/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2F4e3aadcfa62f522969703a7bdbe2d55b.png)
Чи можуть здерти комунальні борги під час війни: кого захищає закон
В Україні воєнний стан не скасовує саму можливість стягнення боргів за житлово-комунальні послуги. Однак для окремих категорій споживачів діють спеціальні обмеження. Вони можуть стосуватися людей, які виїхали з житла через бойові дії або чиє майно постраждало від війни. Юридична служба ГО «ВПО Україна» пояснила, які обставини потрібно перевірити, якщо комунальне підприємство вимагає сплатити накопичену заборгованість.
Коли борг за комуналку можуть стягнути через суд
За загальним правилом підприємство, яке надає комунальні послуги, може звернутися до суду через несплату. Для цього воно може подати заяву про видачу судового наказу або позовну заяву.
Водночас постанова Кабінету Міністрів України № 206 передбачає обмеження щодо стягнення певних боргів, які утворилися після 24 лютого 2022 року. Вони стосуються споживачів, які відповідають установленим критеріям.
Зокрема, захист може поширюватися на людей та членів їхніх сімей, які залишили відповідне житло й надали виконавцю комунальної послуги довідку внутрішньо переміщеної особи або інші документи, що підтверджують відсутність у приміщенні.
Що потрібно перевірити перед сплатою боргу
Якщо комунальне підприємство вимагає погасити заборгованість, важливо з’ясувати обставини її виникнення. Юристи радять звернути увагу на кілька моментів:
- статус населеного пункту та території у відповідний період;
- дати, за які накопичився борг;
- вид комунальної послуги;
- коли людина виїхала та за яких обставин;
- чи передавали підприємству документи про переміщення або відсутність у житлі;
- чи має підприємство підтвердження отримання цих документів.
Комунальні рахунки
Якщо передбачені законом обмеження не поширюються на конкретну ситуацію, комунальне підприємство може звернутися до суду в загальному порядку.
Чи можуть стягнути борг за весь період із 2022 до 2026 року
Загальна позовна давність за цивільним законодавством становить три роки. Проте визначити, за який саме період підприємство може вимагати оплату, лише шляхом відліку трьох років від дати звернення до суду не вийде.
Потрібно враховувати зміни законодавства, які впливали на перебіг позовної давності, зокрема спеціальні правила, пов’язані з карантином і воєнним станом. Строки щодо конкретних періодів заборгованості необхідно розраховувати окремо.
Є ще один важливий нюанс: суд не застосовує позовну давність за власною ініціативою. Якщо споживач вважає, що підприємство вимагає стягнути борг за межами встановленого строку, він має заявити про це під час судового процесу.
Також на перебіг позовної давності можуть впливати дії боржника, які свідчать про визнання боргу. Наприклад, часткова сплата заборгованості за певних обставин може мати юридичні наслідки.
Також, не поспішайте оплачувати: що варто перевірити у платіжці за комуналку