Бомбардувати до капітуляції: Кремль хоче "вимкнути" три найбільші міста України - NYT

Росія не досягла вирішального перелому на полі бою, однак, за оцінкою аналітиків, намагається використати ослаблення української протиповітряної оборони та пошкодження енергетичної інфраструктури, щоб посилити тиск на країну напередодні зими. Кремль, імовірно, розраховує, що масовані удари по українських містах, які можуть залишити людей без електрики, тепла та води, зрештою змусять Київ поступитися.

Про це пише The New York Times.

Чому Росія розраховує зламати Україну ударами з повітря

Від літа російські війська дедалі частіше атакують не лише військові об’єкти, а й інфраструктуру, від якої залежить повсякденне життя українців. Під ударами опинялися склади боєприпасів, автозаправні станції, книжкові склади, металургійні підприємства, дата-центри, електростанції та комерційні судна.

Особливу загрозу становлять нові реактивні безпілотники, які рухаються значно швидше за звичайні ударні дрони й ускладнюють роботу української ППО. Через постійні атаки зростає навантаження на економіку, а пошкодження енергетики створюють ризик масштабних перебоїв із постачанням електрики, тепла та води.

За словами Гаррі Неделку, старшого директора європейської політичної консалтингової компанії Rasmussen Global, Росія намагається налякати українців перед зимою настільки, щоб вони погодилися на поступки.

«Росіяни завдають величезної шкоди, намагаючись налякати українців перед зимою й змусити їх здатися. Фактично — капітулювати», — сказав він.

Однак історія воєн свідчить, що самі лише повітряні бомбардування рідко змушують суспільство погодитися на поразку. Військовий експерт Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Сет Джонс зазначив, що спроби зламати волю противника через страждання цивільного населення мають слабкі результати.

Українці також неодноразово демонстрували здатність пристосовуватися до обстрілів. Проте цього разу ситуацію ускладнює те, що російський арсенал ракет і безпілотників збільшився, а українська система ППО виснажена тривалими атаками та скороченням американської військової допомоги.

Які міста Росія може спробувати залишити без світла й тепла

За даними NYT, українська сторона передала європейським представникам перехоплений російський план ударів по енергетичній інфраструктурі. Копія документа опинилася в розпорядженні журналістів видання.

У документі йдеться про те, що для відключення Києва, Харкова та Одеси від електроенергії, опалення й водопостачання Росії, за оцінками авторів плану, знадобилися б приблизно:

• 70 балістичних ракет;

• 720 далекобійних безпілотників;

• 150 керованих авіабомб.

За аналізом NYT, кількість балістичних ракет і дронів у цих розрахунках приблизно відповідає обсягу таких засобів, які в середньому прориваються через українську ППО протягом місяця. Тобто, за логікою документа, Росія розраховує, що одного місяця інтенсивних ударів може вистачити, аби завдати енергосистемі збитків, яких не вдалося досягти за чотири попередні зими.

Ці цифри є оцінками, наведеними в перехопленому плані, а не гарантією того, що Росія зможе досягти такого результату. Реальні наслідки залежатимуть від ефективності української ППО, стійкості енергомережі та можливостей відновлювати пошкоджені об’єкти.

Чому енергетика Києва стала особливо вразливою

Масштаб проблеми проявився після російських атак у жовтні. У столиці довелося запроваджувати графіки відключень електроенергії ще до настання сильних холодів — у період, коли попит на електрику залишається відносно невисоким.

Однією з причин стала залежність Києва від трьох теплоелектроцентралей. До повномасштабної війни їхня сукупна потужність становила приблизно 1,3 гігавата — цього вистачало, щоб покривати близько трьох чвертей потреб міста в електриці взимку. До осені 2026 року потужність скоротилася приблизно до 500 мегаватів, повідомила енергетична аналітикиня Марія Цатурян з Ukraine Facility Platform.

