Бронювання під загрозою: що вимагають у Кабміну

Провідні економічні аналітичні центри, Федерація роботодавців України (ФРУ) та Національна асоціація добувної промисловості вимагають зупинити ухвалення нового порядку бронювання військовозобов'язаних. На їхню думку, запропоновані урядом зміни несуть серйозні корупційні та економічні ризики — і можуть вдарити по звичайних працівниках критично важливих підприємств.

Відповідне звернення підписали 16 аналітичних організацій. Серед них Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, CASE Україна, Інститут податкових реформ та низка інших. Документ направили президентові Володимиру Зеленському, прем'єр-міністрові Сергію Корецькому, а також НАЗК, як повідомляє Інтерфакс-Україна.

Чого саме домагається бізнес

Ключова вимога — ввести перехідний період тривалістю 90 днів, щоб зберегти вже чинні бронювання. А до 20 жовтня аналітики пропонують оголосити мораторій на перегляд критеріїв критичності та скасування статусів. Ще 30 днів вони відводять на доопрацювання нормативної бази.

Головний ризик експерти вбачають у новому Координаційному центрі з 17 осіб, який за проєктом наділяють владними повноваженнями без чітких процедурних гарантій. Його рекомендації мають стати підставою для скасування статусу критично важливого підприємства — без визначення підстав, строків і права на пояснення чи оскарження. Зауваження до документа вже висловили Мінцифри, Міненерго, Мін'юст і НАЗК, вказуючи на дублювання функцій та корупціогенні чинники.

Що передбачає проєкт постанови

Документ знижує ліміт бронювання зі 100% до 85% для працівників оборонно-промислового комплексу та критично важливих підприємств паливно-енергетичного сектору. Водночас з'являється додатковий етап погодження через Координаційний центр перед визнанням підприємства критичним.

Також передбачено, що органи влади до 20 жовтня мають переглянути та погодити з Координаційним центром критерії критичності практично у всіх секторах — енергетиці, ЖКГ, оборонці, медицині, транспорті, продовольчій безпеці. Це відбувається без публічних консультацій і без чітких вимірюваних показників зарплати.

ФРУ окремо наголошує: скорочення обсягів бронювання та вилучення працівників, які мають відстрочку з інших законних підстав, із розрахункової чисельності зменшить ліміт і загрожує зупинкою виробництв. За даними дослідження ФРУ та Держпраці, ще влітку 2025 року кількість неофіційно працевлаштованих сягала 2,683 млн людей, а щомісячні втрати бюджету оцінювали від 9,6 до 31,8 млрд грн.

Хто ще виступив проти

НАДПУ закликає зберегти чинну модель бронювання, усуваючи зловживання адресно, і лишити статус критичності на пів року для підприємств, що постраждали від обстрілів. Асоціація пропонує встановити 12-місячну відстрочку для працівників підприємств, критично важливих для ЗСУ та Нацгвардії. За даними опитування Інституту економічних досліджень за липень 2026 року, 66% промислових підприємств вже відчувають дефіцит працівників.

Окремо група із 63 народних депутатів із усіх фракцій зареєструвала у Верховній Раді проєкт постанови про скасування рішення уряду щодо бронювання. Союз українських підприємців та Європейська Бізнес Асоціація також заявили про стурбованість змінами.

Що це означає для працівників

Якщо постанову ухвалять у поточній редакції, частина заброньованих може втратити статус уже після перегляду критеріїв. Заброньовані працівники підприємств, чий статус критичності скасують, можуть отримати повістку і бути мобілізованими. Тому бізнес і наполягає на перехідному періоді, який має зберегти чинні броні щонайменше на 90 днів — до доопрацювання правил.