/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Ff9625cdf420c1d3898ae9f0a6a838179.png)
Не просто голка: що робить жало бджоли під шкірою після укусу
Жало бджоли працює як мікронасос / © Фото з відкритих джерел
Медоносна бджола може залишити жало в шкірі людини й полетіти, але на цьому процес ужалення не закінчується. Усередині крихітної конструкції є рухомі елементи, м’язи та спеціальна камера, які допомагають жалу проникати глибше й продовжувати подавати отруту. Австралійські дослідники з’ясували, як влаштований цей незвичайний механізм.
Про це пише Daily Mail.
Як жало продовжує впорскувати отруту без бджоли
Жало медоносної бджоли завдовжки лише близько 2 мм, але його будова значно складніша, ніж може здатися. У ньому є гострі рухомі частини, м’язи, нервові структури, резервуар з отрутою та камера, яка допомагає її перекачувати.
Коли робоча бджола жалить людину, зазубрене жало може застрягнути в шкірі. Комаха відлітає, а жало залишається на місці й продовжує діяти самостійно.
Рухатися йому допомагають два гострі елементи — ланцети. Вони ковзають уперед і назад, нагадуючи леза невеликої пилки. Завдяки цим рухам жало поступово заглиблюється в тканини, а отрута потрапляє в ранку.
Тобто це не просто голка, яка проколює шкіру. Жало має власний механізм руху та подавання отрути, що продовжує працювати навіть після відокремлення від комахи.
Укус бджоли / © скриншот з відео
Навіщо жалу два мініатюрні поршні
Тривалий час науковці знали, що отрута з резервуара жала потрапляє до спеціальної камери з маленькими клапанами. Проте те, як саме ці елементи забезпечують рух рідини, залишалося незрозумілим.
Дослідники встановили, що клапани працюють подібно до мініатюрних поршнів: вони почергово розширюються та стискаються, створюючи тиск і проштовхуючи отруту до ранки. Водночас цей механізм перешкоджає її зворотному руху.
Фактично жало має крихітну насосну систему, яка допомагає подавати отруту порціями. Рухомі ланцети сприяють проникненню в тканини, а клапани підтримують рух рідини. Обидва механізми працюють разом.
Керівниця дослідження, докторка Фіорелла Рамірес-Есківель з Університету Маккуорі в Австралії, пояснила, що вчені знали про наявність клапанів ще з початку XX століття, але досі не розуміли, як саме вони працюють.
Жало бджоли / © Фото з відкритих джерел
Чому бджола гине після ужалення
На відміну від ос, медоносні бджоли зазвичай не можуть безпечно витягнути зазубрене жало зі шкіри людини. Коли комаха намагається відлетіти, жало застрягає, а його відрив спричиняє серйозне пошкодження черевця.
Цей процес називають автотомією — відокремленням частини тіла. Для робочої медоносної бджоли таке ушкодження зазвичай смертельне.
Водночас залишене жало не стає миттєво неактивним. Його власні структури продовжують рухатися та подавати отруту, тому після ужалення важливо не зволікати з видаленням жала.
Сама отрута — це суміш різних хімічних речовин. Однією з основних є мелітин — молекула, яка значною мірою спричиняє біль і запальну реакцію. Саме тому навіть невелике ужалення може спричинити помітний набряк, почервоніння та печіння.
Що важливо знати після ужалення бджоли
Після ужалення важливо якнайшвидше видалити жало, щоб зменшити кількість отрути, яка потрапляє в шкіру. Місце ураження варто промити водою з милом і прикласти холодний компрес, загорнутий у тканину. Такі перші дії після ужалення бджоли або оси допомагають полегшити місцеву реакцію.
У більшості людей ужалення спричиняє біль, свербіж і набряк, які поступово минають. Але в людей з алергією отрута може викликати анафілаксію — небезпечну реакцію, що потребує невідкладної допомоги. Утруднене дихання, набряк язика або горла, запаморочення й раптова слабкість можуть бути ознаками анафілактичної реакції після ужалення.
Бджоли зазвичай залишають жало в шкірі, тоді як оси можуть жалити повторно. Однак лише за болем або набряком не завжди можна визначити, яка саме комаха вжалила людину. Особливості реакції залежать також від місця ураження, кількості отрути та індивідуальної чутливості — тому ужалення бджоли, оси чи шершня потребує уваги до симптомів, а не лише до зовнішнього вигляду ранки.