Trump Tower: Вучич тиснув на чиновниць, вимагаючи зняти охорону з пам'ятки

Александар Вучич, який у вересні залишив посаду президента Сербії, наполягав, щоб фахівці зі збереження культурної спадщини скасували захисний статус історичної будівлі в Белграді. На її місці зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер планував звести хмарочос під брендом Trump. Про зустріч у президентській адміністрації 6 лютого 2024 року розповіли двоє співрозмовників, повідомляє The Guardian.

Йдеться про будівлю колишнього Генерального штабу Югославії. Її вважають архітектурною перлиною й символом опору нацистам. У 1999 році будівля постраждала від бомбардувань НАТО. Вучич сам підтвердив її захищений статус у 2016 році.

На зустріч до президентського палацу прийшла Дубравка Джуканович, яка три роки очолювала сербський інститут охорони пам'яток культури, та ще одна посадовиця з питань спадщини. За словами співрозмовників, Вучич сказав, що ділянкою зацікавився невизначений «іноземний інвестор», і він хоче, аби Джуканович скасувала статус будівлі. Розмовляв він неприємним тоном і назвав чиновниць ледачими й некомпетентними. За даними видання, суть вимоги була зрозумілою: виконувати чи йти у відставку. За сербським законом директорка не мала права зробити це сама: інститут мав замовити експертний висновок, який підтвердив би, що підстав для захисту більше немає.

Наступного місяця в мережу потрапила угода між урядом Сербії та компанією Кушнера: ділянку передавали їй в оренду на 99 років безкоштовно. Для готельно-житлового комплексу вартістю 500 млн доларів Вучич приймав у Белграді Кушнера та Дональда Трампа-молодшого. Кушнер, чий речник каже, що він вивчав проєкт із 2021 року, опублікував в X зображення майбутньої будівлі й написав, що «у захваті». Сербський екоактивіст Александар Йованович Чута, який оприлюднив угоду, відповів: «Сербія не шведський стіл, а Вучич не офіціант. Це не його приватна власність». Контракт від 13 травня 2024 року, який бачило видання, зобов'язував владу зняти охоронний статус культурної спадщини «до задоволення» компанії Кушнера.

Через тиждень після підписання контракту Джуканович викликали на другу зустріч. Вучича там не було: розмову вів міністр фінансів і права рука президента Синиша Мали. В обвинувальному акті, де коротко викладено свідчення двох жінок, сказано: «Мали запитав їх, чи вони про це подумали і чи ініціюють процедуру скасування охоронного статусу будівлі». Джуканович і головна чиновниця Белграда з охорони пам'яток Оливера Вучкович відмовилися, бо вважали, що юридичних підстав немає. Тоді Мали повторив ультиматум, який прозвучав ще в лютому: у такому разі вони мають піти у відставку. Вони так і зробили.

У листі про відставку Джуканович написала, що не може погодитися на «неналежні втручання», які назавжди знищили б усі цінності комплексу. Обидві жінки підтвердили виданню точність цього викладу. Джуканович додала: «Я волію не робити жодних заяв, поки тривають судові провадження».

Кілька місяців про проєкт майже не чули. Через десять днів після перемоги Трампа на виборах у листопаді 2024 року уряд Сербії оголосив, що з ділянки знято захист. У січні 2025 року, через чотири дні після інавгурації Трампа, його син Ерік розповів, що белградська вежа матиме ім'я Trump. «Буде весело зібрати родину разом. Сербія — одна з країн Європи, що найшвидше зростають, і для нас велика честь бути там», — сказав він.

У травні 2025 року поліція заарештувала Горана Васича, якого призначили очолити інститут замість Джуканович. За версією прокурорів, він підробив експертний висновок на користь скасування статусу. У грудні 2025 року обвинувачення у зловживанні службовим становищем пред'явили міністру культури Ніколі Селаковичу. За кілька днів компанія Кушнера оголосила, що проєкт «наразі» не просувається. Вучич назвав прокурорів «корумпованими бандами», які «сфабрикували справи». «Ми втратили виняткову інвестицію. Я особисто подбаю про те, щоб усіх, хто брав участь у завданні цієї шкоди, було притягнуто до відповідальності», — заявив він.

Зустріч 6 лютого 2024 року в обвинувальному акті не згадано, хоча там є посилання на свідків, які на ній були. Видання пише, що це викликає питання, що саме прокурори залишають поза справою. Речник спеціалізованого підрозділу з організованої злочинності каже, що докази щодо цієї зустрічі в нього є. За його словами, прокурори ведуть досудове розслідування, щоб з'ясувати можливу кримінальну відповідальність також інших людей. Довіру до розслідування підірвав і Селакович. На квітневому засіданні суду він розповів, що, коли поліція проводила обшуки в міністерстві, сидів у кабінеті з керівником цього підрозділу Младеном Ненадичем: вони пили сливовицю й курили. Речник підрозділу заперечив: «Жодних обговорень перебігу справи не було». Сам Селакович сказав: «У всьому, що відбувалося навколо потенційних інвестицій, я бачив шанс для нашої країни та громадян». Селаковичу загрожує до трьох років ув'язнення.

Вучич не відповів на запити про коментар. Прокурорів він звинувачує у спробі перевороту. Його, як і Мали, не обвинувачено, обидва заперечують провину. Через дострокові вибори слухання, на якому свідки можуть розповісти про його роль, відбудеться лише після голосування 25 жовтня. За оцінкою видання, це, імовірно, перша кримінальна справа, що виникла через міжнародні бізнес-проєкти родини Трампа. Критики називають їх схемою «pay to play».

Представники Кушнера заявили, що твердження, ніби він реалізовував белградський проєкт у межах політичної домовленості чи такої схеми, «категорично хибне». За їхніми словами, це була «можливість перетворити місце, пов'язане з болісною сторінкою історії Сербії, на символ зцілення й примирення».

«Джаред не брав участі у внутрішніх процесах сербського уряду щодо охоронного статусу ділянки», — додав речник. Компанія Trump Organization повідомила, що «не має планів розробляти жодний проєкт у Белграді» і ніколи не брала участі в переговорах про придбання там ділянки. Білий дім переадресував запитання компанії.

Масові протести проти корупції в Сербії тривають понад півтора року, відколи на вокзалі в Нові-Саді обвалився навіс і загинули 16 людей. Влітку Вучич заявив про намір піти з посадипрезидента й анонсував дострокові вибори.

Зв'язки оточення Трампа з Балканами не обмежуються Белградом: у Боснії законодавство змінили так, що єдиним підрядником будівництва газопроводу в Боснії стала американська компанія з кола Трампа, без відкритого тендеру.

Дипломатичну роботу Кушнера та спецпосланця Стіва Віткоффа критикують за бізнес-підхід: оглядач Financial Times Едвард Люс вважає, що обіцянки післявоєнних прибутків можуть зірвати мирну угоду.

Про те, як нова стратегія США щодо Західних Балкан робить головним критерієм прибутки американського бізнесу, у статті ZN.UA «США повертаються на Балкани. Але тепер їх цікавить не демократія» пише Володимир Цибульник, у 2018 році тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині.