/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2Fb098f92fff050985a6f2f1ac1aed5a29.jpg)
Тед знову в грі: рецензія на четвертий сезон серіалу “Тед Лассо”
7 жовтня на стримінговому сервісі Apple TV+ завершився показ четвертого сезону спортивної драмедії “Тед Лассо”, де американський тренер повертається у ФК “Річмонд”. Однак цього разу завжди бадьорому вусаню доведеться витягати з підвалин турнірної таблиці друголігову жіночу команду. Що з цього вийшло — розповідаємо в огляді нижче.
Плюси:
незмінно потужний терапевтичний ефект та заряд позитивом; фірмовий легкий гумор та повернення старих харизматичних персонажів, які досі тягнуть це шоу;
Мінуси:
слабкі та бляклі нові персонажі; проблеми героїв іноді виглядають надто штучними та надуманими;
ITC.ua
“Тед Лассо” / Ted Lasso
Жанр спортивне драмеді
Шоуранери Джейсон Судейкіс, Білл Лоуренс, Брендан Гант, Джо Келлі
У ролях Джейсон Судейкіс, Ганна Ваддінгем, Брендан Гант, Джеремі Свіфт, Бретт Ґолдштейн, Джуно Темпл, Таня Рейнольдс, Фей Марсей, Лора Геддок, Філ Данстер
Прем’єра Apple TV+
Рік випуску 2026
Сайт IMDb
Після славних років, проведених у футбольному клубі “Річмонд”, Тед Лассо повернувся до рідної Америки, в Канзас-Сіті. Там він робить химерний професійний виверт та влаштовується працювати у звичайному супермаркеті. Але хрест на цій феноменальній кар’єрі ставить нове запрошення Ребекки Велтон, яка пропонує Теду повернутися у футбол. Щоправда, тепер тренувати доведеться жіночу команду. Покрутивши носом для галочки, Тед таки здійснює камбек. Тож вперед, Lady Greyhounds, вперед!
Напередодні виходу третього сезону, та й навіть після нього, усі причетні недвозначно натякали, що це кінець історії та жодних планів щодо продовження немає. Принаймні найближчим часом. Та не минуло й двох років, як творці передумали, і вже на початку 2025-го анонсували четвертий сезон. Тоді ж Джейсон Судейкіс, який також є одним з авторів шоу, повідомив, що в центрі уваги опиниться саме жіночий колектив.
Підігріла інтерес публіки і поява Лассо та тренера Бірда у фіналі цьогорічного мундіалю, яку, втім, дещо зіпсував страшенно нудний виступ Джастіна Бібера під гітарку.
Але залишимо прорахунки церемонії закриття ЧС на совісті її організаторів. Та й будьмо відвертими: “Тед Лассо” ніколи не був про спорт. Чи радше так: футбольна складова тут ніколи не стояла на першому місці, а лише грамотно доповнювала оповідь, покликану справляти терапевтичний ефект. Навіть якщо ви нічогісінько, як і сам Лассо, не тямите у футболі, це аж ніяк не завадить вам отримати максимум задоволення від перегляду.
Якщо ж ви все-таки фанат футболу — погодьтеся, для менталки значно краще дивитися такий “футбол”, ніж спостерігати за тим, як мучиться на полі наша збірна.
Наскрізною темою сезону є сучасний професійний жіночий футбол у розрізі його історичного розвитку та всіх наслідків, що звідси випливають. Окрім спортивно-соціальної місії, “Тед Лассо” — це все ще той самий серіал, що є рятівним острівцем добра, тепла та гарного настрою, коли навкруги суцільний триндець. Він був потрібен нам у часи пандемії, і, мабуть, ще більше потрібен зараз.
При цьому притаманна шоу наївність нікуди не поділася, так само як і висмоктані з пальця проблеми, котрі здаються особливо надуманими на тлі буденної, невтішної української реальності.
“Тед Лассо” з розряду тих історій, де завжди сонячно, а трава, вже вибачайте за двозначність, постійно зелена. Якщо тут і трапляються якісь негаразди, то всі чудово розуміють, що це явище спорадичне та далеке від катастроф реального життя. Саме тому серіал дарує той приємний вид ескапізму, без якого сьогодні ніяк. І водночас саме тому це шоу настільки відірване від реальності. Зокрема і в контексті того самого футболу.
Поряд з добре знайомими персонажами у сезоні з’являються й нові обличчя. Дещо карикатурну (особливо на початках), вічно незадоволену тренерку Еліс Чілтон, що стоїть пліч-о-пліч з Тедом та Бірдом на кромці поля, зіграла англійська акторка Таня Рейнольдс, яку ви могли бачити у серіалах Netflix “Сексуальна освіта” та “Декамерон”. Однією з гравчинь “Річмонда” стала Фей Марсей — в її послужному списку такі хіти, як “Гра престолів”, “Чорне дзеркало” та “Андор”.
Ще є низка менш відомих виконавиць, які запам’ятовуються гірше. Так, є голкіперка з замашками Стейтема у “Костоломі” (2001). Є дві близнючки, які постійно гризуться. Є лідерка. Та загалом нові героїні — другорядні та, не сприйміть за расизм, поки що бліденькі на тлі ветеранів шоу, і це одне з найслабших місць четвертого сезону. А персонажка на ім’я Зельда Саутпорт — один із найбільших його провалів.
Натомість старожили виступають здебільшого у звичному репертуарі, і це досі підкуповує. На своєму місці оптимізм та пишні вуса Теда Лассо, насуплений вираз обличчя та шкірянка Роя Кента, перманентне страждальництво та непристойно короткі спідниці Кілі Джонс.
Сезон вийшов прогнозовано зі своїми поразками та перемогами. Але останніх значно більше. Серед них, наприклад, епізод із прямою алюзією на комедію “Завжди кажи “ТАК” (2008) з Джимом Керрі. Або жарт про Кріштіану Роналду, мовляв, той настільки часто плакав, що, мабуть, так і накачав прес. Ну і наостанок легкий інсайд: це що, виходить, Рой Кент гіпотетично може тренувати нашого Мудрика?
Висновок:
Четвертий сезон “Теда Лассо” не здійснює революції та часом буксує через бляклих новачків та надуманість, але все одно залишається найкращою душевною пігулкою на сучасному телебаченні. Це тепле, трохи наївне, але неймовірно затишне шоу, яке справно виконує свою головну функцію — дарує нам дрібку тепла у надзвичайно холодні часи.