Patriot готують до нових ракетних загроз. PAC-3 Edge має перехоплювати цілі далі й вище – The War Zone

Lockheed Martin представила PAC-3 Edge – новий перехоплювач, який має стати найдосконалішим перехоплювачем у сімействі зенітних ракет Patriot Армії США. Вона має ефективніше протидіяти сучасним загрозам, ніж нинішня PAC-3 Missile Segment Enhancement (MSE), тоді як Армія США проводить конкурс на перехоплювач наступного покоління.

У компанії заявляють, що PAC-3 Edge буде ефективнішою проти дедалі складніших повітряних загроз, зокрема сучасних балістичних і гіперзвукових ракет. Конструкція спирається на наявні технології PAC-3 MSE, але отримує нову головку самонаведення, модернізовану систему керування та досконаліший твердопаливний ракетний двигун, розроблений разом із Northrop Grumman.

Зовні PAC-3 Edge суттєво відрізняється від PAC-3 MSE. У її конструкції повністю відмовилися від поздовжніх аеродинамічних гребенів у середній частині корпусу. Також корпус ракети не має характерної звуженої перехідної ділянки, яка у версії MSE відокремлює вужчу передню частину від ширшої задньої.

Огляд удосконалень PAC-3 MSE порівняно з попередніми модифікаціями. Lockheed Martin

9 жовтня Lockheed повідомила, що вона пройшла відбір до наступного етапу програми Армії США Future Interceptor. За словами представників компанії, випробування мають розпочатися у 2027 році, а початкове розгортання заплановане на 2031 рік.

Вибір Армією США Lockheed і ще одного неназваного конкурента є важливим кроком у прагненні підвищити здатність системи Patriot протидіяти складнішим загрозам. У 2024 році Армія відмовилася від програми Lower-Tier Future Interceptor (LTFI), пославшись на високу вартість, і натомість зосередилася на поетапному вдосконаленні наявної PAC-3 MSE. Подальша поява конкурсу Future Interceptor свідчить про відновлення інтересу до істотнішого нарощування бойових можливостей.

Потужніший перехоплювач для Patriot

PAC-3 Edge має зберегти переваги нинішнього сімейства PAC-3, водночас поліпшивши здатність ракети уражати цілі на більшій дальності та висоті.

Однією з ключових змін є нова головка самонаведення, яку розробляє Strigo Product Center компанії Lockheed Martin. У компанії стверджують, що ця технологія поліпшить виявлення та супровід цілей і допоможе перехоплювачу протидіяти складнішим загрозам. Технічні подробиці щодо головки самонаведення не розкриваються, але одним із можливих варіантів є дворежимна або багаторежимна конфігурація, що поєднує різні методи виявлення за допомогою різних сенсорів для кращого захоплення та супроводу цілей у складних умовах. Такий підхід може допомогти перехоплювачу надійно супроводжувати маневрові цілі та краще відрізняти реальні загрози від хибних цілей чи інших засобів протидії.

Тім Кегілл, президент підрозділу Missiles and Fire Control (MFC) компанії Lockheed Martin, розповів TWZ, що та сама технологія головки самонаведення, яку застосують у PAC-3 Edge, згодом використовуватиметься і в майбутніх наступальних та оборонних системах. "Тобто йдеться не про одну-єдину головку самонаведення, а про сімейство таких головок, які працюватимуть у різних умовах застосування", – пояснив Кегілл. "Відверто кажучи, я не хотів би розповідати всім, що саме ми робимо, але це явно відрізняється від того, що є зараз", – зазначив він, додавши, що апаратні вузли та компоненти вже випробовують у лабораторії, а головки самонаведення тестували на борту літаків-лабораторій.

Ракета також використовуватиме триімпульсний твердопаливний двигун замість двоімпульсного розробки Northrop Grumman. На відміну від звичайного двигуна, який забезпечує більшу частину тяги під час одного тривалого горіння, багатоімпульсна схема дає змогу розвивати тягу в різні моменти польоту. Це допомагає зберегти енергію для кінцевої ділянки перехоплення, коли ракеті може знадобитися різко маневрувати, щоб досягти цілі.

