Путіну послабили санкції, а Україні запропонували змінити президента: Рашкін про скандальні рішення Трампа

Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля, після чого США тимчасово послабили відповідні санкційні обмеження. Водночас американський президент звинуватив Володимира Зеленського у небажанні завершувати війну та публічно закликав українців обрати нового лідера.

Американський політичний оглядач Юрій Рашкін в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу проаналізував обставини домовленості Вашингтона з Москвою та реакцію на неї у Сполучених Штатах. Особливу увагу він звернув на хронологію постачання російського пального, яка викликала в нього питання щодо справжнього часу досягнення домовленостей.

Танкер із російським дизелем вирушив до США ще у вересні

9 жовтня Дональд Трамп повідомив про успішну телефонну розмову з Путіним, після якої оголосив про домовленість щодо російського дизельного пального. Однак, як звернув увагу Рашкін, ще 22 вересня із Санкт-Петербурга вийшов танкер Minerva Zen під грецьким прапором, який, за даними аналітиків, прямував до східного узбережжя США.

На борту судна, за озвученою інформацією, перебувало приблизно 280 тисяч барелів дизеля, або 37 – 38 тисяч тонн. На момент публічної заяви американського президента танкер уже 17 днів був у морі, хоча Трамп представив домовленість як результат щойно завершеної розмови.

Трамп каже: "Я щойно завершив надзвичайно успішну розмову з президентом Володимиром Путіним". Щойно, а танкер до цього моменту вже 17 днів у морі. І, як пишуть аналітики, увесь цей час він ішов до східного узбережжя США,
– звернув увагу Рашкін.

Додаткове питання виникло через російські експортні обмеження. Москва заборонила вивезення дизельного пального ще в липні, а наприкінці вересня продовжила заборону до кінця жовтня. Водночас американські санкції також обмежували можливість придбання російських нафтопродуктів.

Рашкін вважає, що підготовка рейсу за таких обставин могла розпочатися після попередніх контактів між сторонами. Проте сама дата виходу танкера не дає змоги достеменно встановити, коли саме Вашингтон і Москва домовилися про постачання.

Танкер вийшов із Петербурга, коли Москва офіційно дизель не випускала, і пішов туди, де купувати його не дозволяли американські санкції. І все одно пішов. Значить, хтось знав. Коли Трамп каже: "Я щойно домовився", це означає: "Я щойно вам розповів". Угоду не уклали в п'ятницю, у п'ятницю її оголосили,
– переконаний оглядач.

Саме маршрут Minerva Zen та обмеження, що діяли на момент його виходу з порту, стали підставою для припущення про попередню підготовку домовленості. При цьому реальне виконання всіх оголошених Трампом поставок залишається окремим питанням, адже Росія сама зіткнулася з проблемами виробництва дизеля.

Кремль отримав поступку, але не погодився на припинення війни

Поки Трамп розмовляв із Путіним, у Маямі українська делегація готувалася до переговорів із Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом. Однак результатом контакту президентів США та Росії стало оголошення домовленості про дизель, а не припинення вогню, обмін полоненими чи зупинення російських ударів по українських містах.

Невдовзі Міністерство фінансів США видало тимчасовий дозвіл на визначені операції з російським дизельним пальним до квітня 2027 року. Це було послаблення обмежень щодо конкретного виду торгівлі, а не повне скасування американських санкцій проти Росії.

Як повідомляла New York Times, Кремль, судячи з усього, не запропонував зустрічних поступок. Згодом помічник Путіна Юрій Ушаков заявив, що російська сторона ще розгляне питання про те, коли переговори можуть бути відновлені.

Через кілька годин помічник Путіна Юрій Ушаков заявляє: "Ми подумаємо, коли ці переговори можуть бути відновлені". Ми подумаємо. Розумієте, це не Україна каже: "Подумаємо". Це говорять ті, кому щойно послабили санкції. Їм зробили подарунок, а вони ще думатимуть,
– обурився Рашкін.

