США та Європа формують спільну мирну пропозицію для завершення війни РФ проти України — WP

Можливо, показником успіхів Києва у війні є те, що президент США Дональд Трамп перейшов від зневажливих заяв про відсутність “козирів” у президента України Володимира Зеленського до вимоги зупинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Але, як і багато інших спалахів гніву Трампа, новий скандал навколо України затьмарює те, що може виявитися важливішим розвитком подій: Сполучені Штати та Європа повільно рухаються до спільної мирної пропозиції, яка забезпечила б фінансові та безпекові вигоди як Україні, так і Росії, ставши основою для територіального врегулювання, яке не відповідає військовим цілям обох сторін, пише у статті для WP оглядач Девід Ігнатіус.

Постійне роздратування Трампа щодо Зеленського підштовхнуло президента США до укладення угоди з Москвою щодо дизельного пального, яка підриває закон про санкції проти РФ, який очільник Білого дому нещодавно підписав. Водночас Вашингтон погрожує ще гіршим — припиненням важливої розвідувальної підтримки для Києва, яку, за словами одного європейського дипломата, “буде важко замінити”.

Обґрунтування нової суперечливої мирної ініціативи спирається на принцип: якщо стикаєтеся з проблемою, яку не можете вирішити, розширте її межі. Американські перемовники намагаються сформувати пакет заходів, який враховує післявоєнні потреби України та Росії таким чином, щоб покласти край кровопролиттю й поліпшити становище обох країн — як “бонус” за територіальний компроміс, який не сподобається жодній зі сторін.

“Нам потрібно розширити масштаб проблеми та її вирішення, щоб допомогти обом сторонам усвідомити, якою буде післявоєнна ситуація, — і лише тоді йти на поступки”, — пояснив американський чиновник, обізнаний із перебігом переговорів.

Цей дипломатичний імпульс активізувався під час шестигодинної зустрічі минулої п’ятниці, 9 жовтня, у Флориді, яку організували американські посланці Джаред Кушнер та Стів Віткофф. Зустріч, у якій взяли участь українські посадовці та представники Великої Британії, Франції та Німеччини, відбулася у гольф-клубі Віткоффа Shell Bay.

Трамп хоче, щоб Україна та Росія припинили бомбардувати нафтопереробні заводи одна одної як умову для мирної ініціативи США. Для РФ це було б легко — найбільший нафтопереробний завод України вже зазнав значних пошкоджень внаслідок російських атак. Але для Зеленського це означало б відмовитися від одного зі своїх найпотужніших козирів. 

“Очевидно, що здатність українців завдавати ударів по нафтопереробних заводах впливає на економіку Росії. Це посилило позиції Зеленського”, — зазначив європейський дипломат. 

За словами американського чиновника, Кушнер і Віткофф на зустрічі в п’ятницю попросили українців припинити атаки на нафтопереробні заводи РФ і повідомили, що Трамп укладе угоду щодо дизельного пального. Посадовець зазначив, що американські перемовники висували цю вимогу вже низку разів протягом останніх місяців, коли ціни на дизельне пальне різко зросли. Подальший розвиток подій був передбачуваний: Зеленський відмовився, а Трамп уклав угоду з РФ із відверто політичною метою знизити ціни напередодні проміжних виборів. Зеленський висміяв рішення Трампа як “слабке”, а президент США пригрозив припинити обмін розвідувальними даними з Україною.

“Якщо Зеленський погодиться припинити атаки на нафтопереробні заводи, ми повернемося до переговорів та поїдемо до Москви”, — сказав американський чиновник. 

Але що могла б отримати та від чого була б змушена відмовитися Україна в межах американсько-європейської пропозиції, яка зараз набуває контурів?

За словами американського посадовця, пакет міститиме чотири основні частини. Послання Путіну буде таким: не просто припинити війну з Україною, а укласти з Європою економічно-безпекову угоду, яка відновить стабільність у регіоні після спіралі ескалації.

