"Ахіллесова п'ята Кремля": Тізенгаузен про удари по "Яндексу" та вимоги Трампа

Дональд Трамп наполягає на припиненні українських ударів по російських нафтопереробних заводах, хоча Москва продовжує атакувати українську енергетику та житлові квартали. Водночас удари по дата-центрах "Яндекса" створили серйозні проблеми для російської цифрової інфраструктури, наслідки яких можуть торкнутися не лише бізнесу, а й інформаційного впливу Кремля за кордоном.

Політтехнолог Борис Тізенгаузен в авторському аналітичному огляді для 24 Каналу розібрав вимоги Вашингтона та суперечливі заяви про енергетичне перемир'я. Особливу увагу він звернув на несподівані зміни в активності проросійських акаунтів після атак на цифрову інфраструктуру Росії.

Трамп хоче, щоб Україна першою припинила удари по НПЗ

Дональд Трамп незадоволений продовженням українських атак на російські нафтопереробні заводи. Як повідомляє Axios, американський президент хоче, щоб Київ спочатку припинив удари по НПЗ, а вже після цього домовлявся з Москвою про припинення атак на українську енергетичну інфраструктуру.

Проте Росія не погодилася на відповідні обмеження й продовжує обстрілювати Україну. За таких умов запропонований Вашингтоном порядок дій викликає питання, адже від Києва очікують поступок ще до отримання будь-яких гарантій від Кремля.

Дональде, ти що, жартуєш? Тобто ви, Україно, не бийте по російських НПЗ, а потім якось із Путіним домовляйтеся. Так Путін не хоче домовлятися. По суті, Трамп хоче, щоб Україна припинила удари по російських НПЗ в односторонньому порядку,
– обурився Тізенгаузен.

Axios також повідомило з посиланням на представника Білого дому про можливу домовленість, яка передбачала б припинення атак на нафтопереробні заводи обох країн. Трамп очікує, що Україна дотримуватиметься такого енергетичного перемир'я, хоча запропоновані обмеження стосуються інфраструктури, яка перебуває в зовсім різному стані.

Російська армія завдала руйнівних ударів по українських нафтопереробних потужностях ще на початку повномасштабного вторгнення. Тому обмін зобов'язаннями не атакувати НПЗ, на переконання політтехнолога, не створює рівноцінних умов для сторін.

Наші НПЗ Росія зруйнувала ще у 2022 році. Тобто виходить, що ми просто не атакуємо російські НПЗ. Це жарт такий? Трамп не міг не знати, що Росія зруйнувала наші нафтопереробні заводи ще у 2022 році,
– наголосив політтехнолог.

Тиск на Україну може не обмежитися вимогами щодо російської нафтопереробки. Financial Times повідомила, що американські посадовці протягом вихідних зв'язувалися з представниками Києва та європейських держав і попереджали про можливі наслідки продовження українських ударів по НПЗ.

Йдеться про ризик припинення обміну розвідувальними даними та блокування механізму PURL, через який європейські країни закуповують американське озброєння для України. Видання описало можливі заходи тиску, а не вже ухвалене рішення про припинення постачання зброї чи розвідданих.

Напруження навколо українських ударів посилилося після домовленості Трампа з Путіним щодо російського дизеля. Рішення американського президента викликало різку критику в європейських медіа та коментарях під дописами Білого дому. Тізенгаузен оцінив частку негативних реакцій приблизно у 80%, спираючись на власні спостереження.

При цьому закупівля російського дизеля сама собою не гарантує зниження цін для американських споживачів. Ситуація на паливному ринку залежить і від інших чинників, зокрема подальших дій США щодо Ірану. Якщо Трамп розпочне нову кампанію бомбардувань, ціни, як припустив політтехнолог, можуть знову різко зрости.

Кремль заперечив перемир'я, про яке заявив Трамп

Попри відсутність підтвердженої домовленості Дональд Трамп опублікував у своїй соцмережі заяву про початок енергетичного перемир'я між Україною та Росією. Американський президент стверджував, що обидві сторони дали згоду, та закликав не порушувати припинення ударів.

