"Не лише Донбас": Зеленський назвав справжню ціль Путіна у війні і відповів Трампу

Про що йдеться у матеріалі:

• Які цілі поставив Путін у війні проти України
• Як Зеленський відповів на критику з боку Трампа
• Чи вистачить Україні ракет для Patriot, щоб пройти зиму

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія прагне не лише захопити Донбас, а й знищити українську державу. За його словами, територіальні поступки Кремлю не гарантують завершення війни, а можуть створити передумови для подальшої агресії. На пресконференції після зустрічі з європейськими лідерами на саміті ЄС у Брюсселі глава держави також відповів на критику президента США Дональда Трампа, розповів про дефіцит ракет для ППО, проблеми з використанням Starlink і перспективи мирних переговорів.

Главред з'ясував, чому Росії може бути недостатньо Донбасу, як Зеленський відреагував на заяви Трампа та яку військову й дипломатичну підтримку Україна очікує від Європи.

Чому Росія не обмежиться захопленням Донбасу

Російські вимоги щодо Донбасу не відображають справжніх цілей Кремля, вважає Володимир Зеленський. Президент нагадав про спробу російських військ захопити Київ на початку повномасштабного вторгнення та наголосив, що поступки територіями не гарантуватимуть збереження української державності.

"Питання не просто вийти з Донбасу, те, що хоче русскій, або до чого США в діалогах були готові, щоби з нами проговорювати. Це питання не виходу з Донбасу, питання існування нашої держави. Це питання, ми стоїмо і боремось, а яка альтернатива? Нас знищать", - заявив президент.

Зеленський підкреслив, що захоплення української столиці було однією з цілей російського наступу, хоча Київ розташований далеко від Донбасу.

"Він каже, що він хоче Донбас, а чому повномасштабне вторгнення, коли було, він окуповував, майже окупував Київ. Це схід нашої держави? Це Донбас? Ні, це столиця. Без столиці немає держави. Він хоче нас знищити", - наголосив глава держави.

Президент також попередив про наслідки можливої поразки України для Європи. На його думку, Росія не зупиниться на вже окупованих територіях, а мільйони українців можуть бути змушені залишити країну.

"Путін хоче нас знищити. Він не поважає нас, наш суверенітет і територіальну цілісність. Він справді вважає, що ми - не країна, не нація. То ви справді вірите, що йому потрібна східна частина нашої країни? Звісно, цього недостатньо", - сказав Зеленський.

Чому російські дрони становлять загрозу для Європи

Порушення повітряного простору європейських держав безпілотниками можуть бути способом перевірити готовність країн континенту реагувати на російські загрози. Зеленський згадав Румунію, Польщу, Молдову та Болгарію, а також інцидент із виявленням дрона в Німеччині.

Президент наголосив, що для створення загроз Європі Росії не обов'язково розпочинати масштабне наземне вторгнення.

"Сьогодні не обов'язково вести сухопутну війну. Сьогодні вторгнення, в принципі, це порушення вашого повітряного простору, це вже вторгнення. Росія тестує, вона спробувала вже 5-6 країн були атаковані дронами. Не масово, але це тестування, як буде реагувати Європа", - заявив президент.

За словами Зеленського, стійкість української оборони безпосередньо впливає на безпеку сусідніх держав. Він вважає, що продовження підтримки України допомагає стримувати подальшу ескалацію з боку Росії.

"Тому Європа розуміє, поки Україна стоїть, менша ескалація буде з Росією. Це факт. Це сьогодні визнають всі. Сто відсотків", - сказав глава держави.

Водночас президент закликав європейських партнерів не недооцінювати можливі масштаби майбутніх атак.

"Але ви будете дуже голосно протестувати, коли з’являться балістичні ракети, крилаті ракети та тисячі одиниць. Уявляєте? Вчора Україну атакувала тисяча дронів", - заявив Зеленський.

Як Зеленський відповів Трампу на слова про складні переговори

Коментуючи слова Дональда Трампа про складність взаємодії з українським і російським лідерами, Зеленський наголосив, що під час контактів із президентом США відстоює інтереси України. Київ прагне завершення війни, однак не готовий відмовлятися від права на захист заради комфортного переговорного процесу.

