Підземні лінії електропередач: скільки це може коштувати і чи захистить це від атак з боку РФ

ЗАКОПАТИ ЛЕП ПІД ЗЕМЛЮ? А ХТО ПОРАХУВАВ ВАРТІСТЬ?

Після російських ударів по енергетиці дедалі частіше звучить пропозиція: високовольтні лінії електропередач потрібно закопати під землю. Мовляв, тоді ракети й дрони не зможуть їх пошкодити.

Звучить красиво. Але давайте порахуємо.

Візьмемо конкретний приклад — лінію 750 кВ від Рівненської АЕС до підстанції "Київська". Її довжина — майже 346 км. За даними державної системи DREAM, вартість проєкту повітряної лінії оцінюється приблизно у 5,43 млрд грн.

А скільки коштуватиме підземний варіант?

Європейський регулятор енергетики ACER публікує показники питомих інвестиційних витрат на електричну інфраструктуру. У його звіті за 2023 рік наведено, зокрема, такі середні показники для підземних кабельних систем змінного струму:

• 150 кВ, одне коло — приблизно 0,83 млн євро за кілометр;
• 220–225 кВ, одне коло — приблизно 1,78 млн євро за кілометр;
• 220–225 кВ, два кола — приблизно 4,40 млн євро за кілометр.

В Європі підземні лінії довжиною від 12 до 32 км було побудовано в Англії, Греції, Фінляндії. Це різні за типом проєкти від кабелю в траншеї до тунелю або горизонтально спрямованого буріння.

Важливо РФ рве лінії між регіонами: у ДТЕК пояснили, чому почались екстрені відключення світла у Києві

Для попередньої оцінки розглянемо умовні сценарії — €5, €8 і €12 млн за кілометр. Це не підтверджені ціни для ЛЕП 750 кВ, а модель для оцінювання масштабу витрат. За умовного курсу 50 грн за євро отримуємо:

• 86,5 млрд грн — за сценарію €5 млн/км;
• 138,4 млрд грн — за сценарію €8 млн/км;
• 207,6 млрд грн — за сценарію €12 млн/км.

Це попередні розрахунки, а не готовий кошторис, хоча і він показує, що вартість будівництва підземних ЛЕП в середньому в 20 разів дорожче. Реальну вартість можна визначити лише після технічного проєктування, тому що в ЄС жодного проєкту будівництва підземної лінії 750 кВ не було реалізовано

А тепер головне.

Підземна ЛЕП — це не просто кабель, який закопали в траншею. Це спеціальна ізоляція, муфти, теплові розрахунки, компенсаційне обладнання та складний ремонт у разі пошкодження. А підстанції й трансформатори все одно потребують окремого захисту.

Тому мене дивують заяви людей, які пропонують просто закопати високовольтні лінії, не пояснюючи, скільки це коштуватиме, скільки триватиме будівництво і звідки брати гроші.

Критикувати повітряні ЛЕП легко. Значно складніше запропонувати рішення з конкретним кошторисом, і перш ніж витрачати сотні мільярдів гривень, потрібно відповісти на три запитання:

1. Де підземна ЛЕП справді необхідна?
2. Скільки вона коштуватиме з усім обладнанням?
3. Чи не забезпечать інші рішення кращий захист за менші гроші?

Енергетична безпека — це не політичні гасла. Це інженерні розрахунки, реальні кошториси та відповідальність за кожну гривню.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Відрізати лівий берег Києва та розколоти енергосистему: навіщо РФ б'є по ЛЕП