Битва за Київ під прицілом ракет: навіщо Банкова саме зараз розхитує крісло під Кличком

У столиці назріває черговий раунд політичного протистояння між Банковою та мером Києва Віталієм Кличком. Конфлікт з перемінною динамікою — то спалахуючи, то згасаючи — тягнеться від 2019 року, але на цей раз загострилося на старті опалювального сезону та ще й під постійні удари російської балістики і реактивних дронів по Києву.

У народі протистояння між президентом та мером вже прозвали «розхитуванням крісла під Кличком». Навіщо це потрібно зараз, у такий складний момент для країни, з яких причин відбувається та чим конфлікт загрожує — у матеріалі ТСН.ua.

План стійкості Києва: що сказав президент Зеленський?

Президент Володимир Зеленський різко висловився щодо готовності Києва до зими. Він заявив, що «навіть у прикордонних і прифронтових областях виконання планів стійкості вище, ніж у Києві», та додав, що кияни точно це відчувають, коли навіть після одиночних влучань «Шахедів» бувають відключення електрики та води у значній частині столиці.

Така характеристика вражає — як і те, що «план стійкості Києва» Київрада ухвалила ще 10 березня, а РНБО затвердила його лише 5 серпня. Мер, зі свого боку, заявляє, що місто готове до зими на 80% і продовжує підготовку — з урахуванням умов війни та щоденних повітряних атак російських реактивних дронів і балістики.

До речі, з 9 вересня через жорстку економію уряд заблокував видатки для місцевих бюджетів, зокрема й на підготовку до зими. І лише 9 жовтня частково розблокував фінансування. Протягом місяця Київ, як і інші міста, стояв на паузі, і лише з 10 жовтня частково вдалося відновити фінансування резервного теплопостачання, будівництва когенераційних станцій та живлення водоканалу.

Тим не менш, глава держави заявив, що розпочав консультації щодо невідкладних безпекових та управлінських кроків, аби виправити ситуацію в місті, прискорити реалізацію плану стійкості Києва та гарантувати більше підтримки для людей.

У ролі консультантів у президентському кабінеті «засвітилися» Василь Малюк, Іван Федоров, Ігор Терехов, Костянтин Єфименко та Максим Єфімов. Президент подякував їм за пропозиції та натякнув на проведення додаткових консультацій і зустрічей.

Наразі невідомо, чи запланована безпосередня зустріч із мером Кличком. Як зазначають у політичних колах, за 4,5 року війни зустрічей між президентом та мером Києва майже не було. Хто саме з них їх уникає — невідомо, однак навіть міжнародні делегації мер по столиці не супроводжує: цим займаються голова КМВА або представники уряду.

Що каже мер Кличко?

Міський голова Києва відкидає звинувачення щодо зриву опалювального сезону та називає їх безпідставними, наголошуючи, що сам сезон ще не розпочато, а підготовка ведеться належним чином.

«Місцеве самоврядування намагаються знищити — і не тільки в Києві, — усуваючи голів громад за надуманими причинами. Люди обрали мене, і я працюю, роблю в надскладних умовах усе можливе, щоб виправдати довіру киян, щоб місто функціонувало в ситуації постійних нищівних атак ворога», — каже Віталій Кличко.

За дивним збігом обставин Кличка викликали «на килим» до Верховної Ради, а столична прокуратура звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність КМДА та Київради щодо встановлення мобільних укриттів.

Прокуратура вимагає облаштувати мобільні укриття біля зупинок громадського транспорту, у парках та скверах. Утім, виникає запитання: де була прокуратура рік чи два тому, коли Київрада спрямовувала мільярди на ремонт та будівництво нових укриттів районним державним адміністраціям?

Відповідно до законодавства, саме РДА мають визначати потребу в укриттях на своїй території, обирати місця та будувати їх. Голів РДА призначає президент, тож саме у них варто було б запитувати: «А де укриття?». До речі, контролювати це питання має КМВА, тому прокурори схоже «вдарили у штангу».

Під час звіту про ситуацію в столиці у Верховній Раді мер Києва назвав претензії центральної влади намаганням дати ляпас столиці замість підтримки та співпраці. Та нагадав про блокування коштів і «шоу» із затвердженням «плану стійкості» Києва, яке тривало понад 5 місяців.

Віталій Кличко навів шокувальну статистику: удари по столичних ТЕЦ зростають щороку.

«У 2022 році по об’єктах ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 прилетіло 12 ракет та БПЛА, у 2023 — 7, у 2024 — нуль, у 2025 — 19. Цього року вже майже 50 влучань», — заявив Кличко та додав, що можна що завгодно говорити, вішати на Кличка хоч третю світову.

«Але не тільки в мене питання: де протиповітряна оборона для захисту столиці? Де захист об’єктів „Укренерго“? Де мільярди, які на це виділяли?», — запитав мер.

Накопичення невдоволення: чому назріває антимерський протест

Звісно, у цій історії до мера Києва також залишається багато запитань:

• Багатомільярдні реконструкції доріг (зокрема Харківського шосе та проспекту Лобановського).