"Зі мною важче, ніж з Путіним. А з ним легше, ніж з Путіним. Мені з Трампом. В мене було кілька зустрічей з президентом США, і ми завжди знаходимо теми для дискусії і прийняття рішень. Я відстоюю інтереси виключно України і народу України", - заявив Зеленський.

Президент також підкреслив, що Україна має право завдавати ударів у відповідь на російську агресію.

"На нас напали, окупували, вбили наших людей. Логічно, що ми маємо право на захист. І як би Росія не хотіла б обмежити всі наші права, зрозуміло, що право на захист ми маємо. Це абсолютно законно", - сказав глава держави.

За оцінкою Зеленського, Москва використовує переговорну риторику, не демонструючи реального бажання припинити бойові дії.

"Путін не хоче перемовини. Зараз. Ні в якому форматі. Він грається в слова, що вони відповідають. Абсолютно, ну, просто це виглядає як пародія на реальне бажання закінчення війни. Він не хоче закінчення війни", - наголосив президент.

Чому Україна побоюється скасування санкцій проти Росії

Київ не був заздалегідь поінформований про певні домовленості між Вашингтоном і Москвою, заявив Зеленський. Особливе занепокоєння України, за його словами, викликає перспектива послаблення санкцій без припинення російської агресії.

"Я вважаю, що відповідна домовленість, яка була між Сполученими Штатами Америки і Росією, це домовленість, про яку ми не знали. Зняття санкцій - це також був сюрприз для всіх", - сказав президент.

Зеленський також пояснив позицію Києва щодо енергетичного перемир'я. Якщо Україна має обмежити удари по російських енергетичних об'єктах, партнери повинні врахувати ризики атак на українську енергосистему та допомогти захистити її.

Президент розповів, що пропонував американській стороні посилити українську протиповітряну оборону на період відповідних домовленостей.

"Якщо немає енергетичного перемир'я, дайте нам антибалістичні ракети, щоб я захистив енергетичні об'єкти. Дайте не дуже багато. На той час, поки вам це потрібно. Я не отримав це", - заявив глава держави.

За словами Зеленського, поступове зняття обмежень може поширитися на інші сектори російської економіки, зокрема газову галузь, банківську систему та хімічну промисловість. Він також згадав заморожені російські активи.

"Ми не можемо сприймати дизельні угоди, ці домовленості, тому що далі будуть газові угоди. І я абсолютно в цьому впевнений. Будуть знімати санкції після газу ще з чогось. Все прийде до банківської системи, окремих людей, хімічної промисловості. І те, про що я сказав, ризики, я вважаю, це frozen assets", - зазначив президент.

Чи підтримує Європа позицію України у відносинах зі США

Європейські лідери висловлюють підтримку позиції Києва, заявив Зеленський, відповідаючи на запитання про реакцію колег на його висловлювання щодо Вашингтона. Президент наголосив, що Україна має брати участь у рішеннях, які безпосередньо впливають на її безпеку, і не може погоджуватися на домовленості, що передбачають поступки Росії без належних гарантій.

"Я чув від колег з Європи тільки підтримку. Я їм вдячний за це. Вони розуміють позицію України. Вона абсолютно чесна, чиста, максимально справедлива", - заявив глава держави.

За словами Зеленського, українська переговорна команда підтримує постійний зв'язок з американськими представниками та працює над організацією наступних зустрічей.

"Що стосується налагодити, ми розмовляємо з американською переговорною командою. Я знаю, наша команда з ними в постійному контакті. Думаю, в найближчі дні домовляться про зустріч на тому чи іншому рівні", - сказав президент.

Він також наголосив на важливості взаємних кроків назустріч у відносинах із союзниками.

"Я думаю, що не так важливо, хто до кого першим їде. Важливо, що ми йдемо один одному назустріч. Це важливо для сусідів, для народів, для наших відносин", - зазначив Зеленський.

Чи вистачить Україні ракет Patriot для захисту взимку

Україна продовжує отримувати ракети PAC-2 і PAC-3 для систем Patriot зі США через програму PURL, яку фінансують європейські партнери. Водночас потреба в таких боєприпасах залишається високою, а наявні запаси розподіляють між різними напрямками, зокрема Близьким Сходом.

"Ми отримаємо PAC-2, PAC-3 від Сполучених Штатів Америки через програму PURL. За це гроші дає ЄС, це фінансує Європа, тобто це не безкоштовно і це не подарунки. Зараз є великий дефіцит, більшість PAC-2, PAC-3 вже довгий час віддається на Близький Схід", - повідомив президент.

