Хто міг би замінити Зеленського: американці назвали 4 потенційних кандидатів

Журнал Newsweek назвав чотирьох кандидатів на зміну Володимиру Зеленському після закликів американського президента Дональда Трампа провести президентські вибори в Україні 

"Я думаю, настав час для України отримати нового президента", – заявив Трамп.

Заява Трампа пролунала після того, як Зеленський розкритикував угоду, що мала забезпечити США доступ до мільйонів тонн російського дизельного пального, тоді як війна США з Іраном і блокування Ормузької протоки призвели до стрімкого зростання цін на пальне та тиску на населення США напередодні листопадових проміжних виборів.

Зокрема, український лідер назвав угоду "абсолютно жахливою" та подарунком для путіна.

"Подарунки путіну не спрацюють на мир і будь-яку користь для цивілізованого світу. росія "віддячить" за дизель подальшим терором та підлостями. Дозвіл росії продавати нафтопродукти – це інвестиція у війну, яку треба закінчити, а не продовжити. Потрібна реальна деескалація з росією і в дзеркальному форматі", – заявив Зеленський.

Постійні удари українських безпілотників були спрямовані на російські нафтові та газові об'єкти, намагаючись відрізати кремль від життєво важливих доходів від нафти, які використовуються для підтримки війни проти України. Москва здійснювала власні атаки на електростанції України, відрізаючи постачання електрики та опалення, зокрема в українській столиці.

У неділю Трамп оголосив про "енергетичне перемир'я" між росією та Україною, заявивши, що обидві сторони погодилися "негайно" припинити удари по енергетичних об'єктах. росія не прокоментувала це, а Україна, висловивши певне здивування, повідомила, що дотримуватиметься угоди, якщо Москва виконуватиме її умови. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що росія "порушила енергетичне перемир'я одразу після його оголошення".

Вибори під час воєнного стану

Тим часом Зеленський у неділю заявив, що українська влада організує вибори, якщо росія погодиться на 60‑денне "повне припинення вогню".

Законодавство України не дозволяє проводити вибори, поки в державі триває воєнний стан, запроваджений після початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року. Українські посадовці наголошують, що в умовах російських ударів забезпечити безпечне голосування було б дуже важко.

Термін перебування Зеленського на посаді мав завершитися у травні 2024 року. росія називає Зеленського нелегітимним, а Трамп звинувачував українського президента у "використанні війни" для уникнення виборів.

Зеленський залишався популярним, але оприлюднене на початку цього місяця опитування Київського міжнародного інституту соціології показало, що більшість українців нині вважають, що чинний президент не повинен балотуватися на другий термін – порівняно з 46 відсотками наприкінці 2025 року.

Наразі Зеленський не підтвердив, чи планує він брати участь у виборах та балотуватися на другий термін.

Опитування також засвідчило, що 71 відсоток виступають проти проведення виборів у цей час. Лідерство Зеленського булозатьмарене корупційними скандалами в його найближчому оточенні, а звільнення колишнього міністра оборони Михайла Федорова викликало кілька днів протестів.

Претенденти на посаду сьомого президента України

Newsweek назвав 4 потенційних кандидатів, яких готові підтримати українці:

• колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний;
• ексголова ГУР Кирило Буданов;
• колишній міністр оборони Михайло Федоров;
• п'ятий президент України Петро Порошенко.

Валерій Залужний

Як зазначає видання, ексголовнокомандувач Збройних Сил України, який наразі є послом України у Великій Британії, Валерій Залужний вважається головним суперником Зеленського. Відповідно до рейтингу, що опубліковала українська дослідницька інституція Rating GroupЗеленський і Залужний були двома потенційними кандидатами, які набрали б найбільше голосів на гіпотетичних президентських виборах. 

"Ймовірно, що репутація, яку кандидати заслужили під час війни, та їхній внесок у неї відіграватимуть велику роль у формуванні поглядів виборців. З цієї точки зору, Валерій Залужний може опинитися в найсильнішій позиції, оскільки його роль як голови збройних сил протягом перших двох років масового вторження була високопрофільною та загалом позитивною", – заявила старша викладачка міжнародної політики в Університеті Аберистуїт у Вельсі Дженні Матерс.

Кирило Буданов

Буданов став популярним як керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, швидко здобувши репутацію завдяки своїй непохитній позиції та статусу однієї з найважливіших цілей для вбивства з боку росії. Він неодноразово говорив про замахи, здійснені проти нього росією, а Київ повідомляв, що його дружину Маріанну наприкінці 2023 року отруїли важкими металами.

З початку 2026 року він очолює офіс Зеленського.

Про участь у виборах він напряму нічого не заявляє, та уникає прямих відповідей щодо можливих президентських амбіцій.

За даними Rating Group, приблизно 53 відсотки українців довіряють Буданову – стільки ж, як і Зеленському. У цьому ж опитуванні 6,7 відсотка респондентів повідомили, що віддали б свій голос за Буданова у першому турі майбутніх виборів.

"Він добре відомий і має репутацію людини, яка вміло керує воєнними зусиллями України, але водночас є "мовчазним", – зазначила Матерс.

Михайло Федоров

Федоров, якому лише 35 років, тривалий час був українським "царем безпілотників" і віцепрем'єр-міністром, а в січні 2026 року очолив Міністерство оборони. Через шість місяців його звільнили на тлі гучної сварки між Зеленським, Федоровим та тодішнім головнокомандувачем ЗСУ генералом Олександром Сирським. У кількох українських містах спалахнули протести проти його звільнення, а згодом Федоров закликав до проведення воєнних виборів – кроку, який вважають найбільшим викликом для Зеленського з початку російського повномасштабного вторгнення.

"Дуже популярний безпосередньо перед та після його звільнення, але я цікавлюся, чи не перегнув він палицю у своїх скаргах після звільнення. Існує ризик, що його сприйматимуть як постать, яка більше стурбована своїми особистими майбутніми перспективами, аніж зосередженням на інтересах країни загалом", – повідомила Матерс.

Петро Порошенко

Порошенко був президентом України у 2014–2019 роках, після анексії росією Криму та підтримки Москвою сепаратистів у Донецькій і Луганській областях.

У 2019 році Порошенко програв другий тур виборів, що привів до влади Зеленського, який на той момент не мав політичного досвіду. Експерти зазначали, що українське суспільство було втомлене від економічних труднощів і корупції.

Порошенка обрали у 2014 році після повалення Віктора Януковича під час Революції Гідності. Після початкової популярності його рейтинги знизилися через боротьбу з корупцією, вплив олігархів та наслідки війни з росією.

Наприкінці 2021 року влада України звинуватила Порошенка у державній зраді та фінансуванні сепаратистів, що він заперечував, називаючи звинувачення політично мотивованими.

У січні 2022 року Порошенко з'явився в київському суді, заявивши, що сподівається очистити своє ім'я – це сталося за кілька тижнів до початку російського повномасштабного вторгнення.

У лютому 2025 року Зеленський запровадив проти нього санкції, включно із замороженням активів, що українські чиновники назвали питанням "національної безпеки". 

У 2026 році він залишається чинним опозиційним депутатом парламенту.

"Порошенко, один із найбагатших людей України, прагнув наблизити Україну до Європи та став помітним голосом опозиції після того, як залишив посаду президента", – пише видання.