Уроки угорської. Верховна Рада знайшла ключ до Мадяра

Верховна Рада, яка зібралася на засідання у понеділок,12 жовтня, після місячної перерви, прийняла в цілому законопроєкт щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот). Народні депутати між собою називають цей проєкт «угорським», оскільки він фактично прийнятий на догоду Будапешту. Угорщина блокує відкриття двох кластерів (другого та третього) у переговорах про вступ України до Європейського Союзу.

Це відбувається на тлі загальної напруженості у стосунках української влади та нещодавно обраного прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра. Усунення відвертого українофоба Віктора Орбана, на жаль, не призвела до відлиги у стосунках Києва та Будапешта. За керівництва Орбана угорський уряд відверто використовував тему нацменшин як ширму для блокування будь-яких євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень України та фінансової допомоги від ЄС.

Мадяр прибрав з відносин між нашими країнами орбанівську радикальну антиукраїнську риторику та відверті загравання з Кремлем. Він не шантажує глобальним вето щодо всього євроінтеграційного пакету України. Проте виставляє Києву чіткий рахунок за поступки. За інших умов ухвалення доволі суперечливого законопроєкту № 16119 майже напевно викликало б у Верховній Раді палкі дискусії, але наразі надто багато стоїть на кону.  

Перший і шостий кластери у переговорах у вступ до ЄС Україна відкрила у червні та липні, але подальший прогрес зупинився якраз через позицію Угорщини, яка виставляла свою ціну – врегулювання питання прав угорської меншини в Україні. Важко судити, чи сам Мадяр має таке упереджене ставлення до нашої країни, як його попередник, але в будь-якому разі він змушений рахуватися з антиукраїнськими настроями своїх співвітчизників, які розпалила команда Орбана. У цю ж колію лягає й показове ігнорування Будапештом саміту «Карпатської вісімки», в якому Мадяр не просто відмовився брати участь, а й зверхньо розкритикував українську ініціативу.

Втім, робота дипломатів все-таки дала свої плоди: було домовлено про розблокування двох єврокластерів для України в обмін на підтримку закону про нацменшини, яку угорський прем’єр може презентувати співвітчизникам як своє досягнення.

Про що домовились

Це вже не перший законопроєкт, який приймає Верховна Рада, аби унормувати права нацменшин в Україні, але попередні кроки так і не задовольнили Угорщину.

Законопроєкт № 16119 передбачає можливість надавати закладам загальної середньої освіти (школам, гімназіям, ліцеям) статус закладу національної меншини, де понад 50 % дітей здобувають освіту мовою цієї меншини. У таких школах дозволяється ширше використовувати рідну мову під час освітнього процесу поряд із державною (українською).

Російська мова під дію закону не підпадає, оскільки він регулює тільки статус офіційних мов країн ЄС.

Що передбачає закон:

1. У школах, де є класи з навчанням мовами нацменшин (які є офіційними мовами ЄС) або корінних народів, офіційно закріплюється право використовувати цю мову не лише на окремих уроках, а й під час «інших форм комунікації» між учасниками освітнього процесу в приміщеннях і на території школи.
2. Спеціальний статус закладу освіти дає йому можливість дублювати мовою національної меншини або корінного народу вивіски, службову документацію, офіційні документи про освіту.
3. Керівник або заступник керівника такого закладу має володіти відповідною мовою меншини чи корінного народу.
4. Освітня програма таких закладів може передбачати вивчення національної історії, традицій, культури, звичаїв.
5. Перелік предметів, які викладаються державною мовою в таких класах, може бути ширшим. Рішення про це приймає сам заклад освіти на підставі письмової заяви батьків не менше двох третин учнів цього класу чи групи.
6. Особи, які здобували освіту мовою нацменшини або корінного народу, отримують право складати ЗНО/НМТ (крім мовно-літературної галузі) із завданнями, перекладеними відповідною мовою. Нові правила щодо перекладу запрацюють одразу після набуття законом чинності, а не в 2030 році, як планувалося раніше.
7. У разі ліквідації чи реорганізації комунальних шкіл із такими мовами засновник зобов'язаний за заявою батьків гарантувати дітям продовження навчання цією ж мовою в межах громади. Будь-яка реорганізація чи ліквідація таких спеціальних шкіл тепер вимагає обов'язкового погодження з Міністерством освіти і науки.

Також пара важливих норм містяться в прикінцевих положеннях закону. Якщо для нових шкіл вимагається понад 50% учнів, щоб отримати статус закладу нацменшини, то для шкіл, які вже мали це право на день набрання чинності законом, планку суттєво знизили. Їм достатньо мати не менше 20% учнів, які навчаються мовою офіційної країни ЄС, щоб зберегти свій статус.

Чинним керівникам приватних закладів освіти з класами нацменшин (які вже обіймають посади на момент набуття чинності законом) не потрібно повторно перездавати сертифікати чи доводити рівень володіння українською мовою.

«Ми не приймаємо закони під окрему меншину»

Один з авторів законопроєкту голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зауважує, що було б неправильно називати цей законопроєкт «угорським». «Ми ніколи не приймаємо закони під якусь окрему національну меншину, вони мають задовольняють потреби – освітні, культурні, мовні та інші – будь-якої нацменшини, яка є в Україні, за винятком того, що стосується мовних і культурних питань держави-агресора, – запевняє нардеп. – Наші румунські колеги теж вітають цей законопроєкт, хоча румунів в Україні менше, ніж угорців. Він дійсно спрощує порядок реєстрації шкіл та класів національних меншин і гарантує їх збереження, навіть якщо кількість учнів, що навчаються мовою національної меншини, в них зменшується. Наприклад, через «розмивання» її дітьми-біженцями».

Потураєв пояснює механізм: якщо частка дітей, які бажають навчатися мовою нацменшини, падає нижче 20%, Міносвіти разом із батьківським комітетом та керівництвом школи починає консультації, щоб зрозуміти, як зберегти особливий статус такої школи.

Проте, попри відносну єдність зали при підтримці цього законопроєкту, серед депутатів лунають і застереження. Так, нардепка з «Голосу» Наталія Піпа під час обговорення в залі навела приклади, коли діти в закарпатських школах не в змозі відповісти на просте привітання «Добрий день!», не кажучи вже про прохання назвати українською свій улюблений шкільний предмет.

Але загалом ухвалення цього законопроєкту на цьому етапі задовольнило і Київ, і Будапешт. Вже завтра, 13 жовтня у Люксембурзі відбудеться засідання Ради Євросоюзу, де має бути ухвалене фінальне рішення щодо відкриття для України двох євроінтеграційних кластерів.

Павло Вуєць, «Главком»