Першим напрямом стане відбудова України. Світовий банк та інвестиційна компанія BlackRock прагнуть створити механізм для задоволення низки фінансових потреб України — відбудови зруйнованих районів країни, надання допомоги сім’ям загиблих та поранених військових, а також відновлення зруйнованої економіки.

Учасники переговорів звернулися до Києва з проханням надати детальні оцінки необхідних витрат і гарантії того, що після війни ці гроші не розкрадатимуть ті, хто прагнутиме нажитися на відбудові. Наразі українська сторона не надала цифр, але очікується, що вона зробить це найближчими днями, якщо, звісно, мирні зусилля не зазнають краху.

Другим важливим напрямом є гарантії безпеки. Україна отримала б від США та європейських країн зобов’язання про військове реагування в разі нового нападу Росії, що, за словами американського чиновника, еквівалентно статті 5 НАТО. Посадовець зазначив, що Росія також укладатиме угоди з Європою, які враховуватимуть занепокоєння щодо безпеки, хоча поки що незрозуміло, що саме це передбачатиме.

Третім напрямом стала б економічна інтеграція Росії, України та Європи через енергетичну угоду. Одним з елементів міг би стати трубопровід для транспортування нафти та газу з РФ до Європи, причому Україна та Росія ділили б прибутки. За словами чиновника, такий трубопровід міг би різко знизити витрати Європи на енергоносії. Окрім надання Росії “довгострокового доступу до європейського енергетичного ринку”, мирна угода визначала б, як і коли будуть скасовані чинні економічні санкції.

Останній пункт пропозиції найнеприємніший. Росія, яка розпочала війну з надією завоювати Україну, має погодитися на припинення вогню вздовж нинішньої лінії фронту, або “лінії контролю”, як її називають учасники переговорів. Для України це означатиме дозвіл Росії контролювати тимчасово окуповані території, включно з Донбасом. Однією з перешкод є те, що “лінія контролю” є розмитою, з огляду на невеликі зрушення на фронті, які відбуваються майже щодня.

Хоча європейські лідери обурені угодою Трампа з РФ щодо дизельного пального, вони, здається, налаштовані продовжувати дипломатичний процес під керівництвом Кушнера та Віткоффа. 

“Настав час зняти напруженість із ситуації та повернутися до роботи”, — зазначив європейський дипломат.

Причиною для укладення миру саме зараз є те, що повномасштабна війна РФ проти України перетворилася на “поле смерті”. Це війна на виснаження, яка коштує величезних втрат. Цієї зими вона переросте у ще жорсткішу економічну битву, оскільки кожна сторона намагатиметься зруйнувати економіку супротивника та посилити страждання цивільного населення.

Трамп справедливо намагався покласти край війні. Але він, як і раніше, здається, не може усвідомити, що Путін — агресор, який прагне перемоги, а не перемир’я. Своєю угодою щодо постачання дизельного пального, яка порушує санкції, Трамп трагічним чином полегшує Путіну продовження війни, зазначає Ігнатіус.

З початку другого президентського терміну Трампа союзники США намагалися пояснити йому значення цієї війни та загрозу, яку Росія становить для миру й добробуту в Європі, на Близькому Сході та в Африці. Однак дії Трампа за останні 72 години виглядають як спроба змусити Київ капітулювати, писала NYT. Спроби Трампа схилити Росію до завершення війни за допомогою вигідних економічних пропозицій не дають результату, адже Кремлю важливіше захопити контроль над Україною, ніж збагатитися. “Доларова дипломатія” Білого дому не діє на диктаторів, йшлося нещодавно в статті WP. 

Politico писало про дилему Зеленського: протистояти Трампу чи поступитися. Однак обидва варіанти небезпечні для України, зауважувало видання. Зеленський розуміє, що конфронтація з Трампом має свою ціну. Але те ж саме стосується і поступливості щодо вимог президента США, який, здається, дедалі більше схиляється до співпраці з Путіним.

Про те, які можливості Україна вже вичерпала, а яких ще навіть не використала, та що необхідно змінити в управлінні країною, щоб продовжувати боротьбу, розмірковувала редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UAІнна Ведернікова в статті“Межа війни. Де взяти сили продовжувати боротьбу”