Трамп скасував санкції: ціни на паливо чи прихований план капітуляції України?

На тлі цих подій, американська історикиня та журналістка Енн Епплбаум у своїй авторській колонці для The Atlantic звернула увагу на розрив між офіційною риторикою Білого дому та реальною ситуацією. За її словами, вимога до України припинити удари по НПЗ є односторонньою, оскільки від Москви, натомість, не висувається жодних вимог.

Епплбаум підкреслила, що Дональд Трамп не засудив російські атаки на українські електростанції та заводи, серед яких є ті, що належать американським компаніям, і не висловив співчуття з приводу загибелі українських дітей під час бомбардувань. Навпаки, він назвав українського президента Володимира Зеленського «перешкодою» на шляху до миру.

Він також оголосив про нібито досягнуте «енергетичне перемир’я» між Україною та Росією – заяву, що здивувала українців. Росія порушила її через кілька годин, завдавши удару по електростанції в Харкові. Президент США провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним, при цьому називаючи обраного демократичним шляхом українського лідера перешкодою для переговорів.

Журналістка припускає, що новий курс Трампа покликаний переконати виборців, ніби в подорожчанні палива винна Україна, а не війна в Ірані, яку розв'язав сам Трамп. Проте, на її думку, обсяги можливого російського експорту дизеля надто малі, щоб суттєво вплинути на ціни, і для впливу на результати виборів вже запізно. Це, за словами Епплбаум, свідчить про «різку, відчайдушну спробу змусити Україну капітулювати й врятувати російську економіку».

Такі дії Трампа, на думку аналітиків, можуть бути частиною домовленостей, що обговорюються з оточенням американського президента, зокрема про газопроводи «Північний потік», видобуток корисних копалин в Арктиці та російські активи, заморожені в європейських банках. У цьому контексті згадуються переговори щодо активів російської компанії «Лукойл», які може придбати консорціум за участю партнерів переговірників Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа.

На тлі цих подій Володимир Зеленський в інтерв’ю Axios наголосив, що одностороннє зняття обмежень щодо країни-агресора виглядає несправедливим кроком, порівнявши це з «подарунком до дня народження для Путіна». У публікації в соцмережі X український лідер додав, що будь-яке послаблення санкційного тиску поза рамками довгострокової домовленості про деескалацію є очевидною слабкістю.

З початку другого терміну президентства Трампа союзники США в Європі намагалися пояснити йому значення війни та загрозу, яку Росія становить для миру. Проте, наразі складається враження, що політик проігнорував усі попередження. Енн Епплбаум застерігає, що у разі краху України європейська безпека опиниться під безпосередньою загрозою.

Американські чиновники, посилаючись на агенство Axios, заявили, що Трамп пішов на угоду з Путіним після того, як Київ проігнорував близько шести звернень Вашингтона з вимогою зупинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Український президент Володимир Зеленський заявив в ефірі ABC, що Україна проведе президентські вибори, якщо російський диктатор Володимир Путін погодиться на перемир’я на 60 днів.

«Українці не можуть припинити бойові дії, бо якщо вони це зроблять, їхню країну буде завойовано, і їх спіткає та сама доля, що й окуповані території: вбивства лідерів, викрадення дітей, репресії та концентраційні табори для всіх інших», — пише The Atlantic.

«Перший і найочевидніший урок: не покладайтеся на Сполучені Штати. Америка тепер – примхлива, непередбачувана держава, чию давню зовнішню політику можна імпульсивно змінити з дня на день», — застерігає Енн Епплбаум.

Попри неоднозначну позицію США, Епплбаум вважає, що Україна продовжить боротьбу, зокрема завдаватиме ударів по російських НПЗ, завдяки підтримці європейських партнерів. Це свідчить про те, що майбутнє України та безпека Європи багато в чому залежатимуть від здатності демократичних країн до співпраці, незалежно від мінливих політичних вітрів.