Курська операція: як ЗСУ зірвали плани РФ та виграли час

На початку літа 2024 року українські війська вели важкі оборонні бої, стикаючись із перевагою противника, а також пануванням російської авіації в повітрі. Українське командування, детально проаналізувавши ситуацію, обрало Сумський напрямок для проведення наступальної операції. Оборона ворога на цій ділянці ослабла після перекидання частини військ на Харківський напрямок, де вони загрузли в прикордонних боях.

Рішення про проведення Курської операції було ухвалено Олександром Сирським та затверджено Президентом України. Метою операції було зірвати плани масштабного російського наступу, що мав відбутися влітку 2024 року. На Курському напрямку російські підрозділи прикриття кордону складалися переважно зі строковиків і були розтягнуті вздовж фронту, що робило їх більш вразливими.

Протягом місяця українські війська взяли під контроль 1273 квадратні кілометри російської території. У відповідь російське командування було змушене перекинути на Курський напрямок близько 70 тисяч військових, серед яких були повітряно-десантні війська, морська піхота та найбільш підготовлені мотострілецькі підрозділи. Ці дії ворога припинили його наступ майже на всіх оперативно-стратегічних напрямках, крім Покровського.

Курська операція дозволила українській армії сформувати резерви, відновити боєздатність підрозділів, які зазнали втрат у важких боях, та надати військовим перепочинок. Російські підрозділи, які поспіхом перекидали на цей напрямок, одразу вступали в бій і зазнавали значних втрат. За російськими даними, в окремі дні співвідношення втрат під час боїв на Курщині становило один до п'яти на користь українських військ.

На Курському напрямку до наступу було залучено три неповні бригади десантно-штурмових військ та два штурмові батальйони. Дві бригади готувалися до операції протягом місяця, тоді як 95-та бригада, яка брала участь у важких боях на Торецькому напрямку, мала мало часу для відновлення. На початку операції повним складом наступала лише одна бригада, а дві інші залучали по два батальйони.

Сирський пояснив, що перекидання цих бригад на Покровський напрямок, де російське угруповання налічувало майже 100 тисяч військових, не мало б суттєвого впливу через їхній стан. Водночас Курська операція дала значний поштовх для підняття морального духу українських військових.

Він також згадував про розбіжності з ексміністром оборони Михайлом Федоровим щодо фінансування потреб армії та закупівлі озброєння. За словами Сирського, міністр віддавав перевагу окремим типам дронів, не враховуючи заявки Генерального штабу, що призвело до дисбалансу між закупівлями та реальними потребами війська.

Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів в інтерв'ю BBC: «Якраз Курська операція була тим порятунком, який зірвав плани ворога і дав нам можливість для перегрупування і підготовки до проведення наступальних дій вже в 2025 році».

Таким чином, Курська операція не лише переламала стратегічні плани ворога, а й забезпечила українським військам життєво важливий час для відновлення та підготовки до майбутніх наступальних дій у 2025 році, підтвердивши свою стратегічну важливість.