Нові правила бронювання: хто може втратити бронь і що треба зробити до 20 жовтня

Кабмін переглядає правила бронювання працівників: які квоти пропонують для енергетики, ОПК і ЖКГ, як рахуватимуть ліміти та що загрожує підприємствам.

Про що йдеться у матеріалі:

• Кого можуть позбавити бронювання після рішення Кабміну та які квоти пропонують
• Чи можуть підприємства втратити працівників через нові правила бронювання
• Чи збережуть енергетикам і підприємствам ОПК 100% бронювання та що зміниться для ЖКГ

Кабінет міністрів України 13 жовтня 2026 року погодив зміни до правил бронювання військовозобов'язаних працівників, однак остаточні квоти для окремих категорій критично важливих підприємств залишив на доопрацювання.

Главред з'ясував, які зміни пропонували запровадити, чому нові правила викликали занепокоєння в парламенті та серед представників комунальної сфери, а також які питання залишаються невирішеними після засідання уряду.

Що зміниться у бронюванні працівників після рішення Кабміну 13 жовтня

Головна невизначеність після засідання Кабміну стосується остаточних відсоткових квот бронювання. Уряд погодив зміни до правил, але параметри лімітів для окремих категорій підприємств вирішив доопрацювати. За інформацією ЗМІ, на остаточне узгодження відвели п'ять днів. Про рішення повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. Інформацію про постанову також підтвердило джерело в уряді агентству "Інтерфакс-Україна".

"Документ ухвалили з одноденним доопрацюванням, а в частині відсотка бронювання - з п'ятиденним. Але, мої джерела говорять, що вдалось начебто прибрати цю норму щодо бази для розрахунку 50%", - написав Ярослав Железняк.

За словами депутата, урядовці могли відмовитися від пропозиції змінити принцип розрахунку 50-відсоткової квоти. Йдеться про норму, яка передбачала неврахування працівників з іншими законними підставами для відстрочки під час визначення кількості людей, яких підприємство може забронювати.

"Залишили, що в неї можна рахувати працівників з відстрочкою (студенти, доглядальники, батьки трьох дітей). Тобто як є зараз", - уточнив Железняк.

Співрозмовник "Інтерфакс-Україна" в уряді також повідомив, що розрахункова база бронювання, найімовірніше, залишиться незмінною.

Окремо уряд погодив створення Координаційного центру з питань бронювання. Його організаційні параметри також мали доопрацювати. За попереднім задумом, новий орган повинен брати участь у визначенні критично важливих підприємств і погодженні умов бронювання.

Кого можуть позбавити 100% бронювання і які квоти пропонували для ЖКГ

Енергетичні компанії та підприємства оборонно-промислового комплексу могли втратити можливість бронювати всіх військовозобов'язаних працівників. Початкова редакція урядового проєкту передбачала зниження максимальної квоти зі 100% до 85%. Для частини підприємств житлово-комунального господарства пропонували скоротити ліміт із 75% до 60%.

Як повідомляли Forbes Ukraine та "Економічна правда", запропоновані зміни стосувалися підприємств паливно-енергетичного сектору та їхніх підрядників, виробників трансформаторів й інших компаній, які забезпечують роботу енергетичної та газотранспортної систем. До переліку також увійшли підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені Міністерством оборони критично важливими для функціонування економіки в особливий період.

Для підприємств ЖКГ, які відповідають за опалення, постачання гарячої та холодної води, водовідведення й вивезення сміття, початковий проєкт передбачав зниження максимальної частки заброньованих працівників із 75% до 60%.

Для решти критично важливих підприємств у проєкті залишався ліміт у 50%.

Водночас під час обговорення розглядали компромісний підхід. За інформацією "Економічної правди", він передбачав можливість зберегти стовідсоткове бронювання для працівників, які безпосередньо ремонтують та обслуговують енергетичну інфраструктуру, тепломережі й системи водопостачання, а також беруть участь у виробництві зброї. Для допоміжного персоналу могли б застосовуватися загальні обмеження.

Такий підхід передбачав би різні квоти залежно від функцій працівника. Однак остаточного рішення щодо відсоткових лімітів під час урядового засідання не ухвалили.

"Дали п'ять днів на доопрацювання цих відсотків. Остаточного рішення щодо цього ще немає", - повідомив співрозмовник "Економічної правди" в уряді.

Чи зможе Координаційний центр позбавляти підприємства статусу критично важливих

Створення Координаційного центру з питань бронювання може вплинути на порядок визначення підприємств критично важливими та погодження квот. За початковим проєктом, без рекомендації цього органу підприємства не могли б отримати відповідний статус або погодити бронювання понад 50% військовозобов'язаних працівників. Також передбачалася можливість рекомендувати позбавлення підприємства статусу критично важливого.

