Дожити до 100 років: кому лікарі категорично не радять відмовлятися від м’яса

Китайські вчені дослідили дані понад 5000 людей віком від 80 років, щоб з’ясувати, чи впливає відмова від м’яса на шанси дожити до 100 років. Виявилося, що певний зв’язок з довголіттям справді існує, але його пояснення може бути пов’язане не стільки з самим м’ясом, скільки з харчовими потребами організму в похилому віці.

Про це пише ScienceAlert із посиланням на дослідження, опубліковане в The American Journal of Clinical Nutrition.

Що з’ясували вчені про м’ясо та довголіття

Дослідники проаналізували дані Китайського поздовжнього дослідження здорового довголіття (Chinese Longitudinal Healthy Longevity Survey). Вони порівняли 1459 людей, які дожили до 100 років, із 3744 учасниками, які померли, не досягнувши цього віку. Усі вони були віком від 80 років.

Загалом у групі вегетаріанців шанси дожити до сторіччя виявилися нижчими, ніж серед людей, які їли м’ясо. Проте результати суттєво відрізнялися залежно від маси тіла учасників і статі.

Зокрема, серед чоловіків дослідники не виявили статистично значущого зв’язку між вегетаріанством і шансами дожити до 100 років. Натомість серед жінок така закономірність простежувалася виразніше.

Чому важливу роль відіграє маса тіла

Найпомітніша різниця стосувалася учасників із недостатньою вагою. За даними дослідження, серед жінок із низьким індексом маси тіла щоденне вживання м’яса було пов’язане з на 44% вищою ймовірністю дожити до 100 років порівняно з вегетаріанським раціоном.

Цей зв’язок не виявили серед людей із нормальною або надмірною вагою. Тобто результати не свідчать про те, що м’ясо загалом продовжує життя або що вегетаріанське харчування саме собою скорочує його.

Індекс маси тіла (ІМТ) — це співвідношення маси тіла до зросту, яке використовують для приблизної оцінки ваги. У цьому дослідженні недостатньою вважали вагу за ІМТ нижче 18,5.

У старшому віці низька вага може бути ознакою того, що організм не отримує достатньо енергії або поживних речовин. Тому вчені припускають, що збалансоване харчування з достатньою кількістю білка та інших необхідних нутрієнтів може мати особливе значення для людей поважного віку, схильних до недостатньої ваги.

Чи обов’язково їсти м’ясо, щоб стати довгожителем

Дослідження не дає підстав стверджувати, що кожній людині потрібно додати м’ясо до раціону заради довголіття. Крім того, результати залежать від того, які саме продукти замінюють м’ясо.

Учасники, які не їли м’яса, але вживали рибу, молочні продукти або яйця, мали такі ж шанси дожити до 100 років, як і ті, хто їв м’ясо. Натомість серед веганів, які виключили всі продукти тваринного походження, дослідники виявили нижчі шанси досягти сторічного віку порівняно з учасниками, які їли різноманітну їжу.

Це не означає, що веганський раціон обов’язково є нездоровим. Важливо, чи забезпечує він достатню кількість калорій, білка, вітамінів і мінералів. Якщо людина не їсть м’яса, необхідні поживні речовини можна отримувати з інших продуктів, але такий раціон потребує продуманого планування.

Водночас результати роботи не доводять причинно-наслідкового зв’язку. Дослідники враховували харчування учасників у похилому віці, але не могли повністю оцінити, як змінювався їхній раціон упродовж життя. На харчові звички могли впливати й вікові зміни, зокрема труднощі з пережовуванням певних продуктів.

Отже, робити висновок, що м’ясо саме по собі збільшує тривалість життя, зарано. Результати радше вказують на важливість повноцінного харчування та достатньої маси тіла в дуже поважному віці.

Інші чинники здорового довголіття

За даними останніх досліджень, із віком організм поступово втрачає м’язову масу, а недостатня кількість білка може прискорювати цей процес. Після 50 років білок потрібен не лише для підтримки м’язів, а й для нормальної роботи імунної системи та збереження міцності кісток. Серед його джерел — яйця, молочні продукти, риба, нежирне м’ясо, квасоля, сочевиця, тофу, горіхи й насіння.

Але на Сардинії, яку відносять до так званих «Блакитних зон» із високою концентрацією довгожителів, м’ясо зазвичай їдять не часто — здебільшого в неділю або з особливої нагоди. Традиційний раціон корінних остров’н складався переважно із зернових, хліба, бобових, овочів і фруктів. Водночас довголіття мешканців острова пов’язують не лише з харчуванням, а й із фізичною активністю, міцними соціальними зв’язками та близькістю до родини.

На довголіття також впливає ще один чинник, про який часто забувають, — сон. Американські дослідники виявили зв’язок між нестачею нічного відпочинку та меншою тривалістю життя. Цей зв’язок залишався значущим навіть після врахування фізичної активності, зайнятості й освіти.