США готовят приговор Трампу? Все о шансах демократов взять Конгресс и последствиях для Украины

Вже за три тижні американські виборці голосуватимуть на проміжних виборах до Конгресу. Ці вибори не лише стануть вердиктом для половини другого президентського терміну Дональда Трампа, а й визначать, наскільки американський лідер буде обмежений у свободі своїх дій, зокрема і щодо російсько-української війни.

Наближення ключового голосування Трамп зустрічає далеко не у вигідній позиції – наприкінці вересня рівень його схвалення впав до 32% (згідно з опитуванням Reuters/Ipsos), що є антирекордом за час його політичної кар’єри. Американського президента перш за все критикують за зростання цін на паливо і відтак здорожчання вартості життя – проблеми, до яких призвела розпочата ним війна проти Ірану. 

І ця критика, поза сумнівом, впливає на позиції його партії.

За останніми прогнозами більшість у Палаті представників майже гарантовано перейде демократам. З Сенатом ситуація дещо складніша, проте підстав для оптимізму у Республіканської партії не так і багато.

Чого очікувати від виборів до Конгресу та чи будуть ці результати сприятливими для України – читайте далі.

"Лакмусові" вибори

Проміжні вибори до Конгресу нерідко називають референдумом щодо чинного президента. На цьому голосуванні американці обирають всю Палату представників (435 конгресменів) на дворічний термін та третину Сенату (33 або 34 сенатори) на шість років. Додатково низка штатів мають обрати собі губернатора.

Традиційно перевагу на проміжних виборах до Палати представників здобуває партія, опозиційна до чинного президента. Це легко пояснити неодмінним розчаруванням якоїсь частини виборців у політиці влади. Загалом ці вибори є чинником стримування – президент отримує "вікно можливостей" протягом першої половини свого терміну, а не виправдавши очікувань виборців, стає обмеженішим у своїх діях після виборів.

Саме так сталося у 2018 році під час першої каденції Дональда Трампа. Тоді демократи отримали контроль над Палатою представників, забравши у республіканців 41 місце. Більше за це "сині" здобули лише у 1974 році – після Вотергейтського скандалу Демократична партія виборола додаткові 49 місць.

2018-го контроль опозиції над однією з палат Конгресу став вагомим важелем стримування Трампа. Саме завдяки цьому Палата представників змогла вперше (і вдруге) у цьому столітті ініціювати процедуру імпічменту президента. І Трампу ледь його не оголосили імпічмент – через тиск на Володимира Зеленського у справі Гантера Байдена, сина Джо Байдена. 

Тепер є всі підстави очікувати подібної перемоги демократів цього листопада. 

Ще на початку року прогнози свідчили, що Демократична партія має всі шанси повернути собі більшість в одній з палат Конгресу. Однак після катастрофічної війни проти Ірану та економічних потрясінь, що послідували за нею, у демократів є шанси на більшість і в Палаті представників, і в Сенаті.

Цей сценарій є вкрай небажаним для Трампа, адже означатиме, що кожна його ініціатива може бути заблокована законодавцями. А ще – це може послабити республіканців перед наступними президентськими виборами 2028 року, на яких, як очікується, партію представлятиме чинний віцепрезидент Джей Ді Венс.

Голосування "проти Трампа" як цінний актив

Вартість життя завжди є одним з найважливіших питань під час виборчих кампаній у США. Однак ці вибори відрізняються тим, що винуватець відповідних проблем – доволі очевидний.

Навіть попри відчайдушні спроби Трампа звинуватити в зростанні цін на нафту українські удари по нафтопереробних заводах в Росії, американські виборці пов'язують цю проблему з війною США проти Ірану та блокуванням Ормузької протоки. 

Лише 17% американців позитивно оцінюють дії адміністрації щодо зменшення вартості життя, згідно з опитуванням Reuters/Ipsos. Навіть серед прихильників республіканців ставлення невтішне – 51% оцінюють негативно проти 44%, які схвалюють.

Представникам Республіканської партії, які намагаються переобратися до Конгресу, доведеться пояснити своїм виборцям, як вони збираються вирішити цю проблему.

Де-факто, вони опиняються у безвихідному становищі: подальша підтримка дій президента сприйматиметься негативно, а спроби відмежуватися від нього – вважатимуться нещирими, з огляду на те, наскільки однорідною була підтримка ключових позицій Трампа з боку його партії.