Таку позицію Москви оглядач порівняв із застереженням колишнього посла США в Польщі Деніела Фріда. Дипломат описував російську поведінку через метафору букетів: коли Захід постійно намагається здобути прихильність Кремля новими пропозиціями, російське керівництво лише очікує більших поступок.

Своє невдоволення висловила й українська сторона. Зеленський заявив журналістам, що українську делегацію фактично використовують як димову завісу, та наголосив, що партнери не повинні так поводитися один з одним.

Переговори в Маямі, за інформацією, яку навів Рашкін, завершилися без результату. Водночас Кремль повідомив про намір підтримувати особисті контакти президентів та продовжувати співпрацю між адміністраціями і спецслужбами.

Для Трампа це заголовок перед виборами: "Я домовився". Про що? Неважливо. Чи припливе цей дизель узагалі – велике питання. Для України – Запоріжжя. Ось і вся бухгалтерія,
– зазначив Рашкін.

Наступного дня після оголошення домовленості Росія атакувала житловий район Запоріжжя п'ятьма керованими авіабомбами. За даними, які навів оглядач, загинули щонайменше 20 людей, серед них троє дітей.

Він також згадав удар по житловому будинку на півночі України, де, за озвученими повідомленнями, загинули 22 людини, зокрема п'ятеро дітей. Загалом за попередній тиждень, як стверджував Рашкін, жертвами російських атак стали понад 100 цивільних.

Зеленський попереджав, що послаблення тиску на Кремль може сприйматися російською владою як можливість продовжувати удари. Після атаки на Запоріжжя український президент пов'язав її з рішенням Вашингтона, заявивши, що Москва віддячила за послаблення санкцій новими бомбами по житлових будинках.

Вашингтон пропонував Москві нові економічні стимули

Рашкін вважає дизельну домовленість продовженням американського підходу до переговорів із Кремлем, коли економічні поступки пропонують ще до отримання конкретних результатів. Він нагадав, що раніше Україна погодилася на заклик Трампа до негайного безумовного припинення вогню, тоді як Росія відмовилася.

Проте позиція Москви не призвела до співмірних наслідків для Кремля. Як звертала увагу New York Times, Україна не отримала винагороди за згоду на американську пропозицію, тоді як Росія не заплатила ціни за свою відмову.

Держсекретар США Марко Рубіо пояснював труднощі переговорів тим, що війна зайшла у стратегічний глухий кут. Зеленський натомість заперечував наявність дипломатичного глухого кута й наполягав, що головною проблемою залишається недостатній тиск на Москву.

Мир – це коли перестають убивати. Угода – це коли хтось щось продає. І New York Times пише саме про це: американська дипломатія відходить від пошуку міцного миру до полювання за бізнес-угодами з Росією. Полювання за угодами, поки в Запоріжжі розбирають завали,
– сказав Рашкін.

Для пояснення своїх побоювань оглядач пригадав досвід роботи в міській раді Джейнсвілла у штаті Вісконсин. Після закриття заводу General Motors місто гостро потребувало робочих місць, а компанія Shine Medical Technologies запропонувала проєкт, який передбачав значну підтримку від місцевої влади.

Міська рада підтримала домовленість, однак Рашкін став єдиним її членом, який проголосував проти. Він сумнівався в доцільності виплачувати кошти наперед, коли компанія ще не довела здатності виконати свої обіцянки.

Я тоді сказав приблизно так: "Ви будуєте міст із матеріалу, з якого мостів ніколи не будували. Може, він витримає, а може, ні, але платимо ми зараз". Трамп тепер будує такий самий міст. Тільки замість перспективної компанії – Кремль, а замість грошей міста – санкції, Україна та чужі життя,
– пояснив оглядач.

Подібні сумніви викликали й повідомлення New York Times про пропозиції американських переговорників, які обговорювалися з російською стороною ще наприкінці вересня на полях Генеральної Асамблеї ООН. Їхньою метою було домогтися хоча б часткового припинення ударів по енергетиці або домовленості щодо безпеки на морі.

