Вважали зниклим видом понад століття: вчені випадково натрапили на рідкісних павуків

У тропічних лісах на півночі Мадагаскару науковці виявили новий вид павука-стрибуна — томоцирбу великопалу (Tomocyrba ankihiberta). Водночас дослідники знайшли свіжі екземпляри іншого представника цього роду — томоцирби обезголовленої (Tomocyrba decollata), яку не виявляли понад 120 років. Раніше вчені могли вивчати її переважно за старими музейними зразками.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі «Африканські безхребетні» (African Invertebrates).

Де знайшли новий вид павука

Відкриття стало результатом двох експедицій до північної частини Мадагаскару. Дослідники працювали в заповідній місцевості Магімборондро та природному парку Макіра поблизу міста Маруанцетра.

Томоцирбу великопалу виявили в тропічному лісі на висоті близько 1500 метрів над рівнем моря. Самця й самицю зібрали ще під час експедиції 2019 року, але визначити, що вони належать до окремого виду, вдалося лише після детального вивчення.

Павуки-стрибуни добре бачать і можуть стрибати на здобич або рятуватися від небезпеки. Представники роду томоцирба живуть лише на Мадагаскарі. Цей рід відомий науці з 1900 року, однак його досліджували дуже мало: протягом більшої частини XX століття нових відомостей про цих павуків майже не з’являлося.

Чим особливий новий павук

На перший погляд, томоцирба великопала не має незвичайних зовнішніх ознак. Однак навіть близькі види можуть відрізнятися дрібними деталями будови тіла. Саме вони допомагають науковцям з’ясувати, чи йдеться про вже відомого павука, чи про новий вид.

У цього павука дослідники звернули увагу на невеликий відросток на одному з придатків самця. За формою він нагадує великий палець і відрізняється від відповідної частини тіла його близького родича — томоцирби бородатої (Tomocyrba barbata).

Назву нового виду також пов’язали з цією особливістю. Вона походить від малагасійського слова ankihibe, яке означає «великий палець», поєднаного з науковим скороченням RTA, що позначає відповідний відросток. