У Німеччині судять офіцера ЗСУ: у чому його звинувачують та що каже військовий

У Німеччині судять українського воїна / © ТСН

У Гамбурзі розпочався судовий процес у справі про підрив газопроводів «Північний потік». Перед судом постав український громадянин та військовослужбовець Сергій Кузнєцов. Федеральна прокуратура Німеччини закидає йому, зокрема, вчинення воєнного злочину.

Головне питання засідання — чи були російські трубопроводи цивільною інфраструктурою, чи натомість слугували зброєю Росії у війні проти України. Знімати у залі суду дозволили тільки офіційному оператору на початку засідання, однак кореспондентка ТСН Наталія Фібріг бачила та чула перебіг першого дня процесу.

Обв'язок нерозголошення та позиція захисту

Сергій Кузнєцов, якому німецька прокуратура закидає воєнний злочин через імовірний підрив російської газової труби, прийшов на суд у костюмі та краватці, без кайданок. Він посміхався. У залі були українці, з якими він привітався та віддав військове вітання.

Показань щодо обставин справи Сергій Кузнєцов не давав, оскільки має обовʼязок нерозголошення інформації навіть своїм адвокатам. Через це захист заявив клопотання про припинення провадження.

Головний аргумент адвокатів: Кузнєцов як військовослужбовець зобов’язаний зберігати державну таємницю України. Його командири прямо відмовили в дозволі розголошувати службову інформацію.

Адвокат Нікола Канестріні: «У цьому й полягає дилема адвокатів. Треба захищати людину, яка не може сама себе захистити. Припустімо, у нього є алібі: він перебував на іншій таємній операції. Як нам це довести, якщо йому заборонено навіть нам, його адвокатам, повідомити, де він був і яких свідків ми могли б викликати до суду?».

У чому звинувачують українського військового

За обвинувальним актом, Кузнєцов керував групою, яка у вересні 2022 року встановила вибухівку на газопроводах у Балтійському морі. Метою операції було позбавити Росію доходів від продажу газу, які вона могла використовувати для фінансування війни проти України. Учасники, за версією обвинувачення, діяли за дорученням та зі схвалення українських державних органів.

Сергію Кузнєцову закидають спричинення вибухів, руйнування споруд, порушення роботи енергетичних об’єктів та воєнний злочин — напад на цивільні об’єкти.

Представник Федеральної прокуратури Німеччини Штефан Шмідт: «Обвинувачення у воєнному злочині ґрунтується насамперед на тому, що атаковані газопроводи були не законною військовою ціллю, а цивільними об’єктами, бо слугували виключно для постачання природного газу цивільним споживачам у Німеччині та Західній Європі».

Докази слідства та юридична аргументація адвокатів

Слідство зіставляло фотографії туристів із балтійських портів та знімки дорожніх камер, дані польського прикордонного контролю, а також інформацію з телефона Кузнєцова про Балтійське море та газопроводи. Прокуратура також використовує записи розмов із дружиною, прослуханих під час його перебування під вартою в Італії. Передачу цих розмов захист наразі оскаржує.

Адвокат Ілля Новіков: «Прямих доказів наразі проти Сергія в справі немає. І невідомо, звідки вони можуть взятися, бо там немає його ДНК. Очевидно, що прокуратура сподівалася, адже в них не було аналізу його ДНК, не було зразків. Вони дуже сподівалися, що там щось знайдеться. Не знайшлося».

«Це зброя Росії: фінансова, військова та політична», — заявив італійський адвокат Нікола Канестріні, наголошуючи, що доходи від газового бізнесу йшли у воєнну касу агресора, а залежність Європи від російського газу Кремль використовував для тиску.

Адвокат Ілля Новіков: «Це було вже після Бучі. Це було вже після Маріуполя. Якщо суд буде обговорювати взагалі співрозмірність, давайте візьміть до уваги те, що це сталося ось тоді і після цих подій. Тому цей аргумент, хоча він лунав як емоційний в залі суду, і я бачу, що багато людей його сприйняли саме як емоційний аргумент, насправді є також юридичним. І ми сподіваємося, що суд тією чи іншою мірою це почує».

Процес обіцяє бути тривалим: 16 засідань призначено на кінець цього року, ще вісім — на січень наступного. Захист прогнозує, що судовий розгляд триватиме до весни 2027 року.