Однак ні Київ, ні Москва не підтвердили оголошеного перемир'я, а представники Росії прямо заперечили наявність такої домовленості. Схожа ситуація вже виникала у вересні, коли заяви Трампа про припинення атак спочатку спростували в Москві, а згодом і в Україні.

Представник комітету Держдуми Росії з енергетики Ананських також повідомив, що російській стороні нічого не відомо про нове перемир'я. Він припустив, що американський президент може робити подібні заяви, намагаючись стримати зростання цін на нафту.

"Ми всі знаємо, що Трамп частенько щось говорить, щоб не зростали ціни на нафту. Так звані словесні інвестиції. Наскільки це відповідає дійсності, не знаю", – заявив Ананських. Це вже офіційний представник російської Держдуми так висловлюється про Трампа,
– звернув увагу Тізенгаузен.

Україна тим часом відповіла на іншу заяву американського президента, який закликав українців змінити політичне керівництво країни. Володимир Зеленський запропонував умову, за якої можна було б провести вибори: Росія має погодитися на повне припинення вогню на 60 днів.

Український президент наголосив, що за такого розвитку подій країна буде готова до голосування та прийме рішення свого народу. Пропозиція, на переконання політтехнолога, змушує Москву визначитися, чи готова вона хоча б тимчасово припинити бойові дії.

"Якщо президент Трамп справді хоче проведення виборів, передайте Путіну. Дайте нам два місяці повного припинення вогню, і ми проведемо вибори в Україні. І ми, звичайно, будемо готові прийняти будь-який вибір нашого народу", – заявив Зеленський. Хороший хід. Тепер м'яч передали Путіну,
– зазначив Тізенгаузен.

Проте Москва не погоджується навіть на короткострокову зупинку війни. Тізенгаузен вважає, що Путін прагне використати переговори для отримання територіальних поступок від України: спочатку щодо Донбасу, а згодом може висувати нові вимоги стосовно Запорізької та Херсонської областей.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія не зацікавлена в запропонованому перемир'ї та говорить лише про довгостроковий мир. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров також висловився проти паузи в бойових діях, заявивши, що Зеленський не заслуговує на перепочинок на фронті.

Російські війська продовжували атакувати українські міста. У Харкові після нового удару по багатоповерхівці повідомляли про понад десятьох поранених, а в Києві знову лунали вибухи.

Паралельно російське Міністерство закордонних справ засудило ракетну атаку 10 жовтня на аеропорт імені короля Халіда в Ер-Ріяді та закликало припинити удари по цивільних об'єктах. На цю заяву Тізенгаузен звернув особливу увагу, адже російська армія продовжувала обстрілювати житлові райони України.

За наведеними в огляді даними, 5 жовтня внаслідок удару керованими авіабомбами по Харкову загинули шестеро людей, ще 59 постраждали, серед них троє дітей. У Прилуках 7 жовтня ракетний удар по житловій п'ятиповерхівці забрав життя 22 людей, зокрема п'ятьох дітей, ще 54 людини постраждали.

Того ж дня в Києві після атаки дронів на Оболонський та Деснянський райони повідомляли про чотирьох загиблих і 12 постраждалих. Наступного дня удар авіабомбою по вулиці з рейсовими автобусами в Краматорську, за озвученою статистикою, призвів до загибелі 33 людей, ще 18 були поранені. У Києві 8 жовтня також повідомляли про чотирьох загиблих і 19 постраждалих.

У Запоріжжі 10 жовтня російські керовані авіабомби влучили в житлові квартали. За даними, які навів Тізенгаузен, загинули 23 людини, серед них четверо дітей, ще 32 були поранені. Політтехнолог протиставив цю хронологію обстрілів російським закликам захищати цивільні об'єкти та наміру Вашингтона закуповувати дизель у Кремля.

Удари по "Яндексу" могли завдати Росії масштабнішої шкоди

Поки Вашингтон вимагає припинення українських атак на російські НПЗ, удари по іншій інфраструктурі Росії вже спричинили серйозні проблеми. Йдеться про дата-центри "Яндекса", від яких залежить робота не лише власних цифрових сервісів компанії, а й багатьох підприємств, що користуються її технологіями.

Пошкодження великих центрів обробки даних може впливати на доступ до корпоративної інформації, документообіг і роботу онлайн-платформ. Частина матеріалів, як припустив Тізенгаузен, могла бути втрачена без можливості відновлення, хоча точний масштаб пошкоджень і втрат залишається невідомим.

