Лідери ЄС прагнуть погодити бюджет блоку із допомогою для України: країни мають розбіжності

Лідери Європейського Союзу прагнуть до кінця 2026 року погодити бюджет блоку на 2028–2034 роки, який передбачає допомогу Україні. Однак розбіжності щодо його обсягу, джерел доходів і пріоритетів витрат ускладнюють досягнення домовленості. Про це повідомило міжнародне агентство Reuters.

Бюджет ЄС фінансує всі напрями політики об’єднання, до якого входять 27 держав. Ідеться про підтримку фермерів, розроблення нових технологій, допомогу промисловості та науковим дослідженням. Ці кошти також мають посилювати позиції Європи в конкуренції з Китаєм і США.

Зі спільного бюджету оплачують студентські обміни та програми, спрямовані на вирівнювання рівня життя між країнами Євросоюзу. Він також забезпечує допомогу Україні й виплату зарплат посадовцям ЄС.

Для затвердження бюджету потрібна одностайна згода всіх держав-членів. Його погодження часто стає одним із найгостріших протистоянь усередині ЄС. Переговори щодо семирічного фінансового плану на 2028–2034 роки особливо складні через додатковий тиск на національні бюджети. Його посилюють високі ціни на енергоносії та витрати на оборону.

Торік Європейська комісія запропонувала бюджет обсягом 1,76 трлн євро, або 1,96 трлн доларів. Це становить 1,26% валового національного доходу Євросоюзу. Пропозиція викликала різку критику Німеччини, Нідерландів і північних країн Європи. Ці держави є чистими донорами: вони вносять до бюджету більше, ніж отримують із нього. Запропонований обсяг видатків вони вважають надмірним.

Новий варіант, підготовлений ірландським головуванням у Раді ЄС, передбачає зменшення загальної суми до 1,62 трлн євро. Саме його лідери обговорюватимуть у четвер. Однак скорочення не зупинило критики з боку держав, незадоволених обсягом спільних витрат.

У запропоновані 1,62 трлн євро вже включено 150 млрд євро на обслуговування та погашення спільних запозичень Євросоюзу. Ці боргові зобов’язання виникли під час пандемії COVID-19.

Ірландська пропозиція насамперед скорочує видатки на інші регіони світу та фінансові резерви, передбачені в бюджеті. Через зменшення цих резервів залишатиметься мало коштів для реагування на непередбачувані події.

Також пропонують урізати фінансування наукових досліджень, боротьби зі зміною клімату й екологічного транспорту. Менше коштів передбачено для сполучення енергетичних мереж та підвищення конкурентоспроможності Європи.

Водночас субсидії фермерам і фінансування підвищення рівня життя в сільській місцевості пропонують збільшити. Європейські політики прагнуть зберегти підтримку нечисленної, але активної групи виборців, пов’язаних із сільським господарством.

Аналітичний центр Bruegel розкритикував такий підхід. За його оцінкою, ірландська пропозиція зберігає стару структуру видатків, яка викликає багато критики. Основну увагу приділено субсидіям для фермерів і регіонів. Кошти при цьому не переорієнтовують на завдання, які допомогли б Європі успішніше конкурувати з Китаєм та Сполученими Штатами.

У Bruegel вважають, що подолати глухий кут можуть лише Франція та Німеччина. Однак Франція зосереджена на внутрішніх політичних конфліктах напередодні виборів. Позиції Німеччини послаблює рекордно низька популярність канцлера Фрідріха Мерца. За висновком аналітиків, політичного лідерства, необхідного для виходу з протистояння, наразі бракує.

Бюджет має бути готовий до 2028 року. Проте лідери Євросоюзу хочуть домовитися вже до кінця 2026-го. Наступного року вибори відбудуться у Франції, Італії, Польщі, Греції, Естонії, Фінляндії та Словаччині. Питання спільних фінансів ЄС, імовірно, стане однією з тем передвиборчих кампаній у цих країнах.

Щоб досягти угоди цього року, лідери ЄС, ймовірно, проведуть спеціальний саміт 26–27 листопада. Він має підготувати ґрунт для можливого погодження бюджету на наступній плановій зустрічі. Вона запланована на 17–18 грудня.

Нагадаємо, що на початку жовтня ЄС відмовився надати Україні додаткове фінансування до виконання обіцяних реформ. Міністр фінансів Сергій Марченко пояснив, що міжнародну підтримку невійськових видатків слід відокремлювати від оборонного фінансування. До кінця 2026 року Україні необхідно отримати від партнерів 29,5 млрд доларів, надходження яких залежить від виконання узгоджених зобов’язань. Водночас у межах механізму USL залишаються доступними 17 млрд євро на закупівлю зброї та дронів, для отримання яких додаткових умов не висували.

Окрім того, лідерка французьких ультраправих Марин Ле Пен заявила про намір переглянути бюджетну угоду ЄС, утримавши половину обов’язкового внеску Франції. Проєкт семирічного бюджету передбачає спеціальний механізм підтримки України обсягом до 100 млрд євро. Політикиня наголосила, що не підтримає ініціативи Брюсселя, які створюватимуть додаткове навантаження на французьких платників податків. Ле Пен також раніше обіцяла припинити двосторонню фінансову допомогу Києву від французького уряду.