Ще один крок до ЄС – і нова боротьба. За що Україні доведеться битися на шляху до членства

Україна наближається до Євросоюзу, але чи готовий сам ЄС до її вступу? Українські фермери можуть стати серйозними конкурентами для європейських виробників, а вступ України – вплинути на розподіл мільярдів євро аграрної допомоги. Тому Брюссель уже обговорює спеціальні умови для окремих українських товарів.  Як ЄС планує адаптувати свої правила до майбутнього вступу України та що це означатиме для Києва – розбиралася LIGA.net.

Далі – найскладніша частина переговорів

Відкриття другого і третього кластерів 13 жовтня дозволяє перейти до переговорів про бізнес, конкуренцію, економічну політику та інші сфери, які мають відповідати стандартам ЄС.

"Щодо України: наша мета – відкрити зараз другий і третій кластери. А далі, логічно, наступним кроком буде перехід до наступних двох кластерів", – пояснює LIGA.net один із високопосадовців ЄС.

Наступними мають стати четвертий і п’ятий кластери. Але що ближче Україна до членства, то важливіше узгоджувати інтереси держав ЄС, особливо там, де українські виробники конкурують із європейськими.

Четвертий і п’ятий кластери: де починаються торги

Четвертий переговорний кластер охоплює енергетику, транспорт і екологічну політику. П’ятий – ресурси, сільське господарство та фінансування регіонального розвитку. Саме аграрна сфера може стати одним із найскладніших питань, оскільки масштаб українського виробництва здатний вплинути на європейський ринок.

Це визнає і Єврокомісія. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що масштаб, структура та висока продуктивність українського агросектору вимагають спеціальних рішень для окремих чутливих товарів.

Водночас, за її словами, вступ України не повинен негативно вплинути на фермерів ЄС, а Союз хоче допомогти Україні відновити доступ до традиційних ринків за межами Європи.

Кос уточнила, що оцінку українського агросектору врахують під час обговорення відкриття п’ятого кластера. Дискусія може розпочатися за кілька тижнів. Поки що йдеться про пропозиції для обговорення, а не про погоджені умови членства.

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький каже, що Київ може погодитися на перехідний період, але не на довгострокові обмеження доступу українських товарів до європейського ринку після вступу.

Тим часом у Раді ЄС уже готували проєкти спільних позицій щодо четвертого і п’ятого кластерів. Ці документи мають визначити позицію Союзу в переговорах з Україною. Порядок денний робочої групи Ради ЄС із питань розширення від 6 лютого 2026 року підтверджує, що проєкти обговорювали на технічному рівні.

Документи щодо четвертого і пʼятого кластерів мають позначку LIMITE, тому їхній повний зміст не є відкритим. За доступними реєстрами неможливо перевірити, які саме умови містять проєкти.

Співрозмовник LIGA.net, близький до польського уряду, повідомив, що Варшава задоволена проєктами спільних позицій ЄС, оскільки її вимоги врахували.

Ми вже багато працювали з іншими державами-членами над тим, щоб сформувати хорошу переговорну позицію ЄС", – каже співрозмовник.

За його словами, Польща, як і будь-яка інша держава-член, формально може заблокувати відкриття переговорного напряму. Проте наразі Варшава очікує на початок переговорів.

Українська аграрка змінить правила гри в ЄС. Але на яких умовах

Побоювання європейських фермерів – не лише політичний аргумент. В оприлюдненому 6 жовтня аналізі Єврокомісія пояснює, чому вступ України може суттєво змінити аграрний ринок Союзу.

За оцінкою Комісії, якщо до ЄС додати нинішні обсяги українського виробництва, виробництво сої та насіння соняшнику в Союзі може зрости до 150%, кукурудзи – на 50%, а пшениці – на 28%. Це оцінка можливого впливу українського агросектору, а не прогноз гарантованого зростання після вступу.