За словами Зеленського, Україна веде переговори зі США, європейськими державами та іншими партнерами, щоб отримати якомога більше ракет для захисту критичної інфраструктури й цивільного населення.

"Ми отримуємо їх не тільки від Сполучених Штатів Америки, ми працюємо з Європою і з іншими країнами в світі. І збираємо 2, 5, 10, скільки зможемо домовитися, скільки можемо забрати відповідних ракет, скільки доставляємо в Україну, щоб захищати людей", - зазначив глава держави.

Україна вже передала європейським партнерам розрахунки щодо мінімальної кількості перехоплювачів, необхідної для захисту від балістичних загроз узимку. Зеленський запевнив, що в Європі є ракети в обсягах, які відповідають озвученим українською стороною потребам.

"Якщо чесно, цей пакет є у всіх лідерів. Чи будуть європейці нас підтримувати? Так. Якою кількістю, поки не знаю, але деякі речі знаю про деякі країни. Чи достатньо в Європі PAC-2, PAC-3, щоб Україна пройшла зиму? Так, згідно тих цифр, які я оголосив, які ми хотіли б отримати на зимовий час. Ці цифри в Європі є", - заявив президент.

Водночас остаточні обсяги постачань залежатимуть від рішень партнерів. Україна також працює над створенням власної антибалістичної системи разом із європейськими державами.

"Я розраховую, що ми з європейцями зробимо нашу модель антибалістичної системи FREYJA. Дай Бог успіху нашим інженерам, всіх наших десятків країн. І ми здолаємо цей бар'єр технологічний і зробимо свою антибалістичну систему", - сказав Зеленський.

Ще одним напрямком співпраці є виробництво ракет із Німеччиною. За словами президента, сторони домовилися про відповідні кроки, а перші результати очікуються у 2027–2028 роках.

Як Україна долає проблеми зі Starlink і доступом до розвідданих

Обмеження швидкості супутникового зв'язку Starlink вплинули на роботу окремих українських військових систем, зокрема дронів-перехоплювачів, які використовують для боротьби з російськими реактивними безпілотниками. Зеленський пояснив, що Україна зверталася до SpaceX і Білого дому щодо розширення доступних можливостей зв'язку.

"Ми не використовуємо Старлінки щодо атаки або відповіді на території Російської Федерації. Саме через це ми і звертались до SpaceX і до Білого Дому, щоб нам відкрили цю можливість. Якщо б вона у нас була, ми би не звертались, безумовно", - заявив президент.

За словами Зеленського, українські військові застосовують Starlink для керування перехоплювачами, які протидіють швидкісним російським безпілотникам.

"Ми використовуємо перехоплення реактивних шахедів, які йдуть і б'ють по нашим цивільним і вбивають наші сім'ї. Ми використовуємо спеціальні перехоплювачі, які рухаються з великою швидкістю. Дрони-перехоплювачі, які рухаються саме з Старлінком", - пояснив глава держави.

Президент зазначив, що швидкість російських реактивних дронів може перевищувати 400 км/год, тоді як доступна швидкість зв'язку, за його словами, знизилася приблизно до 70 км/год. Україна також веде переговори з іншими державами, зокрема Францією, щодо альтернативних технологічних рішень.

Окремо Зеленський прокоментував можливість обмеження обміну розвідувальними даними зі США. Він наголосив, що Україна отримує інформацію не лише від американських партнерів, а й від багатьох інших держав.

"З нами розвідданими діляться багато країн. Тобто, ми говоримо про десятки країн. Ми налагодили таку роботу за час війни, це дуже суттєва, серйозна допомога. Ми їм вдячні", - зазначив президент.

Водночас інформація про балістичні загрози залишається особливо важливим напрямком співпраці зі Сполученими Штатами.

"Хочу вам сказати тільки одне, ми працюємо над всіми можливостями, щоб Україна була максимально незалежною", - наголосив Зеленський.

Як Європа планує створити свій трек переговорів із Росією

Європейські держави працюють над форматом, який дасть змогу представляти інтереси континенту в переговорах із Росією. Зеленський вважає, що активніша участь Європи не обов'язково передбачатиме відсторонення США від дипломатичного процесу: переговори можуть відбуватися за кількома напрямками одночасно.