Перевагу тут матиме групка республіканців, які послідовно голосували всупереч позиціям однопартійців, зокрема за резолюції про обмеження повноважень Трампа у війні проти Ірану. 

Деяким кандидатам навіть довелося публічно хвалитися такими випадками.

 Лише цього року я голосувала проти президента Трампа 137 разів", – зауважила сенаторка-республіканка Сьюзан Коллінз.

Вона намагається переобратися від штату Мен, який не є чітко ні "червоним", ані "синім".

Палата представників, найімовірніше, перейде під лідерство демократів. Нині там панує незначна республіканська більшість – 218 (плюс один незалежний кандидат, який голосує з республіканцями) проти 214. 

Більшість виборчих округів до Палати представників не вважаються конкурентними, оскільки партія, яка їх утримує, має міцну підтримку – а переможець фактично визначений наперед. Інтрига зберігається лише для 21 округу, за які розгортається найзапекліша боротьба. З них 15 наразі утримують республіканці, а 6 – демократи. Демократичній партії достатньо буде додатково виграти ще п’ять місць для отримання більшості.

Особливо цікавими для українців можуть виявитися перегони в 13-му окрузі Флориди, від якого до Палати представників намагається переобратися одіозна трампістка Анна Пауліна Луна, відома своєю відвертою антиукраїнською позицією, організацією візитівросійських посадовців до Конгресу та зустрічами зі спецпредставником Путіна. 

У виборчих перегонах їй протистоїть Ліла Грей, кандидатка від Демократичної партії та бригадний генерал армії у відставці з діаметрально протилежною позицією щодо України. Різні опитування прогнозують перемогу то Луні, то Грей, причому відрив між кандидатками залишається незначним.

Очікується, що до Палати представників переобереться конгресмен-демократ українського походження Євген Віндман. Минулого місяця вінтерв’ю "Європейській правді" він розповів, як проміжні вибори можуть вплинути на підтримку України в США.

Чи здобудуть демократи Сенат?

Трохи складнішою для прогнозування є ситуація у Сенаті. Ці виборчі перегони ускладнені передусім тим, що під час проміжних виборів американці переобирають лише третину складу верхньої палати. У таких умовах кожне місце може стати визначальним для обох партій.

Наразі республіканці мають дещо міцніші позиції в Сенаті – 53 зі 100 місць. Демократи представлені 45 сенаторами та двома незалежними кандидатами, які голосують разом з ними. Членів Сенату обирають на шестирічний термін, а третина з них переобирається кожні два роки.

3 листопада американці оберуть 35 сенаторів.. Вважається, що лише сім із місць є "невизначеними", тобто вони можуть надійти будь-якій з партій. Шість з цих місць наразі належать республіканцям, а одне – демократам. Для здобуття більшості (51 місце) "синім" потрібно виграти чотири "невизначені" місця та ще таку ж кількість у штатах, які вважаються схильними голосувати за демократів. 

Цьогоріч лише одне з місць у Сенаті, яке демократи намагаються відвоювати, знаходиться в штаті, де на президентських виборах 2024 року перемогла демократка Камала Гарріс. Решта сенаторських мандатів – від Аляски, Айови, Канзасу, Північної Кароліни, Огайо та Техасу – це штати, де Дональд Трамп перемагав усі три рази, коли балотувався на посаду президента (2016, 2020, 2024 роках).

Але це не означає, що республіканці обов’язково утримають свої місця в "червоних" штатах. 

Найцікавіша боротьба розгортається у Техасі – традиційно республіканському штаті, в якому демократи не вигравали з 1988 року. 

Там республіканцю Кену Пакстону, генеральному прокурору штату, протистоїть колишній вчитель, кандидат від демократів Джеймс Таларіко. Йому вдалося зібрати рекордні суми пожертвувань на свою виборчу кампанію (72 млн доларів проти 16,8 млн у його суперника). 

Популярність Таларіко навіть підштовхнула його опонентів до поширення фейкових новин про психічний стан Таларіко та лікування у психіатричній лікарні. Втім, ці маніпуляції навряд чи допоможуть республіканцям зберегти місце в Техасі. За прогнозами демократ, найімовірніше, виграє виборчі перегони у цьому штаті – який, до слова, є одним з найвразливіших до коливання цін на енергоносії.

