Європа готується до світу, в якому Трамп допомагає Путіну — Bloomberg

Європейські лідери розуміють, що не можуть припинити спроби налагодити відносини з Дональдом Трампом. Однак поки президент США погрожує Україніта пропонує Росії економічний порятунок, вони готуються до світу, в якому він фактично стає на бік Москви. Про це пише Bloomberg.

Лише за тиждень Трамп фактично перекреслив роки енергетичних санкцій проти Кремля, почав тиснути на Київ із вимогою припинити удари по російських нафтопереробних заводах і поставив під сумнів легітимність президента України Володимира Зеленського, повторюючи тези російської пропаганди. У певний момент Україна також втратила повноцінний доступ до системи Starlink, що належить Ілону Маску, і це обмежило її можливості на полі бою.

У відповідь Зеленський різко висловився. Він заявив, що почувається зрадженим, і публічно розкритикував Трампа.

За словами людей, обізнаних із перебігом переговорів на саміті лідерів ЄС у Брюсселі цього тижня, для європейців це стало вкрай тривожним моментом.

Для багатьох із них ситуація оголила болісну реальність, яку вони намагалися не помічати протягом останніх місяців: Трамп схильний атакувати Київ і підтримувати Росію. І навряд чи це зміниться, заявили під час закритих розмов кілька лідерів Європейського Союзу, зокрема Франції та Німеччини.

Сам Зеленський має виступити на зустрічі в п'ятницю.

«Західний альянс зараз перебуває у слабшому становищі, ніж кілька днів тому», — заявила прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен журналістам у четвер, прибувши на переговори до бельгійської столиці.

«Якщо ви не підтримуєте Україну, то ставите всю Європу, а отже, на мою думку, і НАТО загалом, у набагато, набагато більш небезпечне становище», — наголосила вона.

Звісно, Трамп і Зеленський уже переживали подібні кризи у відносинах і щоразу знаходили спосіб їх владнати.

Їхня перша зустріч в Овальному кабінеті торік переросла в перепалку, після якої США ненадовго обмежили обмін розвідувальною інформацією.

Пізніше Вашингтон намагався переконати Київ погодитися на мирнийплан із 28 пунктів, який переважно відповідав інтересам Росії. Тоді Зеленський попередив, що Україна ризикує втратити свого ключового партнера.

До цього літа європейським лідерам вдалося переконати Трампа виявити певне співчуття до України, яка вже тривалий час протистоїть російському вторгненню.

На саміті «Групи семи» у Франції президент Еммануель Макрон організував коротку зустріч Зеленського з Трампом. Під час неї український президент показав американському колезі фотографії собору в Києві, зруйнованого російськими ракетами.

Нинішнє загострення відносин відбувається у вкрай невдалий момент.

Наближається зима, а Україна відчуває дефіцит американських ракет-перехоплювачів Patriot, необхідних для збиття російських ракет.

Військові витрати Києва також створюють величезний дефіцит бюджету, який Європі дедалі важче покривати.

Тим часом Росія завдає дедалі більше ударів по цивільних об'єктах, через що в Києві періодично зникають електроенергія та водопостачання.

Наступного місяця російський лідер Владімір Путін матиме нагоду зустрітися з Трампом на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Китаї. Ані Зеленський, ані європейські лідери там не будуть присутні.

Сам Трамп перебуває за кілька тижнів до проміжних виборів до Конгресу, на яких, як очікується, його Республіканська партія зазнає значних втрат. Тому президент шукає швидкі способи знизити ціни на пальне.

Саме ця зосередженість на вартості енергоносіїв визначає прагнення Трампа купувати російське дизельне пальне попри санкції, а також його заклики до України припинити удари по нафтопереробних заводах.

І це попри те, що, за словами експертів, головною причиною високих цін на пальне є війна США проти Ірану.

Наразі більшість європейських лідеріврадять Зеленському стримати критику Трампа, оскільки альтернативи співпраці зі Сполученими Штатами немає, розповіли джерела.

США продовжують продавати Україні зброю та надавати розвідувальну інформацію, життєво важливу для її оборони. Якщо Україна втратить доступ до цих розвідувальних даних, Європа не матиме ефективного рішення, зазначив один із посадовців.

Імовірно, саме тому лідери ЄС намагалися не критикувати Трампа надто різко публічно, прибуваючи в четвер на саміт у Брюсселі. Однак за зачиненими дверима деякі з них усе ж висловлювали шок через останні дії американського президента, розповіли співрозмовники Bloomberg.

Європа продовжує дотримуватися своєї позиції: зберігати санкції проти Росії та наполягати на тому, що Україна не повинна поступатися територіями в межах мирної угоди.

Особливо з огляду на те, що українські війська нещодавно повернули під свій контроль частину втрачених територій на сході Донбасу, який Путін прагне повністю захопити.

Водночас за останні кілька місяців можливості США тиснути на Україну також зменшилися.

Хоча американська розвідка залишається важливим чинником, кошти на підтримку Києва та закупівлю американського озброєння тепер надходять переважно з Європи.

Крім того, Україна нарешті почала отримувати боєприпаси для винищувачів F-16, необхідні для збиття російських реактивних безпілотників, які становлять дедалі більшу загрозу.

Тим часом зусилля Вашингтона щодо досягнення миру, який Трамп обіцяв забезпечити невдовзі після вступу на посаду торік, майже не принесли результатів.

Останні зустрічі у Флориді минулими вихідними, які українська делегація достроково завершила після укладення Трампом дизельної угоди з Росією, переважно були присвячені повторному обговоренню тих самих положень, які посланці президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер розробили ще кілька місяців тому, повідомили люди, обізнані із ситуацією.

Під час зустрічі в понеділок міністри закордонних справ країн ЄС за зачиненими дверима погодилися, що політика Європи щодо України має залишатися незмінною незалежно від коливань позиції Вашингтона, розповіли джерела, поінформовані про перебіг дискусій.

Вони домовилися співпрацювати зі США, коли це можливо, і продовжувати підтримувати Київ, коли такої можливості немає.

«У нас безумовно різні підходи до цієї війни», — заявила в четвер журналістам у Брюсселі головна дипломатка ЄС Кая Каллас.

«Ми вважаємо, що потрібно тиснути на агресора, щоб він припинив війну, а не на жертву, щоб вона капітулювала. Тиск на Україну — неправильний підхід», — наголосила вона.