"Я вважаю, що Європа робить деякі кроки для того, щоб у Європі з'явився свій трек, який би представляв і наші інтереси, безумовно, передусім. І могли б знайти формат, в якому спілкуватися з рускими. І тому, я думаю, що все це станеться обов'язково", - заявив президент.

За словами глави держави, Київ обговорює з європейськими партнерами можливі механізми дипломатичного врегулювання. Україна зацікавлена в тому, щоб переговорний процес враховував її інтереси та не створював передумов для нового російського наступу.

"Моє бачення, що дуже хочеться, щоб було кілька треків. Для того, щоб була можливість йти до дипломатичного регулювання цієї війни. Ми проводимо відповідні розмови з європейцями", - сказав Зеленський.

Чи продовжить Україна атакувати російські нафтопереробні заводи

Україна продовжує розглядати удари у відповідь на російську агресію як частину своєї оборони, однак подробиці військових операцій президент розкривати не став. За його словами, публічне обговорення конкретних цілей і планів може розкрити важливу інформацію.

"Зазвичай я не комунікую деталі наших операцій. Головне правило наших операцій - це відповідати. Інші речі, ви побачите їх", - заявив Зеленський.

Відповідаючи на запитання про позицію європейських лідерів щодо українських ударів по російських нафтопереробних заводах і можливі розбіжності з американською адміністрацією, президент наголосив на праві України захищатися. Він також підкреслив, що дипломатичні зусилля не означають відмови від оборони держави.

Чи посилюється підтримка України в Європі

Попри заяви окремих європейських політиків про можливе скорочення допомоги Києву, Зеленський стверджує, що останнім часом бачить консолідацію партнерів навколо підтримки України. За його оцінкою, європейські держави дедалі краще усвідомлюють спільні ризики, пов'язані з російською агресією.

"Я відчуваю повну підтримку зараз Європи. І особливо останній місяць. І Європа дуже об'єднана, розуміє всі ризики, які відбуваються. І у відносинах зі Сполученими Штатами це впливає. Європа об'єднується і об'єднується навколо підтримки України", - заявив президент.

Зеленський наголосив, що можливі поступки Росії не можна розглядати лише як спосіб зупинити бойові дії на окремій ділянці фронту. На його думку, такі рішення можуть мати наслідки для існування української держави та безпеки всього регіону.

Президент підкреслив, що Україна прагне завершення війни, однак вважає необхідним враховувати реальні наміри Кремля та ризик повторної агресії.

"Тому ми питаємо, залишайтеся, залишайтеся сильними, зберігайте наші країни", - звернувся Зеленський до партнерів.

Енергетичне перемир’я не зупинить усі удари РФ: що пояснив Чаленко

Навіть якщо Росія погодиться на енергетичне перемир’я, це не означатиме припинення атак по інших цілях. Для реалізації домовленостей необхідно узгодити конкретні умови та провести тристоронню зустріч на технічному рівні.

Про це повідомив голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко в інтерв’ю Главреду.

Енергетичне та морське перемир’я потребують окремого опрацювання, а політичних заяв недостатньо для їх реалізації. Чаленко наголошує на важливості військової складової під час узгодження майбутніх домовленостей.

"Мова йде виключно про певні категорії об’єктів. Взагалі, нагадаю, що і щодо енергетичного, і щодо морського перемир’я має відбутися тристороння зустріч на технічному рівні. Не можна просто оголосити: "У вас енергетичне перемир’я - і всі замовкають". Усе це має бути детально опрацьовано, причому навіть не стільки в політичній підгрупі, скільки у військовій", - зазначив Чаленко.

Окремим чинником, який може вплинути на подальший розвиток переговорів, є можливі зміни в позиції Москви щодо зустрічі в Абу-Дабі. Водночас достроковий виїзд української переговорної групи з Маямі експерт розглядає як показовий сигнал.

"Тому якщо Трамп знову про це заговорив через те, що, можливо, з’явилися якісь нові сигнали від Москви щодо готовності зустрітися в Абу-Дабі. Тоді ця історія може отримати подальший розвиток. Але в умовах, коли наша переговорна група достроково залишила Маямі, - це теж сигнал", - наголосив Чаленко.