Справа "Північних потоків": у Німеччині стартує суд над офіцером ЗСУ Сергієм Кузнєцовим

"Північний потік" / © Associated Press

У Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга 14 жовтня розпочинається перший судовий процес у справі про підрив газопроводів «Північний потік». На лаві підсудних — українець, чинний офіцер ЗСУ Сергій Кузнєцов. Федеральна прокуратура Німеччини вважає його керівником групи, що встановила вибухівку на газогонах, і звинувачує у воєнному злочині.

Якщо провину Сергія доведуть, Росія може виставити Україні вимоги компенсації у сотні мільярдів євро. Захист українця заперечує провину і наголошує: доказова база у прокуратури слабка, а з українця намагаються отримати зізнання через психологічний тиск.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Наталії Фібріг.

Майже рік під вартою та неприйнятні умови утримання

У в’язниці в Гамбурзі вже майже рік чекає на судовий процес громадянин України, чинний військовослужбовець, офіцер ЗСУ Сергій Кузнєцов. Сюди його доправили з Італії. 21 серпня 2025 року його затримали у провінції Ріміні, коли він відпочивав із родиною. Після кількох судових розглядів і оскаржень українця 27 листопада екстрадували до Німеччини під варту. З моменту затримання Сергія минуло майже чотирнадцять місяців, понад десять із них — у Німеччині.

Умови утримання Кузнєцова у німецькій в’язниці захист називає неприйнятними. Адвокати стверджують, що на українця свідомо чинять тиск, щоби отримати зізнання. Звинувачення німецької прокуратури найвищі — а саме воєнний злочин, але доказова база при цьому залишається слабкою.

Кузнєцову закидають участь у нападі на цивільні об’єкти. За версією обвинувачення, він керував групою, що підірвала «Північні потоки», діючи за дорученням українських державних структур.

Як стався диверсійний акт у Балтійському морі

«Північний потік — 1» і «Північний потік — 2» — два газопроводи, прокладені дном Балтійського моря з Росії до Німеччини в обхід України. Ці проєкти просували колишні канцлери Герхард Шредер та Ангела Меркель.

Шредер демонструє дружбу з кремлівським диктатором навіть на тлі реальних воєнних злочинів росіян в Україні, а після завершення канцлерства одразу пішов працювати до росіян. Ангела Меркель особисто відкривала перший потік із Дмитром Медведєвим, а згодом активно підтримувала і другий. Потоки називала аж ніяк не політичним, а суто економічним проєктом.

Газопроводи підірвали у вересні 2022 року поблизу острова Борнхольм у Балтійському морі. Вибухи пошкодили три із чотирьох ниток газогонів. Розслідування вели три країни: Німеччина, Швеція та Данія. Швеція закрила справу через відсутність юрисдикції. Потім слідство припинила Данія, і тільки Німеччина розслідування продовжила.

За версією німецької прокуратури, група під керівництвом Кузнєцова використала орендовану яхту «Андромеда». Водолази нібито пірнули на глибину 70–80 метрів і встановили на газопроводах вибухівку з таймерами. На яхті, за повідомленнями німецьких ЗМІ, нібито знайшли сліди ДНК.

Ситуація з іншими підозрюваними та політичний підтекст у ФРН

Іншого підозрюваного, водолаза Володимира Журавльова, у вересні 2025 року затримали у Польщі. Але суд у Варшаві відмовив у видачі та наказав негайно звільнити українця. Польський суддя заявив: якщо газопроводи і знищили в межах оборонної війни України, то це не злочин, а Німеччина взагалі не має юрисдикції переслідувати ймовірних виконавців.

Та вже влітку цього року Журавльова затримали у Хорватії. Тепер Німеччина домагається його екстрадиції. Окружний суд у Пулі видачу дозволив, однак це рішення захист оскаржив. Журавльов також попросив політичного притулку, пояснюючи це побоюваннями несправедливого суду в Німеччині.

Наприкінці канцлерства Ангели Меркель Німеччина закуповувала вже 55 відсотків газу з Росії і була цілковито не готовою, коли Росія закрутила німцям газовий кран. Нинішній уряд відновлювати «Північні потоки» не збирається.

На цьому робить собі рейтинг ультраправа опозиція «Альтернатива для Німеччини», обіцяючи повернення до дешевого російського газу і автоматичний добробут. Члени партії їздять до Росії та обговорюють відновлення газопроводу і російських поставок із керівництвом «Газпрому». При цьому рейтинг «Альтернативи» вищий за блок канцлера Фрідріха Мерца: за жовтневим опитуванням, 27 відсотків порівняно із 20 відсотками у ХДС/ХСС.

До кінця року суд у Гамбурзі призначив уже шістнадцять засідань. Продовження слухань планують на січень і лютий наступного року.