Ринку ще тільки належить усвідомити весь масштаб наслідків знищення дата-центрів "Яндекса". Річ не лише в працездатності їхніх сервісів, а й у сервісах багатьох тисяч корпоративних клієнтів. Це тільки вершина айсберга,
– пояснив політтехнолог.

Значна частина дата-центрів, про які йдеться, розташована в європейській частині Росії. Великі потужності для зберігання та обробки інформації використовують також банки й державні установи, зокрема податкові органи. Перебої в роботі таких систем можуть зачіпати значно більше користувачів, ніж окремі несправності звичайних сайтів.

На переконання Тізенгаузена, потенційні наслідки для російської економіки можуть бути відчутнішими за порушення роботи популярних торговельних платформ. Він порівняв можливі втрати з проблемами онлайн-магазинів Ozon та Wildberries, які залежать від безперебійної роботи цифрових систем.

Там величезний обсяг інформації міг бути знищений: бази даних, документи, які не підлягають відновленню. З погляду удару по воєнній економіці Ozon і Wildberries здадуться просто квіточками,
– припустив Тізенгаузен.

Проблеми російської цифрової інфраструктури, на його переконання, можуть впливати не лише на підприємства, а й на інструменти інформаційного впливу. Після атак на дата-центри він помітив зміни в активності акаунтів, які раніше поширювали повідомлення на підтримку вигідних Москві політичних сил за кордоном.

Після атак на дата-центри поменшало проросійських акаунтів

Після ударів по дата-центрах "Яндекса" Тізенгаузен помітив зменшення онлайн-активності окремих груп акаунтів, які підтримували праві політичні сили в Європі. Зокрема, йшлося про сторінки, що просували позиції німецької партії "Альтернатива для Німеччини".

Подібні зміни, за його спостереженнями, відбулися й у польсько-українському сегменті соціальних мереж. Стало менше польськомовних акаунтів із ворожими повідомленнями проти українців, а також сторінок, що видавали себе за українські та провокували конфлікти з поляками.

Усе те, що Росія підтримувала величезними своїми ботофермами, теж кудись зникло. Як несподівано, правда? Я розумію, що зараз вони частково це відновлять, але якщо удари продовжити, це буде колосальна проблема для росіян,
– вважає Тізенгаузен.

Політтехнолог пов'язує помічене скорочення активності з проблемами російських цифрових потужностей, однак підтверджень прямого зв'язку між ударами та роботою ботоферм не навів. Він припускає, що частину таких мереж Росія поступово відновить, хоча подальші перебої в роботі великих центрів обробки даних можуть ускладнювати їхню діяльність.

Особливо важливим Тізенгаузен вважає можливий вплив атак на інформаційні операції Кремля за кордоном. На його переконання, раніше цю вразливість російської системи недооцінювали, приділяючи значно більше уваги звичайній військовій та енергетичній інфраструктурі.

Мені здається, тільки зараз зрозуміли, де була захована ця ахіллесова п'ята Путіна, який сам інтернетом не користується,
– зазначив політтехнолог.

Серйозність пошкоджень російських дата-центрів визнали й представники влади Росії. Міністр цифрового розвитку Максут Шадаєв назвав атаку на інфраструктуру "Яндекса" безпрецедентною за масштабом.

За інформацією російського "Коммерсанта", відновлення пошкоджених об'єктів може тривати до пів року. Тим часом "Яндекс" поступово відновлює сервіси та шукає додаткові потужності для розміщення клієнтських даних.

Компанія повідомила про домовленості з Selectel, K2 Cloud та VK Cloud щодо прискореного надання хмарних ресурсів. Тізенгаузен іронічно відреагував на те, що російське видання оприлюднило назви компаній, до яких "Яндекс" планує переносити частину своїх потужностей.

Проблеми російських цифрових сервісів позначилися й на діях окремих пропагандистів. Маргарита Симоньян повідомила про перехід із "Яндекса" на Google, пояснивши це постійними вимогами російського пошуковика підтверджувати, що вона не робот.