Серед можливих стимулів називали розмороження мільярдів доларів російських суверенних активів, продаж частини активів "Лукойлу" та дозвіл Білорусі експортувати калійні добрива. За повідомленням видання, потенційними покупцями активів російської компанії могли стати групи інвесторів із Близького Сходу, серед яких були люди з діловими зв'язками з американськими переговорниками.

Рашкіна особливо занепокоїла можливість розмороження російських активів як авансу, а не після досягнення домовленостей. Він припустив, що за такого підходу Кремль може отримувати нові економічні можливості, не змінюючи своєї позиції щодо війни.

Росії може забракнути дизеля для заявлених поставок

Економічний бік домовленості також викликав в оглядача сумніви. Росія вже кілька місяців обмежувала експорт дизельного пального через проблеми з нафтопереробкою, які посилилися після українських ударів по НПЗ.

За озвученими Рашкіним даними, у першому кварталі російський експорт дизеля становив приблизно 850 тисяч барелів на добу. У третьому кварталі цей показник скоротився до 190 тисяч барелів, а сама Росія почала закуповувати частину дизельного пального та бензину за кордоном.

Колишній керівник відділу нафтових ринків Міжнародного енергетичного агентства Ніл Аткінсон припустив, що найближчим часом Москва зможе забезпечити заявлені поставки лише за рахунок власного внутрішнього ринку. Це ставить під питання не лише обсяги експорту, а й можливість Росії одночасно задовольняти внутрішній попит.

У третьому кварталі Росія вперше сама почала імпортувати дизель і бензин. Сама купувати в інших. І ось у цієї країни Трамп купує дизель. Ніл Аткінсон каже прямо: найближчим часом Росія може поставити такі обсяги тільки за рахунок власного внутрішнього ринку,
– розповів Рашкін.

Трамп заявляв про початкове постачання 300 тисяч тонн дизеля, після чого мали надійти ще 500 тисяч і згодом мільйон тонн. Однак американський ринок, за наведеними оглядачем оцінками, щодоби споживає майже 4 мільйони барелів дизеля, тому заявлені партії можуть мати обмежений вплив на ціни.

Аналітик Кріс Бошім також висловив сумнів у тому, що домовленість принесе очікуваний результат. Він назвав її характерним прикладом підходу Трампа, коли американський президент оголошує великі цифри після переговорів з авторитарним лідером, хоча виконання обіцяного залишається невизначеним.

Оголосити домовленість із неприємним диктатором, поставити вражаючі цифри в заголовок і не мати жодної впевненості, що хоч щось із цього станеться,
– так оглядач переказав оцінку аналітика.

Попри сумніви експертів, Трамп продовжував називати можливі поставки значними. Зокрема, він заявив про великі обсяги пального, які нібито надходять до Сполучених Штатів, хоча Росія сама зіткнулася з необхідністю закуповувати окремі нафтопродукти.

Рашкін не виключає, що частина заявлених поставок відбудеться, однак не бачить підстав вважати гарантованим виконання всієї домовленості. Він також сумнівається, що такі обсяги зможуть істотно вплинути на вартість дизеля для американських споживачів.

Рішення Трампа розкритикували навіть його прихильники

Послаблення американських обмежень щодо російського дизеля викликало різку реакцію представників Демократичної партії. Лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер розкритикував домовленість із Путіним, згадавши підтримку, яку Росія надає Ірану.

Сенаторки Джин Шахін та Елізабет Воррен також виступили проти рішення, назвавши його зрадою України, європейських союзників та інтересів національної безпеки США. Річард Блюменталь вимагав негайно скасувати послаблення, тоді як Дік Дурбін і Рон Вайден пов'язували його з можливими додатковими доходами для російської воєнної машини.

Конгресмен Гейб Еймо з Род-Айленда звернув увагу на суперечність між декларованим посиленням санкційного тиску та можливістю Росії заробляти на постачанні пального до США.

Чак Шумер назвав це угодою з дияволом, брудною угодою, яка допоможе тому самому Путіну, що допомагає Ірану цілитися в американських солдатів на Близькому Сході. Шумер, Джин Шахін та Елізабет Воррен назвали це повною зрадою України, європейських союзників і національної безпеки Америки,
– розповів Рашкін.

