Реактивні дрони РФ долітають до Львова: 500 км/год на висоті 7 км, чому ППО безсила

Росія суттєво змінила тактику повітряних атак по Україні: наприкінці серпня 2026 року ворог почав масово бити реактивними безпілотниками по Києву, а вже в жовтні ці дрони долетіли до Львова й Львівщини. Сили протиповітряної оборони збили кілька таких апаратів над обласним центром та селами Муроване і Малехів.

Реактивні «Шахеди» — а насправді це модифікації іранських безпілотників, які в Росії збирають під маркою «Герань» — докорінно відрізняються від звичних гвинтових дронів, що літали повільно й низько. Нові апарати летять удесятеро швидше та значно вище, тож для більшості українських засобів ППО вони стали практично недосяжними.

Як пояснює портал ZAXID.NET, наразі ворожа армія використовує одразу три модифікації реактивних ударних безпілотників: «Герань-3», «Герань-4» та «Герань-5». За даними видання «Мілітарний», Росія виробляє близько 3 тисяч дронів-камікадзе «Герань-4/5» на місяць — серійне складання налагодили на заводі в Єлабузі, в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані.

Які характеристики мають нові реактивні дрони

«Герань-3» є аналогом іранського реактивного Shahed-238: у нього встановлений китайський турбореактивний двигун Telefly JT80, що дозволяє летіти зі швидкістю 300–370 км/год на відстань до 1000 км. Довжина апарата — близько 3,5 метра, розмах крил — до 3 метрів, а маса бойової частини сягає 90 кг. Втім, як повідомляло ГУР, виробництво «Герані-3» Росія вже зупинила, зробивши ставку на новіші зразки.

«Герань-4» отримала власний новий планер із посиленою конструкцією та турбореактивний двигун збільшеної тяги. Цей безпілотник активно маневрує на швидкостях 300–400 км/год, здатен розвивати до 500 км/год і підніматися на висоту до 5000 метрів. Дальність польоту — 770 км. Він несе осколково-фугасну або термобаричну бойову частину вагою 50 або 90 кг.

«Герань-5» фактично є вже невеликою крилатою ракетою: довжина близько 6 метрів, розмах крил до 5,5 метра, бойова частина 90 кг, заявлена дальність ураження — до 1000 км, а максимальна швидкість оцінюється в 500–600 км/год. Окрім основної бойової частини, дрон можуть оснащувати авіаційними ракетами «повітря–повітря» Р-73. Запускати його здатні як з повітряних носіїв, зокрема штурмовиків Су-25, так і з наземних пускових установок завдовжки близько 80 метрів.

Чому збити реактивні дрони так важко

Головна проблема — висота та швидкість. Гвинтові «Шахеди» запускали на надмалих висотах, а «Герань-4» і «Герань-5» можуть летіти на висоті до 7 км, причому саме на таких висотних маршових ділянках вони стають недосяжними для більшості засобів української ППО.

Портал Defense Express наводить конкретні цифри: американський ПЗРК Stinger дістає цілі лише до 3,5 км, польський Piorun — до 4 км, а найбільш далекобійний французький Mistral 3 — до 6 км. Навіть повноцінні ЗРК не завжди допомагають: «Стріла-10» обмежена висотою 3,5 км, «Оса-АКМ» штатними ракетами — до 5 км, а IRIS-T SLS — до 6 км. На висоті 7 км цілі неможливо уразити з жодного ПЗРК.

Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса зазначав, що наявні в України дрони-перехоплювачі поки не дають очікуваних результатів проти реактивних безпілотників — значно краще проти таких цілей працюють переносні ЗРК, засоби об'єктової ППО та авіація. За оцінками експертів Defense Express, економічно доцільним засобом фактично залишаються лише винищувачі, зокрема F-16, які можуть використовувати ракети APKWS у ролі «повітря–повітря».

Звідки запускають дрони та що далі

За даними The Telegraph, Росія будує секретні бази для запуску безпілотників вглиб території РФ. Серед майданчиків — аеродром «Шаталово» у Смоленській області, база «Цимбулова» в Орловській області, авіабаза Халіно на Курщині, «Міллерово» в Ростовській області, а також мис Чауда та аеродром «Кача» в окупованому Криму. По більшості цих місць українські військові вже завдавали ударів.

Павло Паліса наголошує: Росія суттєво наростила використання реактивних безпілотників, і їхня кількість зростатиме й надалі, адже ворог бачить їхню ефективність. «Засоби нападу завжди випереджають засоби захисту. Нам треба буде адаптуватися. Це займе час», — каже він.