14 жовтня російські війська вдарили балістичними ракетами по всіх трьох столичних ТЕЦ, ще більше знизивши їхню продуктивність — принаймні тимчасово. Тепер Київ значною мірою залежить від електроенергії, що надходить з інших регіонів: зокрема, від ТЕС на південь від столиці, атомних електростанцій на заході та гідроелектростанцій. У жовтні Росія також атакувала окремі підстанції, через які передається електрика.

Цатурян назвала таку тактику випаленою землею, спрямованою на повне відключення Києва від електропостачання.

Чому Україні бракує засобів для відбиття атак

Важливою перевагою Росії залишається більший арсенал ракет і безпілотників, тоді як Україна відчуває нестачу засобів протиповітряної оборони, особливо ракет-перехоплювачів Patriot, які є одним із найефективніших засобів проти балістичних цілей.

14 жовтня Україна повідомила, що збила лише чотири з 39 балістичних ракет, запущених Росією. За даними NYT, це була одна з найбільших подібних атак за весь час повномасштабної війни.

Не менш складним викликом стали реактивні безпілотники. Українські військові навчилися перехоплювати значну частину звичайних далекобійних дронів, однак нові моделі, що летять із набагато більшою швидкістю, частіше прориваються крізь оборону.

Україна працює над створенням власних дронів-перехоплювачів і просить західних партнерів надати додаткові засоби ураження. Посолка України при НАТО Альона Гетьманчук повідомила, що серед запитів — ракети класу «повітря — повітря» для винищувачів, які могли б збивати швидкісні дрони, а також зенітні комплекси середньої дальності.

Удари по промисловості посилюють тиск на економіку

Російська повітряна кампанія завдає шкоди не лише енергетиці. Удари по промисловості зменшують виробничі можливості України, позбавляють людей роботи та скорочують надходження до державного бюджету.

Один із найбільших виробників сталі в Україні, компанія Metinvest, була змушена зупинити своє найбільше підприємство після того, як Росія випустила по ньому 17 балістичних ракет. У компанії працюють понад 36 тисяч людей, а сама вона належить до найбільших приватних платників податків країни.

Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив парламенту, що цього року недоотримання податкових надходжень може сягнути приблизно 1,7 млрд доларів. Це означає, що російські удари одночасно послаблюють промисловість та створюють додаткові проблеми з фінансуванням оборони.

Україна неодноразово пропонувала обмежене перемир’я, яке стосувалося б енергетичних об’єктів або портової інфраструктури. Однак, на думку Неделку, Кремль не має очевидних причин погоджуватися на припинення повітряних атак саме зараз, перед початком зими.

«Єдина карта, за допомогою якої вони можуть тиснути на українців, — це ці повітряні атаки. Більше в них нічого немає», — сказав він.

Як Україна шукає способи протидіяти російським ракетам і дронам

У серпні Володимир Зеленський розповів про розроблення власних засобів протидії балістичним ракетам. Йдеться, зокрема, про спільну з європейськими партнерами програму FREYJA та створення української ракети для комплексу Patriot. Ці проєкти мають зменшити залежність від імпортних перехоплювачів, яких бракує для захисту від російських атак. Україна працює над власними рішеннями для перехоплення балістики, хоча строки їхньої реалізації залежать від технічних випробувань і співпраці з партнерами.

Водночас виявилося, що проти реактивних «Шахедів» недостатньо просто застосовувати швидкі дрони-перехоплювачі. Під час бойових випробувань з’ясувалося, що такі апарати мають бути не лише швидкими, а й достатньо маневреними, мати запас ходу та здатність автоматично супроводжувати ціль. Ці особливості вкрай важливі, коли російські дрони змінюють швидкість і висоту польоту.

Окрім перехоплення ракет у повітрі, Сили оборони намагаються знищувати засоби, з яких Росія їх запускає. У вересні українські військові уразили вісім російських пускових установок комплексів «Іскандер» і С-400: три з них повністю знищили, ще п’ять зазнали суттєвих пошкоджень. За словами міністра оборони Євгенія Хмари, це змусило російські війська тимчасово відкласти частину запланованих масованих ударів. Такий підхід допомагає стримувати російську балістику без Patriot, хоча загроза нових атак залишається високою.