За інформацією "Економічної правди", центр планували створити як консультативно-дорадчий орган Кабінету міністрів. До його складу мали увійти до 17 представників різних державних органів, а співголовами повинні були стати представники Міністерства економіки та Міністерства оборони.

Серед потенційних членів Координаційного центу називали представників Міністерства внутрішніх справ, Міністерства цифрової трансформації, органів управління інфраструктурою, Генерального штабу Збройних сил, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Пенсійного фонду та Держпраці. Також передбачалася участь представників СБУ, Служби зовнішньої розвідки й Головного управління розвідки Міністерства оборони.

За початковим задумом, центр мав погоджувати критерії критичності підприємств. Його рекомендації могли стати необхідною умовою для отримання відповідного статусу та бронювання понад 50% військовозобов'язаних працівників.

Крім того, у проєкті йшлося про можливість рекомендувати позбавлення підприємства статусу критично важливого.

Ярослав Железняк розкритикував ініціативу через невизначеність повноважень майбутнього органу, критеріїв його роботи та процедури оскарження рішень.

"Взагалі ось ця ідея, коли без будь-яких змін у закон створюється, по факту, новий держорган з невідомо ким у складі, без критеріїв, без строків, без процедури оскарження, де більшість - це представники спецслужб, і будуть вирішувати одне з головних для бізнесу питання", - написав народний депутат.

Депутат також поставив під сумнів необхідність участі представників окремих спецслужб у роботі центру. На його думку, відсутність чітких критеріїв, строків і процедури оскарження може створити додаткову правову невизначеність для підприємств.

Чи залишать оборонним підприємствам 100% бронювання працівників

Збереження достатньої кількості фахівців має принципове значення для підприємств оборонної промисловості, які виконують державні контракти та нарощують виробництво озброєння. Про це заявив міністр оборони України Євгеній Хмара озвучив позицію відомства під час зустрічі з журналістами 10 жовтня. За його словами, держава має враховувати потреби підприємств, яким доручено збільшувати випуск продукції, необхідної для фронту.

"Якщо підприємствам ставиться завдання масштабувати виробництво критичних для фронту систем і держава дає їм контракти, вона має створити умови для виконання цих контрактів", - заявив Євгеній Хмара.

Міністр також підкреслив, що система бронювання має бути справедливою та враховувати внесок кожного підприємства в забезпечення армії. Водночас держава повинна зберігати фахівців, без яких неможливо виконувати оборонні замовлення.

"Позиція Міністерства оборони - максимально бронювати людський капітал оборонної промисловості", - зазначив керівник відомства.

Що зміниться для підприємств до 20 жовтня і чи потрібно підтверджувати критичність

Початковий проєкт постанови передбачав перегляд галузевих критеріїв, за якими підприємства отримують статус критично важливих, до 20 жовтня. Від цих критеріїв залежить можливість бронювати військовозобов'язаних працівників. Однак після засідання уряду 13 жовтня залишилося незрозумілим, чи збережуть цей строк і яким буде остаточний порядок перегляду вимог.

За початковим варіантом документа, усі міністерства та обласні державні адміністрації мали переглянути відповідні галузеві критерії. Після цього їх передбачалося погоджувати з Координаційним центром, якщо відповідні положення залишаться в остаточній редакції постанови.

Відкритим залишається й питання щодо підприємств, які вже підтвердили свій статус критично важливих. У початковому проєкті не було чіткого пояснення, як саме застосовуватимуть нові квоти до вже наданих бронювань, якщо вони перевищуватимуть потенційно встановлені ліміти.

Ярослав Железняк також звертав увагу на відсутність у початковому варіанті документа чітких строків, критеріїв і процедури оскарження рішень Координаційного центру. Крім того, за його повідомленням, публічних консультацій щодо проєкту не планували.

Як рахуватимуть квоту бронювання і чому підприємства можуть втратити частину ліміту

Окремі суперечки викликала пропозиція змінити не лише максимальну кількість заброньованих працівників, а й сам принцип розрахунку квоти. У початковій редакції проєкту пропонували не враховувати працівників, які вже мають інші законні підстави для відстрочки від мобілізації.

За підходом, який діяв на момент обговорення, квоту визначали від загальної чисельності військовозобов'язаних працівників підприємства з урахуванням установлених законодавством правил. Наприклад, якщо в компанії працюють 100 військовозобов'язаних, вона за загальним правилом може забронювати 50 осіб за умови, що має відповідний статус і дотримується інших вимог.

