Як атаки на українські дата-центри впливають на ринок онлайн-телебачення

У вересні-жовтні Росія розпочала атакувати інфраструктуру дата-центрів. 25—26 вересня ворог уразив дата-центр компанії Cosmonova, яка надає технологічні рішення для онлайн-трансляцій. Згодом у компанії повідомили, що через масштаби пошкоджень відновити дата-центр не вдасться. У ці дні внаслідок ударів по партнерських дата-центрах виникли проблеми з переглядом телеканалів через сервіси Megogo та Sweet.tv.

1 жовтня київський майданчик дата-центру «Парковий» припинив роботу через критичні пошкодження від серії російських ударів. А 6 жовтня після ворожої атаки припинив роботу київський дата-центр «Омега Телеком». Окрім цього, під атакою опинилися ще й інші компанії. 

Збитки дата-центрів та ОТТ-сервісів

Олександр Глущенко, керівник телеканалу eQtv, вважає, що Росія не може знищити український телеком у кіберпросторі, тому тероризує мирне населення, намагається знищити економіку, бізнес, сервіси зберігання даних і канали телекомунікацій: «Окрім цього основна ціль когнітивної війни, яку Росія веде проти всього світу, — це сформувати настрої занепаду та деструктиву».

Дата-центри розміщують три типи інфраструктури: власні сервери, сервери клієнтів і стороннє обладнання. Останні дві послуги, за словами Олександра Глущенка, є найслабшими ланками безпеки. Якщо системний адміністратор клієнта зберігає бекапи (резервні копії даних для їх відновлення у разі втрати) в тій самій стійці, на сусідньому пристрої чи іншому диску того ж сервера, то в разі аварії чи пожежі компанія миттєво втратить і робочі дані, й усі резервні копії. Тому дані потрібно резервувати в інших дата-центрах і паралельно записувати їх на диск.

У разі пошкодження серверів дані та послуги можуть бути недоступні на період відновлення. «Наприклад, fex.net був недоступний із максимальним функціоналом і доступом до клієнтських акаунтів днів десять. За декілька днів можна було обмінюватися файлами, але клієнти доступ до своїх акаунтів отримали за 10 днів. Цей час пішов на відновлення бекапів», — каже Олександр.

Клієнтами та партнерами дата-центрів, зокрема постраждалих, є ОТТ. «Детектор медіа» звертався до найбільших ОТТ-платформ із проханням оцінити збитки та розказати, як атаки на дата-центри вплинули на послуги. Проте компанії від коментарів утрималися. Лише очільник Youtv Максим Смілянец розповів про ситуацію з сервісом. За його словами, втрати обладнання становлять 1 млн доларів: «Практично втратили 60% від усього об’єму обладнання, що є».

Сервіс не працював один день, частина каналів, бібліотеки та кінозалу не була доступна два тижні: «Відновилися завдяки розміщенню в хмарах і резервах на заході країни. Сервери ми плануємо поступово впродовж року відновити. Поки відновили все, але поки з деградацією по трафіку та якості , хочемо приблизно за 2 місяці повернути якість до моменту знищення обладнання в Києві».

Дата-центрів, на які здійснювали атаки, набагато більше. Про це говорить консультант по ринках телекому, ІТ й медіа Анатолій Фроленков. Деякі знищені вщент, інші частково можуть відновитися. Це системна робота ворога, яка, окрім Києва, спрямована й на інші міста.

За його словами, щоб відновити «залізо» одного з середніх дата-центрів, приблизно потрібно від 10 мільйонів доларів.

«Крім цього є втрата клієнтів, бізнесу, робочих місць, оператори та платформи мають вкладати гроші у резервування як каналів зв’язку, так і серверів. Ринок несе величезні витрати щодо резервування майданчиків, “заліза”, каналів», — додає Анатолій.

Саме тому Олександр Глущенко вважає, що інформація про об’єкти критичної інфраструктури не повинна бути у відкритих публічних доступах. Натомість мають бути створені спеціальні реєстри та бази даних, доступ до яких має обмежене коло людей, кожен вхід яких фіксується.

Наслідки для ринку

Андрій Соломаха, член правління Інтернет-асоціації України, вважає, що атаки на дата-центри призвели до системної кризи ОТТ-сегмента: «Сьогодні можна стверджувати, що з наслідками останніх атак на дата-центри зіткнувся практично весь ринок OTT-сервісів України. Це не поодинокі збої окремих компаній, а системний виклик для всіх провайдерів, які опинилися в однакових умовах і долають однотипні проблеми».

