Таємниця розвідданих: ЄС прокоментував чутки про припинення обміну між США та Україною

Напруга виникла після того, як 13 жовтня президент Зеленський двічі заявив про відсутність попереджень від партнерів щодо російських балістичних ударів. Це породило побоювання, що обмін критично важливою розвідувальною інформацією міг припинитися, залишивши Україну без своєчасних даних про потенційні загрози.

Водночас, за словами головної речниці Єврокомісії Паули Пінью, у Брюсселі відсутні будь-які ознаки, що підтверджували б припинення обміну розвідувальними даними між Сполученими Штатами та Україною. Це твердження, зроблене 14 жовтня під час брифінгу, дещо заспокоїло ситуацію, але не зняло всіх питань.

Крім розвідувальних даних, також порушувалося питання можливих перебоїв у роботі супутникового зв'язку Starlink та Starshield, який є критично важливим для координації українських військових на фронті. Єврокомісія зазначила, що їй відомо про такі повідомлення, але наразі недостатньо інформації для коментарів, оскільки компанія SpaceX також утримується від заяв.

Втім, з'явилися ознаки відновлення співпраці: речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що після дводенної перерви партнери відновили передавання Україні попереджень про російські атаки балістичними ракетами. Це стало важливим підтвердженням продовження підтримки.

На тлі цих подій, речник Єврокомісії Томас Реньє розповів про переговори ЄС з Україною щодо повноцінного приєднання до системи урядового супутникового зв'язку Govsatcom. Ця платформа, запущена в січні 2026 року, об'єднує супутникові потужності держав-членів ЄС, які потенційно можуть бути використані для забезпечення зв'язку в Україні.

Наразі Єврокомісія наголошує, що не може стверджувати про готовність європейських систем негайно замінити американські сервіси, такі як Starlink або Starshield, оскільки не порівнює їхні можливості. Планується, що на початку 2027 року до Govsatcom додадуть комерційні супутникові послуги, а до 2029 року має бути запущено повноцінне європейське супутникове угруповання IRIS², що складатиметься з понад 300 супутників.

Розвідувальні дані з США відіграють ключову роль у здатності України виявляти загрози та готуватися до російських атак. Перебої в роботі цих систем або супутникового зв'язку можуть значно вплинути на оборонні можливості країни, підкреслюючи критичну важливість безперебійного потоку інформації.

Інформація про можливе припинення обміну розвідданими з'явилася на тлі повідомлень видання Financial Times про те, що адміністрація Трампа вимагала від України припинити атаки на російські НПЗ. Проте міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив, що Україна продовжує отримувати розвідувальну інформацію від Сполучених Штатів, а лідер Сполучених Штатів Дональд Трамп також спростував інформацію про нібито припинення надання американських розвідувальних даних. Однак у Білому домі, як пише Semafor, продовжують обговорювати можливість припинення обміну розвідувальною інформацією з Україною, незважаючи на заяви Трампа, оскільки єдиного рішення щодо подальших дій в адміністрації США наразі немає.

"У нас немає жодних ознак того, що обмін розвідувальними даними з Україною припинився", – заявила головна речниця Єврокомісії Паула Пінью під час брифінгу 14 жовтня.

Щодо можливого обмеження роботи супутникової системи Starlink, у Єврокомісії утримуються від коментарів до отримання вичерпної інформації, передає "Радіо Свобода".

Незважаючи на тимчасову невизначеність, Європейський Союз активно шукає шляхи для посилення супутникового зв'язку та підтримки України, усвідомлюючи життєво важливе значення цих технологій у забезпеченні національної безпеки. Це свідчить про довгострокову стратегію співпраці та пошуку альтернативних рішень у майбутньому.