Так само демократи можуть здобути місце в Сенаті від штату Огайо – саме це крісло до 2025 року обіймав Джей Ді Венс перед тим, як стати віцепрезидентом США. Його місце посів республіканець Джон Гастед, який 3 листопада зійдеться у протистоянні з демократом Шерродом Брауном. Останній під час свого терміну в Сенаті входив до Групи підтримки України і послідовно виступав за допомогу Києву.

Втім, не варто недооцінювати проблеми демократів. 

Перед партією стоїть складне завдання повернути собі місця у штатах, де сенатори-демократи подали у відставку або відмовилися від переобрання – це Іллінойс, Мічиган, Міннесота та Нью-Гемпшир. Не секрет, що виграти вакантне місце під час виборів у Сенат значно легше, ніж вибороти його у чинного сенатора. 

Аналітики сходяться на думці, що на цих виборах йдеться не так про "синю хвилю", як про "червоний відплив". 

Тобто виборці радше голосують проти політики Трампа, ніж за демократів. 

А це означає, що Демократичній партії доведеться запропонувати відповіді на ті питання, які тривожать середньостатистичного американця. При цьому перебуваючи під тиском наступного виборчого циклу – президентських виборів 2028 року.

Ще одним фактором, який може підірвати тріумф Демократичної партії, є фінансування. 

Республіканці вкладають набагато більше коштів у рекламу та агітацію і в цьому питанні мають явну перевагу над суперниками. Станом на вересень, національні комітети Республіканської партії мають у розпорядженні 233,4 мільйона доларів для фінансування кампаній, що майже вдвічі більше, ніж у їхніх опонентів. 

Фінансування має суттєве значення у тих штатах та округах, де переможець є неочевидним.

Що зміниться для України

Проміжні вибори відбуваються у критичний у відносинах Вашингтона та Києва момент. Власне, вони і стали причиною чергового загострення. Відчуваючи тиск напередодні голосування, Трамп пішов на дизельну угоду з Путіним, яка мала б стримати подальше зростання цін. Це переросло у кампанію перекладання відповідальності на Україну – і за здорожчання палива, і за продовження війни – яка викликала обурення в європейських союзників Києва.

Та варто визнати, що активна частина американських законодавців від обох партій попри вибори не залишилася осторонь конфлікту. 13 жовтня двопартійна група сенаторів звернулася до адміністраціїз листом, в якому вимагає скасувати дизельну угоду з Путіним та продовжити тиск на Росію, застосувавши нещодавно схвалений закон Ліндсі Грема.

Перед цим член Палати представників, республіканець Браян Фіцпатрік представивдвопартійний законопроєкт, який має заборонити Трампу в односторонньому порядку скасувати санкції проти російської нафти. Судячи із заяв конгресмена, він планує винести його на голосування ще до виборів, використавши discharge petition – механізм, який дозволить запустити голосування в обхід профільного комітету та спікера. Для цього за нього необхідно зібрати 218 голосів.

Демократи вже обіцяють, що у разі тріумфу на виборах прискорять передачу Україні військової допомоги. 

"Це означає, що пакети допомоги [для України] будуть ухвалені не за дев’ять місяців, а за дев’ять днів або, у крайньому разі, за дев’ять тижнів, і що сигнал [про підтримку України] буде зовсім іншим", – заявив конгресмен штату Коннектикут Джим Гаймс, який входить до комітету з розвідки Палати представників.

Гаймс переконує, що успіх демократів в обох палатах змусить Трампа йти на поступки – оскільки Конгрес керуватиме бюджетом, президенту доведеться вести переговори з Демократичною партією для фінансування своїх пріоритетів. І, як обіцяє конгресмен, тут у демократів буде шанс вимагати від адміністрації "набагато більш рішучої та послідовної політики на підтримку України".

Втім, попри оптимістичні сигнали, не слід очікувати різкого повороту в американській політиці щодо російсько-української війни.

Головним центром ухвалення рішень у зовнішній політиці все ще залишатиметься президент США, а новий Конгрес візьметься до виконання обов'язків лише у січні наступного року. До того часу і Україні, і її європейським союзникам доведеться втриматися у вирі передвиборчої боротьби по той бік Атлантики та впоратися з її наслідками.

Авторка: Ольга Ковальчук,

журналістка "Європейської правди"