Прискорена інтеграція до ЄС: чому 53% європейців відмовляють Україні?

На початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, коли Україна мужньо протистояла агресії, Європа демонструвала значну солідарність. Тоді 60% жителів Німеччини підтримували швидкий вступ України до ЄС, бачачи в цьому крок до зміцнення європейської єдності. Це був час надій та непохитної підтримки, коли здавалося, що Україна рухається до Євросоюзу без значних перешкод.

З часом ця початкова хвиля ентузіазму почала спадати. Фонд Бертельсманна регулярно проводив опитування, і з кожним новим дослідженням показники підтримки швидкого приєднання України поступово знижувалися як у Німеччині, так і в середньому по ЄС. Ця тенденція свідчить про зміну настроїв серед європейців, що може бути викликано різними факторами, включаючи економічні виклики та затягування конфлікту.

Червневе опитування 16 795 осіб у всіх країнах Європейського Союзу, проведене за допомогою інструменту Eupenios, виявило шокуючу реальність: 53% опитаних європейців тепер виступають проти швидкого приєднання України. Ця цифра суперечить бажанню українців, які зберігають високий рівень прагнення до європейської інтеграції.

Найбільший скепсис щодо прискореного членства України в ЄС спостерігається серед мешканців Румунії та Німеччини, де підтримка становить 40% та 41% відповідно. Це особливо дивно для Німеччини, яка є однією з лідерок за обсягами військової та фінансової допомоги Україні. Натомість, Швеція демонструє найвищий рівень підтримки серед великих держав ЄС, що становить 69%.

Незважаючи на зниження підтримки, Україна продовжує активно працювати над інтеграцією до ЄС. Усі держави-члени Європейського Союзу погодилися відкрити кластери 2 і 3 для України. Це важливий крок, який включає "Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання", що є ключовими для адаптації українського законодавства до європейських стандартів.

Нещодавно Верховна Рада України 12 жовтня схвалила зміни до закону про освіту, що було необхідним для Угорщини для погодження відкриття кластерів 2 та 3 на переговорах про вступ України до ЄС. Це свідчить про рішучість України виконувати вимоги для вступу, незважаючи на зміну настроїв у деяких країнах-членах.

Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував на важливості просування до ЄС для мотивації українців та їхньої віри в європейське майбутнє країни. Він закликав не допускати пауз у переговорах про вступ, розраховуючи відкрити два переговорні кластери найближчим часом, а до кінця 2026 року – ще два.

Німецьке видання ntv, на яке повідомляє "Європейська правда", відзначає, що дослідження Фонду Бертельсманна виявило, що підтримка швидкого вступу України до ЄС серед громадян Євросоюзу зменшується. Це підкреслює потребу у додаткових зусиллях з комунікації та роз'яснення переваг євроінтеграції.

"Україна покладає свої надії на мир на швидкий вступ до ЄС – однак підтримка такого швидкого вступу в країнах-членах ЄС зменшується", – зазначає «Європейська правда», посилаючись на результати дослідження.

"Україна розраховує відкрити два переговорні кластери найближчим часом, а до кінця 2026 року – ще два", – підкреслив президент України Володимир Зеленський, акцентуючи на важливості безперервного прогресу.

Результати опитування Фонду Бертельсманна демонструють, що шлях України до ЄС буде складним і потребуватиме подальших зусиль як з боку Києва, так і з боку європейських партнерів. Забезпечення стабільної підтримки та розвіювання скептицизму серед громадян ЄС стане ключовим завданням для успішної інтеграції.