Хто віддав наказ наступати на Курщину? Сирський розкрив деталі операції

Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що особисто ухвалив рішення про проведення Курської операції у серпні 2024 року, після чого його затвердив президент Володимир Зеленський. За словами генерала, наступ на територію Росії був необхідним для зриву планів російського командування та відволікання значних сил противника з інших ділянок фронту. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на інтерв'ю Сирського BBC News Україна.

Сирський розповів, що влітку 2024 року українські війська опинилися у складному становищі через масштабний наступ російської армії. За його словами, противник атакував на 13 оперативних напрямках, а на окремих ділянках мав перевагу в особовому складі та озброєнні у 4,5-6 разів.

За таких обставин українське командування почало шукати можливість змусити російські війська змінити свої плани та перекинути частину сил з основних напрямків наступу.

За словами колишнього головнокомандувача, перед початком операції українське командування детально вивчило ситуацію вздовж усієї лінії фронту.

Особливу увагу привернув Сумський напрямок, де російські війська раніше зосередили близько 26 тис. військовослужбовців. Однак після невдалого наступу на Харківщині противник поступово перекинув значну частину цього угруповання на Харківський напрямок.

Унаслідок цього оборона російського прикордоння суттєво ослабла. «Але на Сумському напрямку значно послабилась його оборона, і фактично не було активних військ, тому якраз і було прийнято рішення мною про проведення наступальної операції, яке було затверджено президентом України», – розповів Сирський.

Колишній головнокомандувач також наголосив, що наступ у Курській області позитивно вплинув на моральний стан українських військовослужбовців.

Під час інтерв'ю журналіст BBC запитав Сирського, чи не було доцільніше використати сили, залучені до Курської операції, для оборони Покровська, у напрямку якого тоді активно просувалися російські війська. Колишній головнокомандувач відкинув таку можливість.

Він пояснив, що безпосередньо в наступальному угрупованні брали участь три неповні бригади десантно-штурмових військ і два штурмові батальйони. Інші підрозділи виконували завдання із закріплення та утримання зайнятих позицій. За словами Сирського, частина цих сил була укомплектована лише на 60–70%. Водночас на Покровському та Добропільському напрямках Росія зосередила майже стотисячне угруповання.

Натомість у Курській області українські військові зіткнулися зі значно слабшою обороною, яку переважно забезпечували підрозділи прикриття державного кордону, зокрема військовослужбовці строкової служби.

Сирський стверджує, що російське командування спочатку перекидало підкріплення хаотично та вводило їх у бій без належної підготовки, через що ці підрозділи зазнавали значних втрат.

Він переконаний, що Курська операція дозволила зірвати наступальні плани Москви та створити умови для подальших дій українських військ у 2025 році.

За словами ексголовкома, основні суперечності стосувалися фінансування армії та закупівель озброєння. Сирський стверджував, що Міністерство оборони віддавало перевагу закупівлі окремих видів безпілотників, не завжди враховуючи потреби, визначені Генеральним штабом.

Також колишній головнокомандувач висловився щодо ймовірності поширення російської агресії на європейські країни. Він припустив, що Москва могла б розпочати військові дії проти держав НАТО раніше, якби не опір українського народу та Сил оборони.