• Будівництво під час війни «місточка дружби» в парку на Оболоні та перекладання бруківки по місту.

• Дивна поява на Лук’янівці скляних зупинок ще з мирних часів замість мобільних укриттів.

• Збільшення вартості проїзду у громадському транспорті Києва з 8 до 30 гривень.

• Прокладання теплотраси на Теремках із вирубкою 600 дерев.

• Хаос з організацією роботи дитсадків та шкіл під час «жовтих» тривог.

Усе це ще з літа спричинило накопичення невдоволення киян міською владою. Адже тарифи на проїзд можна було б підняти не в чотири рази, впровадивши більш вигідні проїзні, які б давали людям змогу заощаджувати. А теплотрасу можна було прокласти іншим маршрутом — без тотальної вирубки, скандалу та відчайдушних протестів з боку місцевих мешканців.

Все це відбувалося на тлі постійних обстрілів Росії, коли ворог цілодобово руйнував будинки й вбивав киян, бив по мостах, паралізуючи рух транспорту та розриваючи сполучення між лівим і правим берегами столиці. А з жовтня росіяни почали прицільно бити по енергетичних об’єктах, через що місто фактично опинилося без світла та води.

Ця сукупність факторів створила справжній «тайфун» із невдоволених киян, а останньою краплею стала заява мера із закликом до містян на період морозів їхати з Києва. Сам міський голова, втім, стверджує, що нікого не закликав, а лише дав таку пораду через складну ситуацію в місті.

Невдоволені діями мера запланували вийти на акцію протесту цієї суботи на Хрещатик з вимогою відставки Кличка. Саме за чотири дні до цієї акції заяву зробив президент — як то кажуть, «під шум вулиці».

Чи вдасться Банковій змістити Кличка?

Політолог Володимир Фесенко вважає, що вірогідність відсторонення Кличка збільшується, але не з посади мера, а голови КМДА.

«А от чи це відбудеться — питання. Відповідь знає лише президент Зеленський і вона поки не остаточна. Наміри і певні намагання відсторонити Віталія Кличка від обов’язків голови КМДА були майже кожен рік з 2019 року, окрім, здається, 2022-го, але вони залишилися нереалізованими. Зараз для мера існує найбільший ризик. Бо об’єктивно, провали є, і вони дуже серйозні. На тлі того, що зараз відбувається — всі готуються до зими, а Київ, на жаль, точно пасе задніх. І все це на тлі дорожніх робіт по місту — нібито це зараз головний пріоритет», — розповідає ТСН.ua Володимир Фесенко.

До цього політолог додає:

«Незважаючи на ризик звільнення з посади голови КМДА, Кличко все рівно залишиться мером Києва (кияни його вже тричі обирали). Просто фактично контроль над виконавчою владою перейде до керівника Військової державної адміністрації», — зазначає Володимир Фесенко.

Сценарій 2010 року та механізми усунення мера

Цікаво, якщо Зеленський наважиться на такий крок, то він фактично повторить дії Віктора Януковича, який у 2010 році зняв з посади голови КМДА Леоніда Черновецького і призначив Олександра Попова. При цьому Черновецький залишався мером до липня 2012 року, і його жартома називали «британською королевою», бо він лише підписував рішення Київради, аж поки депутати офіційно не прийняли його відставку.

Тоді Янукович прагнув контролювати столицю і її чималий бюджет, а для цього йому була потрібна своя людина за «кермом» Києва. І це йому вдалося, фактично прибравши з політичного горизонту «космічного» мера.

Зараз, щоб змістити Кличка з посади мера, потрібне рішення міської ради — фактично такий собі імпічмент місцевого рівня від депутатів. Також можна змістити мера з посади через референдум, але під час війни це майже неможливо зробити. Ще один варіант — якщо на мера відкрита кримінальна справа і є рішення суду. Цього поки немає, а значить, Кличко залишатиметься у своєму кріслі.

Фінансові потоки столиці: чому важливий контроль над Києвом

У випадку Кличка, схоже, інтереси Банкової не сильно змінилися: попри війну, інтерес до фінансового ресурсу Києва не зник. Про це зазначає у своєму дописі у Мережі народний депутат Олексій Кучеренко, який часто критикує діяльність міської влади і зазначає, що має чимало запитань до КМДА, Київради та особисто Кличка.

«Те, що відбувається навколо КМДА, є безумовно політичним процесом, тісно пов’язаним з бажанням політичного контролю за столицею та контролю її фінансових потоків. Поки що я не чув жодних обґрунтованих та об’єктивних оцінок з боку жодної владної інституції стосовно реальних причин ситуації з енергетичною безпекою Києва. А видавати за «критику» потік емоцій з боку «громадськості» та очевидного незадоволення населення ситуацією в країні є непрофесійно та небезпечно», — написав Олексій Кучеренко.

Першопричина кризи: енергосистема країни чи прорахунки влади?