Однак найбільшу увагу оглядача привернула реакція людей, які раніше підтримували Трампа. Він переглянув коментарі під відео популярного російськомовного блогера у США, який після оголошення дизельної домовленості припустив, що мир став ближчим.

Блогер навіть висловив сподівання, що Путін тепер не буде зацікавлений у масштабній атаці на Україну. Проте наступного дня Росія завдала удару по Запоріжжю, а в коментарях під відео почали з'являтися критичні повідомлення.

Один із користувачів написав, що дешеве дизельне пальне стало важливішим за людські життя. Інший розповів, що тричі голосував за Трампа, а ще один американець заявив, що вперше планує підтримати не республіканців.

Ось це і є новина. Не те, що демократи обурені, а те, що люди в таборі Трампа перестали мовчати. Поки свої мовчать, кожному здається, що він один. Потім один говорить уголос, другий, третій, і виявляється, що вони зовсім не одні,
– наголосив Рашкін.

Водночас серед прихильників американського президента залишаються люди, які захищають його рішення. Частина з них нагадує про закупівлі російських енергоносіїв європейськими країнами, а інші переконані, що будь-які переговори з Кремлем виправдані, якщо можуть допомогти припинити загибель людей.

Рашкін навів коментар жінки з Харкова, яка вже 37 років живе у США та прагне якнайшвидшого завершення війни, незалежно від того, чи буде покараний Путін. Оглядач визнав зрозумілим її бажання, однак наголосив, що після домовленості російські атаки не припинилися.

Україна також продовжила удари по російській паливній інфраструктурі. За словами Рашкіна, через кілька годин після оголошення домовленості українські сили атакували один із російських паливних об'єктів, а Київ не відмовився від подальших ударів по нафтопереробці.

Трамп закликав Україну обрати нового президента

Наступного дня після оголошення дизельної домовленості Трамп спілкувався з журналістами біля Білого дому перед поїздкою на мітинг у Теннессі. Його запитали, чи не сприятиме нове рішення продовженню російської війни проти України.

Американський президент натомість звинуватив Зеленського в небажанні завершувати бойові дії. Він заявив, що український лідер нібито мав багато можливостей укласти угоду, але відмовився, а також розкритикував удари України по російських НПЗ.

Трамп пояснив свою позицію тим, що пошкодження російської нафтопереробки впливає на світовий ринок дизельного пального та створює проблеми для американських фермерів і виробників сільськогосподарської продукції.

Ми сказали: "Робіть із Росією, що хочете, тільки не бийте по нафтопереробних заводах, тому що це проблема для всього світу". А він хоче створювати проблеми світу. Він хоче створювати проблеми нашим фермерам і скотарям із дизелем,
– заявив Трамп.

Рашкін звернув увагу, що російський експорт нафтопродуктів приносить Кремлю доходи, які можуть використовуватися для фінансування війни. Тому заклики американського президента не атакувати НПЗ він сприймає як спробу захистити важливу для Росії економічну галузь.

Оглядач також пригадав перевірку, яку раніше запропонував журналіст Віталій Портников: якщо після проміжних виборів до Конгресу 3 листопада Трамп продовжить звинувачувати Україну у високих цінах на дизель, це означатиме, що справа не лише у виборчій кампанії.

Однак уже наступного дня після оголошення домовленості американський президент публічно пов'язав українські удари з проблемами світового паливного ринку. Рашкін припустив, що Трамп тепер намагатиметься захищати власну угоду з Путіним від дій України.

Найгострішою частиною заяви став заклик американського президента змінити керівництво України. Трамп запропонував українцям знайти нового лідера, який, на його переконання, зможе домовитися про завершення війни.

Я пропоную, щоб вони знайшли нового лідера, який зможе укласти угоду, тому що він міг укласти багато угод, але з якоїсь причини ніколи цього не робить. І я думаю, Україні час обрати нового президента,
– заявив Трамп.