У Lockheed заявляють, що поєднання нової головки самонаведення, силової установки та вдосконаленої системи керування забезпечить більшу маневровість і кращі характеристики на збільшених дальностях та висотах. Для підвищення маневровості, як пояснив Джейсон Рейнольдс, віцепрезидент і генеральний менеджер напряму Integrated Air and Missile Defense (IAMD) у Lockheed Martin, нова ракета отримала більшу кількість потужніших двигунів керування орієнтацією (ACM), ніж PAC-3 MSE. Ці невеликі двигуни розташовані кільцем навколо передньої частини корпусу ракети.

Нові характеристики можуть бути особливо важливими для протидії маневровим бойовим частинам балістичних ракет і гіперзвуковій зброї, перехоплення якої ускладнюють висока швидкість, висота та змінна траєкторія польоту. Водночас компанія ще не продемонструвала можливості PAC-3 Edge у льотних випробуваннях.

Поки що незрозуміло, наскільки можливості PAC-3 Edge можуть перетинатися з можливостями системи Terminal High Altitude Area Defense (THAAD) Армії США або доповнювати їх. THAAD призначена для перехоплення балістичних ракет на більших висотах і дальностях, ніж Patriot, на межі середньої та кінцевої ділянок траєкторії польоту. Якщо PAC-3 Edge справді забезпечить істотне збільшення дальності та висоти ураження порівняно з PAC-3 MSE, вона потенційно зможе частково перебрати на себе завдання THAAD.

В оголошенні не навели детальних тактико-технічних характеристик нового перехоплювача, зокрема максимальної дальності ураження, швидкості чи конкретного переліку цілей. Також не зазначено, наскільки кращими за PAC-3 MSE будуть характеристики ракети в реальних умовах експлуатації.

Посилення ППО в умовах зростаючого навантаження

Армії США терміново потрібно підвищувати спроможності протиповітряної та протиракетної оборони й одночасно збільшувати кількість доступних перехоплювачів.

TWZ уже кілька років пише про значне навантаження на сили Patriot та обмежені запаси перехоплювачів. У липні 2025 року ми повідомляли про план Армії США збільшити угруповання Patriot приблизно на чверть, додавши чотири батальйони, щоб задовольнити зростаючі оперативні потреби. Нещодавно ми також детально описували труднощі з поповненням запасів перехоплювачів після інтенсивних бойових операцій, зокрема масштаби перехоплення силами США ракет і дронів на Близькому Сході, а також передачі Україні.

Потреба в потужнішому перехоплювачі Patriot виникла на тлі дедалі складніших загроз і того, що противники накопичили досвід за роки бойових дій. росія вдосконалила тактику застосування балістичних ракет, щоб проривати захисну парасольку Patriot, тоді як Іран продемонстрував способи використання прогалин у багаторівневій протиракетній обороні, зокрема завдяки надзвичайно швидкісним балістичним ракетам і касетним бойовим частинам, які розкриваються на великій висоті.

PAC-3 MSE нині є найдосконалішим із наявних на озброєнні перехоплювачів сімейства PAC-3. Він призначений насамперед для знищення цілей прямим влучанням (принцип hit-to-kill), але також має невеликий вибуховий заряд, відомий як "підсилювач ураження" (lethality enhancer), про що TWZ писало раніше.

PAC-3 Edge має розвинути ці можливості ще далі. Lockheed заявляє, що нову ракету проєктують для роботи в межах нинішньої та майбутньої інтегрованої архітектури протиповітряної і протиракетної оборони Армії США, зокрема з Integrated Battle Command System (IBCS) та пусковою установкою M903 Patriot. Компанія також назвала контейнерні пускові установки та HIMARS Flex серед систем, з якими планує інтегрувати цей перехоплювач.

Схема різних варіантів боєкомплекту для пускової установки M903 у порівнянні з попередніми M901 і M902. Lockheed Martin

Така сумісність може дати Армії США змогу зберегти значну частину наявної інфраструктури, водночас підвищивши характеристики застосовуваного в ній озброєння.

Втім точний рівень цієї сумісності залежатиме від подальших робіт із розроблення, випробувань та інтеграції.

Виробництво та вартість

Lockheed розробляє PAC-3 Edge одночасно із зусиллями компанії та Пентагону наростити виробництво нинішньої PAC-3 MSE.

У січні Lockheed Martin оголосила про семирічну угоду з Пентагоном, за якою планують більш ніж утричі збільшити річну виробничу потужність PAC-3 MSE – спочатку з приблизно 600 до 2 000 перехоплювачів на рік. У липні ця програма отримала значне додаткове фінансування: уряд США уклав додаткову угоду до контракту з Lockheed на суму до 53,86 млрд доларів, унаслідок чого загальна вартість багаторічного контракту зросла до 58,62 млрд доларів. У Lockheed заявляють, що до кінця 2030 року планують більш ніж утричі збільшити виробництво, одночасно збільшуючи штат та інвестуючи у виробничу інфраструктуру та ланцюги постачання.