Нардеп нагадує, що першопричиною київських енергетично-комунальних проблем є зникнення стабільного постачання електроенергії саме з Єдиної енергосистеми країни, системним оператором якої є «Укренерго», що управляється урядом.

«Безумовно, цілу низку запобіжних заходів КМДА та Київрада могли б робити раніше — на випередження. Але підкреслюю — за умови чіткого аналізу та інформації стосовно нездатності здійснити ефективний захист ключових об’єктів критичної інфраструктури. Ситуація в Києві — це „похідна“ від ситуації в енергосистемі країни. Тим не менш, професійність та обґрунтованість своїх рішень, на жаль, не є сильною стороною київської влади, і це без сумніву», — зазначив Кучеренко.

Народний депутат вказує і на численні прорахунки уряду, починаючи з організації будівництва укриттів для енергооб’єктів, а також катастрофічне запізнення із затвердженням київського «плану стійкості» та нормативного спрощення всіх необхідних процедур.

«Не з таким „послужним списком“ пред’являти зараз претензії місцевим владам, у тому числі і Києву. «Центр» не має ніякого морального права брати в такій ситуації на себе роль «прокурора» та «обвинувачувача», замість того щоб виконувати роль та функцію старшого партнера, організатора та координатора. Це не просто нечесно, а й невідповідально. А непродумане та не виважене «управлінське рішення», анонсоване президентом, може стати фатальним сьогодні не тільки для Києва, але й для всієї країни», — зауважує Кучеренко.

Тим часом містяни спостерігаючи за скандалом, починать робити висновки: що поки мер та президент чубляться між собою — страждають саме вони, без світла, без укриттів, під обстрілами. І це лише через те, що вони кияни і живуть у столиці, за яку точиться не тільки зовнішня війна, а й внутрішня політична гризня.

Об’єднання зусиль чи перекладання відповідальності?

Володимир Фесенко зауважує, що йдеться про максимальну концентрацію ресурсу на підготовці до зими та здійсненні безпекових заходів у місті. Проблем купа: від роботи столичних закладів освіти до посилення безпеки мостів і наявності хоча б мобільних укриттів, що не вирішується з 2022 року.

«Фактично у Києві потрібно вводити надзвичайний стан з точки зору безпекових заходів. Мене, наприклад, дуже збурила порада Кличка виїжджати з Києва. З одного боку, вона слушна, але у нас сотні тисяч людей, які не можуть самостійно виїхати з Києва: їм немає куди їхати, або немає на це грошей, або фізично вони не спроможні це зробити. Таких людей у разі проблем з теплопостачанням треба евакуювати з міста: тобто вирішувати, куди везти і як це зробити», — зазначає політолог.

Він додає, що саме для цього потрібна максимально щільна взаємодія міської і центральної влади.

«Проблем через російські обстріли з’явилося дуже багато. Їх вирішенням треба займатися всім разом, а не перекидати відповідальність цілий рік, а потім звинувачувати одне одного і з’ясовувати: хто ж винуватий. Саме тому вірогідність заміни голови КМДА, як мінімум тимчасової, в умовах воєнного стану, в принципі, і може відбутися», — каже Фесенко.

Потрібен господарник, а не політик: хто може замінити Кличка

На запитання, ким Зеленський може замінити Кличка, політолог відповідає, що у нього конкретної відповіді немає.

«Це робота не військової людини, а виключно організаційно-господарської, тому на кого можна замінити Кличка — у мене відповіді немає. І, до речі, це теж серйозне питання. Бо просто посунути Кличка — це півпроблеми. Треба, щоб прийшла людина, яка б виступила у ролі сильного антикризового менеджера, який би міг зайнятися проблемами і підготовкою міста до зими. Але чи є така людина у президента — питання відкрите», — каже Фесенко.

Політолог застерігає: якщо новопризначений керівник завалить роботу у Києві, то претензії будуть уже до самого президента.

«Така людина має бути сильним господарником, а не просто лояльною чи відданою президенту. Якщо відбір за такими критеріями, тоді вже краще залишати Кличка, ніж міняти шило на мило. Претендент має розуміти, що таке Київ. Інша річ, що справжніх господарників у нас уже й не так багато. Він має не політикою займатися і не піаром, а реальною роботою, цілодобово. Часу до зими залишилося обмаль, а ситуація стає все гіршою», — зазначає політолог.

Відсутність альтернативи та ризики для Банкової

Володимир Фесенко вказує на цікавий факт: при всіх претензіях до Кличка — а критика на його адресу значно зросла за останній рік — у нього поки немає очевидного конкурента на виборах.

«Якщо казати про умовні київські вибори, то виникає парадокс: у Віталія Кличка поки немає конкурента. Тому для Зеленського це має бути дуже відповідальним питанням: не призначити аби когось, тільки б не Кличко, бо цей підхід буде неправильним і навпаки, дуже помилковим. Якщо новопризначена людина буде надзвичайно ефективною під час цього кризового періоду, то вона може стати на перспективу потенційним кандидатом в мери Києва під час виборів», — підсумовує Володимир Фесенко.