Рашкін назвав ці слова спробою звернутися безпосередньо до українського народу, оминаючи Зеленського. Проте під час воєнного стану проведення президентських виборів в Україні не передбачене чинним законодавством, тому реалізувати такий заклик у нинішніх умовах неможливо.

Американський президент також заявив, що Україна нібито втратила 30% своєї території, а кількість загиблих у війні перевищила 2 мільйони осіб. Оглядач заперечив наведені цифри та наголосив, що Трамп знову не назвав російське вторгнення безпосередньою причиною війни.

Свою оцінку Рашкін пояснив і особистим досвідом. У дитинстві в Москві він разом із батьками слухав "Голос Америки" та "Радіо Свобода", які наголошували на праві народів самостійно визначати своє майбутнє.

Я виріс у Москві. Ми з батьками вечорами слухали "Голос Америки" та "Радіо Свобода". "Голос Америки" тоді говорив народам: "Вирішуйте самі". Сьогодні президент Америки говорить українському народові, кого не обирати,
– зазначив Рашкін.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відповів, що Зеленський має підтримку українського народу, а питання політичного керівництва країни мають вирішувати самі українці.

Зеленський також нагадав про наслідки російських ударів після американського рішення щодо дизеля. Він заявив, що Москва віддячила за послаблення санкцій п'ятьма керованими авіабомбами, скинутими на житлові будинки Запоріжжя.

Республіканці виступили проти поступок Кремлю

Критика домовленості пролунала не лише від представників Демократичної партії. Дедалі більше республіканців також публічно висловлюють незгоду з рішенням Трампа послабити обмеження на операції з російськими нафтопродуктами.

Кандидат до Сенату від Мічигану Майк Роджерс заявив, що Путіну не можна поступатися. Конгресмен Дон Бейкон із Небраски назвав рішення американського президента грубою помилкою, враховуючи продовження російських атак по українських містах.

Сенатор Ден Салліван з Аляски виступив за розвиток власного американського видобутку енергоносіїв замість їхнього імпорту з Росії. Колишній віцепрезидент США Майк Пенс також наголосив, що Путін прагне не миру, а встановлення контролю над Україною.

Майк Роджерс сказав про Путіна: "Цій людині не можна поступатися ні дюймом". Дон Бейкон назвав це грубою помилкою президента й додав, що санкції проти Росії доречні, коли вона вторгається в іншу країну та ночами бомбить міста,
– розповів Рашкін.

Найбільш конкретну ініціативу анонсував конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік із Пенсильванії. Він заявив про намір внести законопроєкт щодо заборони закупівель російської нафти та домогтися його розгляду в Палаті представників.

Для цього в американському Конгресі існує спеціальний механізм, який дозволяє винести документ на голосування без підтримки спікера. Якщо відповідну петицію підпишуть 218 членів Палати представників, законопроєкт можна розглянути навіть попри позицію її керівництва.

Фіцпатрік і Бейкон уже використовували подібну процедуру під час розгляду допомоги Україні. Проте сам механізм не гарантує ухвалення закону, адже документ має також пройти Сенат і подолати можливе президентське вето.

Це не закон, який завтра все скасує. Це сигнал. Республіканці починають говорити "ні" вголос. Поки свої мовчать, кожному здається, що він один. Потім один говорить, другий, третій,
– підкреслив Рашкін.

До проміжних виборів Палата представників, як зазначив оглядач, не планувала збиратися для відповідного голосування. Тому швидкого скасування рішення щодо російського дизеля він не очікує, хоча вважає важливим сам факт відкритої критики з боку представників партії Трампа.

Рашкін також згадав оцінку історика Філліпса О'Браєна, який написав, що американська політика переходить від перешкоджання Україні до відкритої допомоги Росії. На переконання оглядача, дедалі помітніші суперечки серед республіканців свідчать про те, що частина політиків не готова підтримувати нові економічні поступки Кремлю під час продовження війни.

Юрій Рашкін про дизельну угоду Трампа з Путіним: дивіться відео