Без броні та права на відстрочку: кого в Україні можуть відправити до армії за новими правилами

В Україні готують зміни, які можуть позбавити частину військовозобов’язаних права на відстрочку від мобілізації. Причому мова йде не лише про працівників критично важливих підприємств, а й про чоловіків, які виховують дітей з інвалідністю або доглядають за родичами. Поки що обидві ініціативи перебувають на стадії обговорення, проте юристи вже попереджають: перегляд бронювання може стати одним із способів поповнення армії.

Про можливе обмеження сімейних відстрочок повідомила колишня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова, опублікувавши відповідь Офісу військового омбудсмена з пропозиціями щодо зміни законодавства.

Згідно з документом, додаткові умови для отримання відстрочки можуть бути встановлені для батьків дітей з інвалідністю віком до 18 років та дітей із тяжкими захворюваннями без встановленої інвалідності. Зокрема, якщо дитину з інвалідністю виховують обоє батьків, один із них за певних обставин може втратити право на відстрочку.

Зміни також можуть торкнутися подружжя осіб з інвалідністю I, II та III груп, військовозобов’язаних, чиї батьки мають інвалідність I або II групи, а також інших родичів, які забезпечують догляд. Для низки категорій пропонують зробити обов’язковою умовою необхідність постійного догляду. Опікунам недієздатних осіб відстрочку можуть надавати з урахуванням наявності інших опікунів.

Іншими словами, самого факту наявності в родині людини з інвалідністю може виявитися недостатньо. При цьому, як зазначає Денисова, людина може потребувати допомоги близьких, навіть якщо їй не потрібен постійний догляд.

Особливо гостро ця проблема стоїть перед батьками дітей з інвалідністю, які вже проходять службу.

"За офіційною інформацією, яку ми отримали від Міноборони, у ЗСУ та військових частинах, безпосередньо підпорядкованих МОУ, за оперативними даними, проходили службу близько 2 тисяч військовослужбовців, які мають дітей з інвалідністю віком до 18 років", — повідомляє Денисова.

При цьому Міністерство оборони, за її словами, не підтримало законопроект № 15057, який передбачає розширення підстав для звільнення таких військовослужбовців. Виникає суперечність: чоловік може мати право на відстрочку до мобілізації, але після призову аналогічні сімейні обставини не завжди дозволяють йому звільнитися.

Денісова вважає, що замість усунення цієї проблеми пропонується обмежити права інших батьків.

"Ще одне обґрунтування — відстрочка без обов’язкового догляду нібито створює умови для ухилення. Але людина з інвалідністю може потребувати допомоги близьких і без постійного догляду. Чому зловживання одних мають обмежувати права інших?" — запитує Денисова.

Крім того, за її словами, у документах відсутня оцінка того, скільки дітей та дорослих з інвалідністю можуть втратити підтримку родичів після введення нових обмежень.

Броні стане менше: на кого вплинуть нові правила

Паралельно уряд може посилити правила щодо резервування працівників критично важливих підприємств.

З 1 вересня завершився перехідний період, протягом якого компанії мали підтвердити свій статус відповідно до оновлених вимог, зокрема щодо рівня заробітної плати та відсутності податкової заборгованості. Підприємства, які не пройшли цю процедуру, ризикували втратити право на бронювання співробітників.

Зараз, як повідомив народний депутат Ярослав Железняк з посиланням на джерела в уряді, готується черговий перегляд системи. Згідно з проєктом, підприємствам оборонної промисловості та енергетики пропонується скоротити максимальну частку заброньованих працівників зі 100% до 85%, а підприємствам теплопостачання, водопостачання та сфери поводження з відходами — з 75% до 60%.

Однак найістотніші наслідки може мати зміна самої формули розрахунку вартості бронювання.

З загальної кількості військовозобов’язаних працівників, на основі якої визначається стандартна 50-відсоткова квота, пропонують виключити тих, хто вже має відстрочку з інших підстав: наприклад, студентів, батьків трьох дітей або осіб, які доглядають за родичами.

Припустимо, у компанії працюють 100 військовозобов’язаних. З них 50 мають власну відстрочку, а ще 50 можуть претендувати на бронювання від роботодавця. Якщо розраховувати ліміт за всіма працівниками, підприємство може забронювати 50 осіб. Але якщо працівників із відстрочками виключити з розрахунку, квота скоротиться до 25.

Отже, 50 співробітників збережуть свої відстрочки, 25 отримають бронь, а ще 25 залишаться без захисту від мобілізації.

"Виходить, що обов’язково має бути велика кількість людей, які працюватимуть без попереднього бронювання. Інакше нікого не вдасться забронювати", — наголошує народний депутат.

Крім того, при Кабміні планують створити Координаційний центр у складі 17 осіб за участю представників СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки та Нацполіції. Без його позитивної рекомендації підприємства не зможуть отримати статус критично важливих або узгодити бронювання понад стандартний 50-відсотковий ліміт. Центр також зможе рекомендувати позбавити компанію такого статусу.

Однак, за словами Железняка, у проєкті не визначено чітких термінів розгляду документів, критеріїв ухвалення рішень та механізму оскарження. Незрозуміло також, що станеться з уже оформленими бронями, якщо кількість працівників перевищить нові ліміти.