Початкова редакція проєкту передбачала інший механізм: відсоток бронювання пропонували розраховувати лише від кількості працівників, які не мають інших законних підстав для відстрочки відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

До таких категорій належать, зокрема, люди з інвалідністю, окремі категорії батьків, які утримують трьох і більше дітей, громадяни, які здійснюють передбачений законом догляд, а також здобувачі освіти, які відповідають установленим вимогам для отримання відстрочки.

За поясненням "Економічної правди", підприємство зі 100 військовозобов'язаними працівниками, серед яких 30 осіб уже мали інші підстави для відстрочки, за початковим проєктом могло б бронювати не 50, а 35 людей. Тобто квоту пропонували визначати лише від кількості працівників без інших підстав для відстрочки.

У такому разі підприємство могло б втратити частину квоти навіть без скорочення штату. Працівники з іншими законними підставами для відстрочки залишалися б у компанії, однак їх не враховували б під час визначення кількості колег, яких можна забронювати.

Після урядового засідання Ярослав Железняк повідомив, що цю норму, за інформацією його джерел, вирішили прибрати. Якщо відомості підтвердяться остаточним текстом постанови, для розрахунку квоти й надалі враховуватимуть працівників, які мають інші законні підстави для відстрочки.

Водночас до оприлюднення фінального документа не можна однозначно стверджувати, що механізм розрахунку залишиться незмінним.

Чому нові правила бронювання можуть спровокувати звільнення працівників

Зміна принципу розрахунку квоти могла б вплинути не лише на кількість заброньованих працівників, а й на кадрові рішення підприємств. Народний депутат України Олександр Федієнко, член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, попередив про ризики для працівників, які вже мають власні підстави для відстрочки.

У дописі в Facebook він пояснив, що зміна одного правила може спричинити низку кадрових рішень, які вплинуть на роботу всього підприємства. На його думку, роботодавці можуть втратити стимул зберігати у штаті працівників, яких не враховуватимуть під час визначення квоти бронювання.

"Працівник із власною відстрочкою не збільшує квоту підприємства; його присутність у штаті не допомагає забронювати інших; роботодавець, який прагне зберегти максимальну кількість заброньованих працівників, може почати розглядати таких людей як невигідних для штатної структури", - пояснив депутат.

Федієнко закликав уряд оцінити соціальні та економічні наслідки нововведень і розглянути альтернативні способи контролю за дотриманням правил бронювання. Замість запровадження норм, які можуть створити додаткові кадрові проблеми, він пропонує посилити контроль за виконанням чинних вимог і застосовувати санкції до підприємств, які зловживають правом на бронювання.

"Чи оцінював ваш уряд соціальні та економічні наслідки виключення працівників з особистою відстрочкою з розрахункової бази квоти, зокрема ризик дискримінаційного ставлення до багатодітних батьків, студентів та інших захищених категорій?" - звернувся він до представників уряду.

Після засідання Кабміну депутат також звернув увагу на те, що остаточні відсоткові ліміти залишили на доопрацювання, тоді як створення Координаційного центру з питань бронювання уряд погодив окремо.

"Парламент пише Кабміну застереження, Кабмін тупо навіть не звертає увагу", - написав Федієнко, коментуючи рішення уряду.

Окреме занепокоєння в нього викликала структура нового центру, до якого планували залучити представників СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, Національної поліції та інших державних органів. На думку депутата, запровадження такого механізму потребує чіткого обґрунтування повноважень і врахування можливих наслідків для підприємств.

Чому скорочення бронювання може ускладнити підготовку до зими

Скорочення кількості заброньованих працівників може створити додаткові труднощі для енергетичних і комунальних підприємств напередодні опалювального сезону. Заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв заявив, що кадровий дефіцит у цій сфері вже відчутний, тому збереження фахівців, які забезпечують роботу міської інфраструктури, має особливе значення.

У коментарі hromadske посадовець звернув увагу на ризики для водоканалів та інших підприємств, від яких залежить стабільне функціонування міста взимку.

"Змінені відсотки бронювання по підприємствах енергетичного сектору, зокрема і по водоканалах. Те, що це відбувається напередодні опалювального сезону, - це негативно, по-іншому складно сказати. Але людей уже зараз не вистачає, відповідно - протягом опалювального сезону кожні робочі руки будуть на вагу золота. Дуже не хотілося б, щоб у нас зменшилася кількість робочого персоналу, який такий важливий для виживання взимку в місті Києві", - заявив Петро Пантелеєв.

Проблему кадрового дефіциту в комунальній сфері також прокоментував голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. У коментарі УНІАН він зазначив, що нестача працівників робітничих спеціальностей виникла ще до повномасштабної війни, а знайти заміну досвідченим електрикам, енергетикам та іншим технічним фахівцям непросто.

