Росія отримає час відремонтувати пошкоджені потужності, накопичити ресурси й підготуватися до нових ударів. Тим часом головні потрясіння світового ринку походять зовсім з іншого напрямку — з Близького Сходу. Чи не пропонують Києву пожертвувати важелем тиску на Москву заради розв’язання проблеми, яку створив не він?

Про це у статті «Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні» пише директор енергетичних програм Центру РазумковаВолодимир Омельченко.