До 20 жовтня профільні міністерства та обласні адміністрації мають переглянути галузеві критерії критичності підприємств.

Для бізнесу це означає ризик втрати працівників, яких важко замінити, особливо в оборонній промисловості, енергетиці та комунальному господарстві. У перспективі кадровий дефіцит може змусити підприємства активніше шукати працівників, які не підлягають мобілізації, або залучати трудових мігрантів.

При цьому запропоновані обмеження поки що не затверджені урядом.

Де влада шукає нових людей для мобілізації

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав українців не панікувати через можливе обмеження відстрочок для сімей людей з інвалідністю. За його словами, відповідний проєкт ще офіційно не надійшов до Офісу омбудсмена, тому давати йому правову оцінку передчасно.

Юристи також нагадують, що далеко не всі законодавчі ініціативи доходять до голосування у Верховній Раді. Однак адвокат Роман Ліхачов вважає появу таких пропозицій тривожним сигналом.

"На мою думку, безперечно, щось робитимуть із відстрочками. Міністерство економіки вже активно зайнялося бронюванням, змінює рівень пріоритетності, скорочує кількість заброньованих. Усі ми чудово розуміємо, що людський потенціал в Україні не безмежний. Молодь до 23 років виїжджає. Нація старіє. У мене багато тих, хто пішов у 2022 році до ЗСУ, їм цього року виповнилося 60 років, вони звільнилися після досягнення граничного віку. Примусово мобілізовані йдуть у запас. Хтось тікає за кордон або ж сидить вдома. Поповнювати ресурс потрібно кимось, і починають вигадувати, звідки брати бійців", — розповідає Фокусу адвокат.

При цьому Ліхачов сумнівається, що у Верховній Раді вистачить голосів для ухвалення таких непопулярних обмежень. На його думку, законодавцям слід було б насамперед усунути суперечність, через яку військовослужбовець, чия дитина отримала інвалідність уже після мобілізації, не завжди може звільнитися з армії.

Водночас адвокат вважає, що скорочення бронювання є набагато простішим способом розширити мобілізаційний ресурс. Адже, за його оцінками, кількість заброньованих працівників значно перевищує кількість осіб, які мають відстрочку через догляд за родичами з інвалідністю. Достатньо зменшити квоти або посилити вимоги до підприємств — і частина військовозобов’язаних втратить захист від призову.

Однак адвокат Валентин Сєров звертає увагу на іншу проблему — корупцію під час оформлення бронювання. За його словами, деякі люди отримують бронювання за гроші, навіть не працюючи на відповідних підприємствах.

"На сьогодні вартість бронювання становить 15–20 тисяч доларів, ще рік тому можна було знайти та забронювати місце за 8–10 тисяч доларів. Особисто знаю двох людей, які придбали бронювання на одному з підприємств, хоча не мають до нього жодного стосунку. Гадаю, зараз сума ще зросте в рази, бронювання вже коштуватиме щонайменше 25–30 тисяч доларів. Ось де потрібно наводити лад, не чіпати родичів людей з інвалідністю", — ділиться з Фокусом своїми висновками Сєров.

Навіть із бронюванням забирають до ТЦК: що кажуть адвокати

Ще одна проблема полягає в тому, що, за словами юристів, наявність чинного відстрочення або відтермінування не завжди захищає військовозобов’язаного від мобілізації.

Валентин Сєров розповідає про випадок зі своєї практики, коли його клієнта, який мав бронювання, забрали з вулиці й уже наступного дня відправили до навчального центру. За словами адвоката, інформація про бронювання нібито не відображалася в системі, а після дзвінка з ТЦК працівника звільнили з підприємства заднім числом.

"Тож у наші дні призов — це лише формальність, а не сувора реальність. А про тих, кого забирали, маючи відстрочку через інвалідність або догляд за інвалідами, я навіть говорити не хочу. Ось тут потрібні серйозні рішення: чому забирають тих, хто має всі законні підстави не бути мобілізованим", — зазначає адвокат.

Роман Ліхачов, у свою чергу, пов’язує перегляд відстрочок та бронювання з труднощами у виконанні мобілізаційних завдань. За його спостереженнями, на вулицях зараз частіше зустрічаються чоловіки з відстрочками або бронюванням, тоді як військовозобов’язані без таких підстав нерідко намагаються уникати виходу з дому.

Тому, на думку адвоката, влада може піти найпростішим шляхом — скоротити кількість працівників, захищених від мобілізації. Ті, хто втратить бронь і не матиме інших підстав для відстрочки, можуть бути призвані до армії.

Отже, запропоновані зміни можуть розширити мобілізаційний ресурс, але водночас створюють ризики для критично важливих підприємств та сімей людей з інвалідністю. І головне питання полягає в тому, чи зможе держава поповнити армію, не залишивши бізнес без необхідних фахівців, а людей, які потребують допомоги, — без підтримки родичів.

Нагадаємо, раніше Фокус розповідав, хто має право на відстрочку від мобілізації в Україні та які документи необхідні для її оформлення.

Також Фокус повідомляв, що, за даними військового омбудсмена, близько 7% мобілізованих чоловіків мають законні підстави для відстрочки, проте продовжують проходити військову службу.