Готовність користуватися західними сервісами контрастує з антизахідною риторикою російської пропаганди. Тізенгаузен звернув увагу й на те, що російські публічні діячі нерідко засуджують Захід, хоча самі продовжують користуватися його технологіями та іншими можливостями для власного комфорту.

ЄС готує жорсткіші візові обмеження для росіян

Європейська комісія розглядає можливість посилення правил видачі віз громадянам Росії. Як повідомляє Politico з посиланням на посадовців Польщі, Швеції та Естонії, відповідну пропозицію можуть представити на початку наступного року.

Європейські країни побоюються нових гібридних атак, а також можливого в'їзду до ЄС людей, які брали участь у війні проти України. Додаткове занепокоєння викликає кількість російських громадян, які продовжують отримувати дозволи на поїздки до Шенгенської зони.

Минулого року, за наведеними даними, росіянам видали майже 500 тисяч туристичних віз. При цьому до Європи можуть намагатися потрапити колишні військовослужбовці російської армії, зокрема ті, хто брав безпосередню участь у бойових діях на території України.

Той, хто за гроші поїхав убивати в чужу країну, не повинен щонайменше в'їжджати до вашої країни. Хтозна, можливо, він теж десь узяв гроші, щоб приїхати до вас і когось убити,
– сказав Тізенгаузен.

Для запровадження персональних заборон державам ЄС не обов'язково чекати спільного рішення Брюсселя. Національні органи влади вже можуть самостійно обмежувати в'їзд конкретним громадянам Росії з міркувань безпеки, якщо встановлено їхню особу та відповідні підстави.

Такий механізм уже застосовує Естонія, яка в січні заборонила в'їзд першим 261 учаснику російської агресії. Індивідуальні обмеження дозволяють ухвалювати рішення щодо конкретних людей без необхідності запроваджувати однакові правила одразу для всіх держав Євросоюзу.

Чекати спільного рішення всім країнам Європейського Союзу не обов'язково. Національна влада може вводити індивідуальні заборони на в'їзд із міркувань безпеки. Тобто кожна країна може самостійно ухвалити таке рішення,
– пояснив політтехнолог.

Тізенгаузен виступає за поширення подібних обмежень не лише на безпосередніх учасників бойових дій, а й на представників російських силових структур. Серед них він назвав співробітників ФСБ, Росгвардії, прокуратури, податкових органів та суддів, причетність яких до діяльності російського режиму може становити ризики для європейських країн.

Під санкції ЄС потрапили майже 1600 осіб і компаній

Європейський Союз також посилює санкційний тиск на російський оборонний сектор. За даними, які навів Тізенгаузен, до 22-го пакета санкцій внесли майже 1600 фізичних та юридичних осіб, пов'язаних із військово-промисловим комплексом Росії.

Обмеження охопили підприємства різних галузей, які забезпечують виробництво озброєння та військової техніки. Йдеться не лише про великих виробників, а й про постачальників окремих матеріалів і комплектуючих, необхідних для роботи російської армії.

Верфі, авіабудівники, виробники електроніки, ремонтні заводи бронетехніки, аерокосмічні підприємства, постачальники матеріалів для верстатів, дронів, балістичних ракет. Навіть швейні фабрики, які обслуговують російську армію, теж потрапили під санкції,
– перелічив Тізенгаузен.

До санкційних списків, за озвученою інформацією, також увійшли компанії з третіх країн, пов'язані з російським оборонним виробництвом. Сукупна річна виручка підприємств, про які йшлося, становить приблизно 20 мільярдів, хоча валюта цієї суми не уточнюється. На відповідних виробництвах працюють близько 265 тисяч людей.

Серед змін у санкційних списках очікується й повернення частини російських олігархів, які раніше уникали обмежень. Остаточний перелік має показати, кого саме охоплять нові заходи та як широко вони зачеплять підприємства, пов'язані з російським ВПК.

Політичні наслідки дизельної домовленості Трампа з Путіним також залишаються відкритими. Тізенгаузен припустив, що це рішення може негативно позначитися на позиціях американського президента та Республіканської партії, тоді як масштаби проблем російської цифрової інфраструктури після ударів по "Яндексу" ще належить оцінити.

Борис Тізенгаузен про удари по російських НПЗ: дивіться відео