У справі про погрози журналісткам «Бабеля» призначили додаткову експертизу: попередня не встановила, кому погрожували

Справу про погрози журналісткам онлайн-видання «Бабель» з боку військовослужбовця полку «Скеля» Миколи Хархана передали до Головного управління Національної поліції Дніпропетровської області. Слідчі призначили додаткову експертизу, оскільки попередня не встановила, кому саме були адресовані погрози.

Про це повідомила перша заступниця начальника Головного управління Нацполіції Дніпропетровщини Інна Власова під час засідання Комітету з питань свободи слова 13 жовтня.

За її словами, матеріали кримінального провадження надійшли до поліції Дніпропетровщини з Державного бюро розслідувань 8 вересня.

Слідчі допитали Миколу Хархана, оглянули відеозаписи та призначили судову лінгвістичну семантико-текстуальну експертизу. Однак, за словами представниці поліції, експерт не зміг визначити, кому конкретно адресовані погрози. 

Експертизу проводив судовий експерт Віталій Переяслов у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз імені М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Через це слідчі планують додатково допитати потерпілих із відеофіксацією та призначити комплексну додаткову експертизу. Також правоохоронці допитали командира Хархана та двох офіцерів, які служать з ним. Однак Інна Власова не розкрила деталі, оскільки досудове розслідування триває.

Катерина Коберник висловила здивування тим, що експертиза не встановила адресатів погроз, хоча у відео прямо згадували «Бабель» та його розслідування. Вона також звернула увагу на те, що заяву подали ще в липні, тоді як матеріали провадження надійшли до поліції Дніпропетровщини лише 8 вересня.

Микола Хархан зі свого боку заявив, що не погрожував журналісткам. За його словами, відео було реакцією на критику полку «Скеля» в інтернеті, а не безпосередньо на розслідування «Бабеля». «Я нікому не погрожував. Де ви знайшли там погрози? (...) Моя реакція була не на це розслідування, а на той бруд, який нісся загалом в інтернеті», — сказав він.

Водночас Катерина Коберник зауважила, що відео військового починалося зі згадки про «Бабель» і його матеріал про 26 смертей у полку «Скеля». Редакторка наголосила, що інші українські медіа на той момент не публікували матеріалів на цю тему.

Офіцер комунікацій 425-го окремого штурмового полку «Скеля» Олексій Братущак зазначив, що військова частина зацікавлена в якнайшвидшому розслідуванні та співпрацює з правоохоронцями. Він наголосив, що Микола Хархан приходить на виклики правоохоронних органів і надає необхідні пояснення. Також слідчі зібрали свідчення інших представників полку.

«Ми не збираємося воювати з журналістами. Це неправильно — ображати публічно журналістів. Ми з Миколою про це теж говорили після того, як ця історія сталася», — зазначив Братущак.

Члени Комітету з питань свободи слова вирішили повторно заслухати правоохоронців і сторони у справі про погрози журналістам у грудні, а також звернутися до міністра юстиції щодо перевірки кваліфікації експерта, який проводив попередню лінгвістичну експертизу.

У штурмовому полку «Скеля» заявили, що автори матеріалу роблять узагальнення, які зводять історію підрозділу до окремих трагічних випадків. Там стверджували, що більшість смертей, про які писали журналісти, сталась у лікарні або дорогою до лікарні й була повʼязана зі станом здоровʼя мобілізованих. 

25 червня військовослужбовець 425-го ОШП «Скеля» Микола Хархан (позивний «Киянин»)оприлюднив відео, в якому назвав авторів розслідування «журнашлюхою» та «медіакілеркою», звинуватив редакцію в роботі на користь Росії і заявив, що «причетним» доведеться «гроші виригувати». Редакція «Бабеля» повідомила про намір звернутися до поліції через погрози.

• «Свободу слова ніхто не скасовував»: у «Скелі» прокоментували погрози журналістам «Бабеля»
• У відео військовослужбовця «Скелі» Миколи Хархана є приховані погрози журналістам «Бабеля», — медіаюристи
• «Безпека журналістів не підлягає компромісам»: Медіарух вимагає розслідувати погрози команді видання «Бабель»

9 липня видання «Бабель» заявило, що Державне бюро розслідувань відмовило в реєстрації заяви його журналісток щодо погроз, хоча 8 липня в інтерв’ю Інтерфакс-Україна голова ДБР Олексій Сухачов повідомив, що Бюро нібито зареєструвало кримінальне провадження.

За даними «Бабеля», отримавши заяву від головної редакторки Катерини Коберник і журналістки Катерини Лихогляд, ДБР не внесло відомості про неї в ЄРДР, щоб розпочати розслідування або вирішити питання підслідності. Натомість у своїй відповіді відомство повідомило про перенаправлення заяви до Нацполіції.

Редакція також звернулася із заявою про погрози до Нацполіції, але через відсутність реакції подала скаргу на бездіяльність слідчого.

У липні 2026 року Нацполіція відмовила «Детектору медіа» в наданні інформації про реєстрацію заяви журналістів «Бабеля» щодо погроз.

1 вересня Комітет з питань свободи слова розглянув ситуацію із заявою щодо погроз і тиску на медіа «Бабель» і вирішивзвернутись до Офісу Генерального прокурора України, Державного бюро розслідувань та Національної поліції з проханням взяти справу на контроль і надати пояснення щодо розслідування.

Фото: скриншот засідання