Норвегія може мобілізувати українців за кордоном: закон дозволяє призивати іноземців

Тимчасовий захист або посвідка на проживання в країнах Європи не роблять українців військовозобов'язаними щодо місцевих армій. Однак за певних умов деякі держави можуть залучати іноземців до цивільної оборони чи обов'язкової роботи на критично важливих підприємствах. Водночас є одна країна, в якій закон прямо дозволяє мобілізувати й іноземців. Про це йдеться в матеріалі, який підготував портал Relocate.to і на який звернуло увагу видання ТСН.

Юристи застерігають від плутанини: «мобілізація» — це не один універсальний механізм. Призов до армії означає службу у збройних силах конкретної країни. Військовий облік — лише внесення даних до державної системи, без автоматичного відправлення на службу. А цивільна чи трудова повинність — обов'язок виконувати невійськову роботу: у рятувальних службах, медицині, енергетиці чи критичній інфраструктурі.

Норвегія — єдина країна, де іноземців можуть призвати

За норвезьким законом, до армії можуть призвати й іноземців — якщо вони постійно або довго живуть у країні та мають із нею тісний зв'язок, і це не суперечить міжнародним угодам. Важливий виняток: людину не призвуть, якщо Норвегія перебуває у війні з країною її громадянства.

Також військовий обов'язок скасовується, якщо людина живе поза межами країн Північної Європи три роки поспіль. Окрім армії, у Норвегії діє система цивільної оборони (Sivilforsvaret): для захисту цивільних і допомоги під час надзвичайних ситуацій можуть залучати чоловіків і жінок віком від 18 до 55 років, зокрема іноземців. Відправляти їх за межі країни без власної згоди заборонено.

Скандинавські сусіди: оборона є, але без іноземців в армії

У Швеції система «тотальної оборони» охоплює всіх мешканців віком від 16 до 70 років, однак військова повинність стосується виключно громадян. Іноземців із тимчасовим захистом чи посвідкою можуть залучити лише до цивільної служби або трудової повинності на критичних об'єктах — рятувальних службах, енергетиці тощо.

У Фінляндії служити в армії зобов'язані тільки громадяни. Натомість під час війни чи надзвичайного стану мешканців від 18 до 67 років можуть залучати до цивільної оборони: рятувати людей, розчищати території, надавати першу допомогу. Якщо звичайних ресурсів не вистачатиме, можуть запровадити обов'язкову роботу в медицині, промисловості та критичній інфраструктурі.

В Естонії армійська служба — також лише для громадян. Однак під час війни чи підвищеної готовності для всіх постійних мешканців діє трудова повинність: працівників критичної інфраструктури та оборонної сфери зобов'яжуть залишатися на робочих місцях або залучать до разових робіт. Більше того, у цей період уряд має право заборонити виїзд із країни працівникам із таким обов'язком.

Де українців не зобов'язують служити

У Польщі військова повинність прив'язана виключно до громадянства. Статус PESEL UKR, тимчасовий захист чи посвідка на проживання не створюють жодних військових обов'язків перед польською армією.

У Німеччині служити зобов'язані лише громадяни країни, тому тимчасовий захист за параграфом 24, посвідка на проживання, робота чи сплата податків не роблять українців військовозобов'язаними. Аналогічно у Литві військовий обов'язок прив'язаний до громадянства.

У США наявність статусу проживання не означає призову, але для більшості чоловіків віком від 18 до 25 років діє обов'язкова вимога реєстрації в системі військового обліку Selective Service.

Що з обов'язком перед Україною

Проживання за кордоном чи отримання тимчасового захисту в іншій країні не скасовують обов'язків перед Україною. Усі мобілізаційні вимоги регулюються українським законодавством і діють для громадян незалежно від того, у якій країні вони зараз живуть.