Масштаб видно і на прикладі пшениці. У 2021 році, до повномасштабного вторгнення Росії, Україна мала потужності виробляти 32 млн тонн м’якої пшениці, тоді як на весь ЄС припадало 130 млн тонн. У сезоні 2023–2024 років Україна експортувала до Союзу 6,5 млн тонн м’якої пшениці. Це близько двох третин від загального імпорту цієї культури до ЄС за той період – 9,6 млн тонн.

Для Євросоюзу це не лише виклик, а й можливість. Українська продукція може посилити продовольчу й кормову незалежність Європи, збільшити її експортний потенціал і знизити витрати на корми для тваринництва. Але конкуренція посилиться, особливо в регіонах, де українські товари вже присутні на ринку.

Питання не лише в зерні, а й у субсидіях

Ще чутливіше питання – гроші, які ЄС виплачує власним фермерам. Спільна аграрна політика передбачає прямі виплати, підтримку сільських територій, інвестиції та допомогу в кризових ситуаціях. Після вступу України її аграрний сектор також претендуватиме на підтримку за європейськими правилами.

Єврокомісія звертає увагу на масштаб українських господарств: ферми площею понад 1000 гектарів обробляють загалом понад 15 млн гектарів землі. Це більше, ніж уся площа сільськогосподарських угідь, які використовуються в Польщі.

За чинних правил значна частина підтримки могла б дістатися великим конкурентоспроможним господарствам. На думку Комісії, це посилило б тиск на бюджет і могло б створити додаткові труднощі для сімейних ферм, на яких значною мірою побудована європейська модель сільського господарства.

Це не означає, що всі великі українські господарства автоматично отримуватимуть субсидії або що ЄС уже вирішив скоротити виплати власним фермерам. Комісія описує можливі наслідки розширення за чинних правил і наголошує: бюджет та механізми підтримки потрібно підготувати до появи нових членів.

Які умови розглядає Брюссель

Кос заявила, що ЄС має розглянути спеціальні умови для окремих чутливих українських агротоварів. У комунікації Єврокомісії ця пропозиція конкретизована.

Комісія допускає перехідні періоди для запровадження аграрної підтримки після вступу та спеціальні захисні механізми для чутливих товарів. Вона також зазначає, що особливі умови для України в аграрній сфері мають бути відображені у проєкті спільної позиції ЄС щодо п’ятого переговорного кластера.

Під час підготовки таких механізмів Брюссель пропонує враховувати війну, потреби України у відбудові та масштаб її агросектору. Але конкретного переліку товарів, тривалості обмежень або формули виплат поки не оприлюднили.

Зміст цих умов ще має стати предметом технічних обговорень з Україною та державами-членами. Тож пропозицію не можна вважати вже погодженим рішенням, заявив LIGA.net високопоставлений чиновник ЄС.

Чи можна зменшити залежність переговорів від вето

Окремо Єврокомісія запропонувала змінити й правила ухвалення рішень.

Нині проміжні рішення в переговорах про вступ, зокрема щодо відкриття кластерів, потребують одностайності. Комісія рекомендує перейти для таких рішень до голосування кваліфікованою більшістю.

Якщо держави погодяться на цю зміну, одна країна не зможе самостійно зупинити відкриття наступного етапу переговорів. Водночас саме вступ до ЄС і надалі потребуватиме одностайної згоди держав-членів та ратифікації договору про вступ.

Комісія також пропонує передбачати в майбутніх договорах про вступ додаткові запобіжники: нові члени могли б зобов’язуватися протягом обмеженого періоду не блокувати подальше розширення через двосторонні суперечки. Втім поки це лише пропозиції.

Отже, вступ України ставить перед ЄС два завдання: підготувати аграрний ринок і бюджет до появи великого виробника та зробити процес розширення менш вразливим до політичних блокувань.

Але між пропозиціями Єврокомісії та новими правилами ще є дистанція. Держави-члени мають домовитися між собою, а Київ – погодити конкретні умови членства. Головне питання в тому, чи стане цей компроміс способом підготувати ЄС до вступу України – чи перетвориться на новий набір обмежень на її шляху до Союзу.