Удари по датацентрах відкрили новий фронт економічної війни – NYT

Російські й українські військові дедалі частіше атакують датацентри – інфраструктуру, на якій тримаються онлайн-сервіси та системи штучного інтелекту. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на The New York Times.

За даними видання, обидві сторони нещодавно посилили удари по об'єктах, які забезпечують роботу вебсервісів і систем штучного інтелекту. Російські військові вдарили по датацентру в Києві та інших телекомунікаційних об'єктах, а Україна пошкодила три великі датацентри «Яндекса». Після цього вдарила і по центру, який зводить «Сбербанк».

Датацентр – це комплекс серверів, що зберігає дані й обслуговує одразу багато компаній. Тому вихід із ладу одного об'єкта може відчути безліч користувачів, які навіть не знають про спільну інфраструктуру.

Удари по «Яндексу»

У ніч на 8 жовтня безпілотники атакували датацентр «Яндекса» в Сасові Рязанської області. Виникла пожежа, роботу об'єкта повністю зупинили. Reuters назвало це першим великим ударом по російському датахабу від початку повномасштабної війни. Центр – один із п'яти великих об'єктів компанії, він обслуговує десятки тисяч серверів і розміщує два з трьох суперкомп'ютерів «Яндекса» для розвитку штучного інтелекту. Після удару масово перестали працювати російські сайти, банки та сервіси, зокрема й сторонні платформи, які користуються інфраструктурою компанії.

Згодом під удар потрапили й інші об'єкти «Яндекса»: у Калузі та Володимирі. За даними The Moscow Times, три послідовні удари вивели з ладу половину датацентрів компанії. 11 жовтня «Яндекс» повідомив, що об'єкт у Володимирській області повністю зупинив роботу. Київ пояснює ці удари відповіддю на російські атаки на українські датацентри, а президент Володимир Зеленський назвав їх «симетричною відповіддю».

Удар по «Сбербанку»

У ніч на 14 жовтня безпілотники атакували датацентр «Сбербанку» в Балаковому Саратовської області. За словами першого заступника голови правління банку Олександра Ведяхіна, об'єкт ще будують, але частину потужностей уже ввели в експлуатацію. Вартість проєкту становить 122,2 млрд рублів. Після удару користувачі скаржилися на збої банківських застосунків, сервісів «Сбербанку», нейромережі GigaChat, мобільних операторів і маркетплейсів. Губернатор області Роман Бусаргін заявив, що «всі об'єкти інфраструктури» працюють у штатному режимі, але не назвав датацентр «Сбербанку» ціллю. Не всі збої можна автоматично пов'язувати з ударами, причини потребують підтвердження.

Що відбувається в Україні

Українські датацентри російські війська атакували не вперше. Після обстрілу Києва 23 вересня в місті виникли перебої з інтернетом через пошкодження датацентрів, а 25 вересня пошкоджено датацентр телекомунікаційної компанії «Датагруп». 1 жовтня внаслідок серії ударів датацентр «Парковий» у Києві зазнав критичних руйнувань і припинив роботу. У компанії повідомили, що дані клієнтів розгорнуті на резервних майданчиках у ЄС.

Чи вплинули удари на ботоферми

12 жовтня Зеленський заявив, що «всі помітили» зменшення активності російських ботів після ударів по «Яндексу». Центр протидії дезінформації ЦПД повідомив про тимчасові збої в роботі мереж Pravda, InfoDefense та Nod of Time: в окремих кластерах обсяг публікацій скоротився приблизно вдвічі, а зниження активності тривало близько 12 годин. Водночас у ЦПД наголошують, що даних про суттєве загальне скорочення активності всіх російських ботомереж немає.

Росія шукає захист

Міністерство цифрового розвитку Росії обговорює з Міноборони РФ захист датацентрів «Яндекса». За словами глави відомства Максута Шадаєва, такі удари стали безпрецедентними.

Експерт, якого цитує NYT, вважає, що датацентри й надалі залишатимуться ціллю.

«На жаль, я очікую, що датацентри й надалі залишатимуться ціллю», – сказав він.