За його словами, підприємства вже працюють в умовах дефіциту персоналу, а додаткове скорочення кількості заброньованих працівників може ускладнити обслуговування інфраструктури.

"Це справді серйозні виклики, які доведеться якось вирішувати. Як діяти тому ж водоканалу, якщо скоротять бронювання? Де шукати людей і хто піде на ці посади? Ситуація з високою часткою пенсіонерів серед електриків та енергетиків усім і так чудово відома", - сказав Олег Попенко.

За оцінкою експерта, ще до війни на комунальних підприємствах бракувало 45–50% працівників робітничих спеціальностей. Він вважає, що подальше скорочення кадрового ресурсу може позначитися не лише на роботі підприємств, а й на якості послуг для населення.

"Це величезна проблема, яка насувається на всіх нас. Вона стосується не лише водоканалу, а й тепловиків та кожного з нас як споживача комунальних послуг", - підсумував Попенко.

Чи зміняться правила відстрочки від мобілізації та що вже вирішено

Окрему дискусію викликали можливі зміни до законодавства у сфері мобілізації, зокрема щодо підстав для відстрочки окремих категорій громадян. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець закликав не робити передчасних висновків, оскільки пропозиції щодо законодавчих змін не є тотожними ухваленому закону.

"Перш ніж робити гучні висновки про нібито неминуче звуження прав громадян, варто розібратися, про що саме йдеться. У публічному просторі обговорюють можливі зміни до законодавства у сфері мобілізації", - зазначив він у дописі в Facebook.

За словами омбудсмана, серед пропозицій обговорюють перегляд підстав для відстрочки для окремих категорій громадян, зокрема батьків дітей з інвалідністю, людей, які мають родичів з інвалідністю, та осіб, які постійно доглядають за членами сім'ї. Також порушується питання посилення вимог до бронювання працівників і зміни критеріїв визначення підприємств критично важливими.

"Однак важливо розставити крапки над "і": йдеться про можливі законодавчі зміни, а не про ухвалений закон. Це принципова різниця, яку не варто губити за гучними заголовками", - наголосив він.

Лубінець повідомив, що відповідний законопроєкт до Офісу Омбудсмана України не надходив. Тому він не може розглядати його як офіційно отриманий документ або надавати остаточну правову оцінку на підставі повідомлень третіх сторін.

"Чи варто збурювати суспільство текстом, правовий статус якого, наслідки та перспективи ухвалення ще потребують з'ясування? Я переконаний, що відповідальна комунікація вимагає іншого підходу", - пояснив Лубінець.

Водночас відсутність остаточного рішення не скасовує необхідності оцінювати потенційні наслідки законодавчих ініціатив. Особливу увагу омбудсман планує приділити можливим ризикам для дітей з інвалідністю, людей, які потребують постійного догляду, та їхніх родин.

"Захист прав дітей, зокрема дітей з інвалідністю, підтримка людей, які потребують постійного догляду, та їхніх родин - надзвичайно важливі. Діти й сім'ї, які залежать від допомоги близьких, не повинні ставати заручниками недосконалих законодавчих рішень", - додав чиновник.

Лубінець також наголосив, що перегляд правил бронювання має враховувати потреби оборони, безперервну роботу критичної інфраструктури та захист трудових прав людей.

"Перегляд відповідних правил має враховувати потреби оборони, безперервну роботу критичної інфраструктури та захист трудових прав людей. Критерії визначення підприємств критично важливими й квоти бронювання мають бути чіткими, обґрунтованими та передбачуваними", - стверджє він.

За словами омбудсмана, посилення обороноздатності країни не повинно відбуватися коштом необґрунтованого обмеження прав людини. Будь-які нові вимоги мають відповідати Конституції України, міжнародним стандартам і принципу пропорційності. Остаточну оцінку можливим змінам він готовий надати після надходження відповідних проєктів нормативно-правових актів до Офісу Омбудсмана.

"Забезпечення обороноздатності держави та захист прав людини - не взаємовиключні завдання. Заходи, спрямовані на зміцнення оборони, мають реалізовуватися з неухильним дотриманням Конституції України, міжнародних стандартів у сфері прав людини та принципу пропорційності", - додав Лубінець.

Омбудсман закликав відрізняти обговорення потенційних законодавчих ініціатив від рішень, які вже набули чинності. За його словами, правова оцінка має ґрунтуватися на офіційних документах і результатах законодавчого процесу, а не на припущеннях.

"Бо між словами "пропонують змінити" і "права вже обмежили" - не просто різниця у формулюваннях. Між ними - цілий законодавчий процес. І саме його, а не припущення, варто брати за основу для відповідальних висновків", - підсумував він.