Ці зусилля можуть створити основу для виробництва PAC-3 Edge, якщо ракета успішно завершить розроблення і буде прийнята на озброєння. Lockheed заявляла, що новий перехоплювач виготовлятимуть на наявній виробничій лінії PAC-3 у Камдені, штат Арканзас, а модернізація заводу має забезпечити майбутній перехід.

Компанія також наголошує на значних власних інвестиціях у нову ракету та технологію її головки самонаведення. Це може знизити ризики розроблення й дати Lockheed більший контроль над критично важливими компонентами, хоча остаточна вартість програми та графік виробництва поки що невідомі.

Ширша проблема полягає не лише в розробленні перехоплювача з кращими характеристиками. Сучасні ракети можуть бути дуже дорогими, тому сили ППО мають балансувати між можливостями окремих засобів і кількістю ракет, які вони здатні закупити та підтримувати в запасі. Тривалі бойові дії можуть швидко виснажувати запаси перехоплювачів, тому темпи виробництва та вартість поповнення стають ключовими чинниками.

За словами Кегілла, компанія також бачить можливість комбінувати компоненти PAC-3 Edge з іншими ракетними виробами Lockheed Martin. "Ми дедалі більше переходимо до модульності й дедалі частіше комбінуємо різні вузли та компоненти", – сказав він.

Зрештою, якщо уряд США обере PAC-3 Edge, саме він вирішуватиме, як організувати виробництво PAC-3 MSE і нових ракет. "Ми очікуємо звичайного поступового переходу: з часом випуск MSE скорочуватиметься", – продовжив Кегілл. "Ми все ще говоримо про перспективу 7-10 років. Можна очікувати, що виробництво Edge зростатиме, але на заводі є достатньо потужностей, щоб впоратися з будь-яким необхідним різким нарощуванням виробництва".

Водночас варто зазначити, що Lockheed Martin працює і над дешевшою модифікацією PAC-3 – перехоплювачем PAC-3 Adapted Capability Effector (ACE). У компанії заявляють, що він коштуватиме менш як половину ціни PAC-3 MSE, тобто близько 2,5 млн доларів. За твердженням Lockheed, PAC-3 ACE збереже дві третини можливостей PAC-3 MSE і вже викликав значний міжнародний інтерес.

Конкурс Future Interceptor

Lockheed підтвердила, що є однією з двох компаній, відібраних для продовження участі в конкурсі Армії США Future Interceptor. Іншого конкурента поки не названо, а Армія США не оприлюднила повного переліку вимог конкурсу.

Ця програма з’явилася після скасування попереднього проєкту Lower-Tier Future Interceptor (LTFI), у якому брали участь Lockheed Martin і Raytheon. Тоді Армія США вирішила зосередитися на модернізації PAC-3 MSE та кращій інтеграції наявних систем протиповітряної і протиракетної оборони.

Відновлення конкурсу свідчить, що самих лише поетапних модернізацій може бути недостатньо для задоволення довгострокових потреб Армії США. Поява швидших, маневровіших ракет та інших сучасних повітряних загроз підвищує попит на перехоплювачі, здатні працювати у ширшій зоні ураження.

Для PAC-3 Edge, яку розробляють у відповідь на нові вимоги до протидії загрозам, запланований початок випробувань у 2027 році та розгортання у 2031-му означають, що попереду ще значний обсяг робіт. Зокрема, потрібно продемонструвати ефективність головки самонаведення, підтвердити характеристики силової установки та довести здатність ракети уражати типові цілі.

Наразі презентація PAC-3 Edge окреслює напрям, у якому Lockheed хоче розвивати сімейство перехоплювачів Patriot. Чи зможе PAC-3 Edge забезпечити обіцяне зростання характеристик і водночас відповідати вимогам Армії США щодо вартості та виробництва, стане зрозуміліше з розвитком програми. У будь-якому разі досвід бойових дій показує, що ефективніший перехоплювач Patriot зі збільшеною висотою перехоплення був би дуже бажаним доповненням до цього сімейства систем Армії США.

Джерело: The War Zone