Одним із наслідків може стати порушення зв’язку з контент-провайдерами та деградація якості послуг.

«Унаслідок ураження інфраструктури було розірвано прямі технологічні стики між постачальниками контенту й OTT-платформами. Для більшості гравців ринку безперервність послуги була порушена: низку телеканалів операторам не вдалося відновити й досі. Щоб утримати мовлення решти каналів, провайдери масово вимушені переходити з надійних прямих з’єднань у дата-центрах на резервні протоколи (SRT та RTMP). Оскільки ці протоколи працюють через відкритий інтернет, це призвело до падіння стабільності та деградації якості картинки у кінцевого глядача», — розказує Андрій.

Окрім цього, у дата-центрах знищено цілі серверні стійки з оперативною пам’яттю, які відповідали за обробку та кешування нелінійного контенту. Через втрату цього обладнання, за його словами, більшість OTT-провайдерів досі не можуть відновити роботу VOD-бібліотек (фільмових каталогів) і функцій Catch-up (запису та перегляду архіву).

Для відновлення безпеки даних через постійні обстріли в країні оператори та провайдери мають вкладати кошти у створення резервних копій даних.

«Для забезпечення стійкості мереж оператори зв’язку, які найбільше потерпають від обстрілів, переходять на нову схему резервування серверних — щонайменше “1+1+1” замість колишньої “1+1”. Це означає, що одна серверна є основною, друга — аналогічною в іншому місті (або за кордоном), що дублює першу, а третя — у вигляді готового комплекту обладнання зберігається на складі для швидкої заміни. Крім того, якщо раніше компанії фокусувалися на енергонезалежності (генератори, акумулятори), то зараз вони географічно розносять вузли та будують “кільця” (замкнуті кругові маршрути кабелю, які підстраховують один одного). Завдяки такій архітектурі, якщо кабель або вузол зв’язку в одному місці буде втрачено, трафік автоматично піде в інший бік, і абоненти кварталу чи району все одно залишаться з інтернетом», — розказує Олександр Глущенко.

Для бізнесу це суттєві витрати, адже, щоб створити резерв, оператору потрібно купити умовно таку ж саму кількість «заліза» й розмістити її в різних дата-центрах, оплатити оренду місця.

«Якщо ви заховали резервні сервери, потрібно організувати канали зв’язку з резервами. Сигнал потрібно доставити до конкретних операторів, а з ними потрібно десь скомутуватися. Раніше це робилось у великих комунікаційних дата-центрах. Також найчастіше відеопотоки обробляли (кодування, графіка, мітки для реклами) не всередині компаній, а на аутсорсі теж у дата-центрах (наприклад, частина серверів однієї з ОТТ-компаній розміщувалася в одному з пошкоджених дата-центрів)», — розказує Анатолій Фроленков.

Альтернативний варіант — винесення даних за межі України — вимагає дорогої оплати послуг у валюті, що з часом неминуче призведе до зростання цін для кінцевих клієнтів.

«Ціни у Європі вищі. Також для цього потрібно побудувати канали зв’язку. Купувати обладнання зараз також не дешево. Тому що попит на датацентрівське “залізо” через пов’язані зі штучним інтелектом відеокарти досить високий. За останні роки вартість на таке обладнання виросла дуже суттєво, часто тільки грошей недостатньо. Щоб замовити, потрібно стати в чергу», — додає Анатолій.

Андрій Соломаха розказує, що зараз ринок серйозно розглядає повернення до відновлення власних антенних полів для безпосереднього прийому лінійних каналів із супутника: «Все це критично роздмухує операційні витрати (OpEx) і збільшує собівартість доставлення сигналу».

Уся ця ситуація може зумовити здорожчання послуг для кінцевих споживачів і зростання чеку на ОТТ.

Але Андрій Соломаха вважає, що перекласти повністю витрати на кінцевого споживача й підвищити тарифи в поточних умовах неможливо. Тому він думає, що правовласники контенту мають піти на зниження роялті для провайдерів та платформ.

«Якщо постачальники контенту не підуть назустріч платформним операторам, OTT-провайдери будуть змушені йти на крайні заходи — скорочувати кількість правовласників у пакетах, що призведе до суттєвого біднішання вибору каналів для українського глядача», — вважає він.