В Одесі жінка померла після пластичної операції, а лікар уникнув покарання — рішення суду

В Одесі суд визнав лікаря-анестезіолога винним у смерті пацієнтки після планової пластичної операції на носі. Медик не врахував попередній випадок злоякісної гіпертермії та застосував препарат, який міг спровокувати повторну небезпечну реакцію. Водночас від покарання його звільнили через закінчення строків давності. Лікар має відшкодувати потерпілій стороні майже 364 тис. грн.

Відповідний вирок у справі № 522/16567/19 Приморський районний суд Одеси ухвалив 22 вересня 2025 року. Про нього повідомило «Судово-юридична газета» 13 жовтня 2026 року.

Як померла пацієнтка після операції

4 травня 2017 року жінка прибула до приватного медичного центру для планової риносептопластики та вазотомії нижніх носових раковин. Близько 10:05 анестезіолог розпочав введення препаратів для наркозу. Після цього пацієнтці встановили ларингеальну маску та почали подавати анестезіологічні гази, зокрема севофлуран.

Приблизно через 20 хвилин після початку введення препаратів у жінки виникли симптоми злоякісної гіпертермії — небезпечної реакції на певні засоби, які використовують під час анестезії. Операцію припинили.

Температура тіла пацієнтки стрімко піднялася до 42 °C. Медики розпочали реанімаційні заходи, а о 10:59 викликали швидку допомогу. Жінку доправили до іншої клініки, однак врятувати її не вдалося: о 13:35 вона померла.

За висновками, смерть настала внаслідок гострої серцевої недостатності, спричиненої патологічною реакцією на анестезіологічні препарати у вигляді злоякісної гіпертермії.

Які помилки допустив анестезіолог

Суд встановив, що лікар не врахував важливі відомості про стан здоров’я пацієнтки. Зокрема, в амбулаторній карті були зафіксовані непереносимість лідокаїну та попередній епізод злоякісної гіпертермії під час одного з оперативних втручань. Проте ці обставини не взяли до уваги під час підготовки до операції.

Крім того, анестезіолог погодився на проведення втручання без додаткових обстежень і консультацій, попри відхилення в показниках печінкових ферментів: АСТ становив 110 од./л, а АЛТ — 102 од./л.

Однією з ключових помилок стало застосування севофлурану. Як зазначив суд, цей препарат може спровокувати злоякісну гіпертермію в людей, схильних до такої реакції.

Після початку ускладнень медики припинили подачу севофлурану, забезпечили вентиляцію легень киснем, вводили розчини та охолоджували тіло пацієнтки. Водночас суд звернув увагу на недоліки подальшої допомоги.

Зокрема, лікар не контролював електроліти крові, кислотно-лужний стан і гази крові. Дані медичної документації також не відповідали показникам електрокардіограми: у карті вказали частоту серцевих скорочень 64, тоді як на ЕКГ зафіксували показник 147 і фібриляцію шлуночків. Такий стан потребував активної протиаритмічної терапії або дефібриляції, проте відповідних заходів не вжили.

Суд також дійшов висновку, що транспортування жінки до іншої клініки до стабілізації її стану було помилковим. Згідно з клінічним протоколом, інтенсивну терапію та реанімаційні заходи необхідно було продовжувати в операційній медичного центру, залучивши спеціаліста-консультанта.

На думку суду, за умови належного збору анамнезу лікар міг уникнути застосування препарату, що спровокував небезпечну реакцію. А після виникнення злоякісної гіпертермії пацієнтці мали надати інтенсивну допомогу в повному обсязі.

Що сказав лікар у суді

Анестезіолог вини не визнав. Він заявив, що має 44 роки безперервного трудового стажу, а з пацієнткою зустрівся в день операції.

За його словами, він зібрав анамнез, проте відомостей про протипоказання в медичній карті не було. Приблизно через 15 хвилин після початку операції лікар помітив напруження в руці жінки, виміряв температуру та розпізнав ознаки злоякісної гіпертермії.

Медик також розповів, що телефонував міському анестезіологу, щоб з’ясувати, чи є в наявності дантролен — препарат, який застосовують для лікування злоякісної гіпертермії. За його словами, препарату не було, тому він проводив заходи для стабілізації стану пацієнтки й організував її перевезення до іншої клініки.

Чому анестезіолога звільнили від покарання

Дії лікаря кваліфікували за частиною першою статті 140 Кримінального кодексу України — неналежне виконання медичним працівником професійних обов’язків через недбале ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Суд дійшов висновку, що лікареві слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі. Водночас від дня вчинення правопорушення минуло понад п’ять років.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 49 КК України, особу звільняють від кримінальної відповідальності, якщо до набрання вироком законної сили минуло п’ять років після вчинення нетяжкого злочину. Частина п’ята статті 74 КК України дозволяє звільнити засудженого від покарання на передбачених законом підставах.

Оскільки строк давності минув, а його перебіг не зупинявся та не переривався, суд звільнив анестезіолога від покарання. Це не означає, що його виправдали: суд визнав лікаря винним у неналежному виконанні професійних обов’язків.

Яку компенсацію присудили виплатити

Потерпіла сторона вимагала відшкодувати 363 981,65 грн майнової шкоди. До суми увійшли витрати на транспортні послуги, поховання, виготовлення пам’ятника, правову допомогу та послуги перекладача.

Суд визнав ці витрати документально підтвердженими й безпосередньо пов’язаними з діями обвинуваченого. Цивільний позов задовольнили повністю.

Тож з лікаря постановили стягнути:

• 363 981,65 грн — відшкодування майнової шкоди на користь потерпілої сторони;

• 21 464,61 грн — витрати на проведення експертиз на користь держави.

Суд визнав анестезіолога винним у смерті пацієнтки після пластичної операції, але звільнив його від покарання через закінчення строків давності. Водночас обов’язок відшкодувати майнову шкоду та витрати на експертизи залишився.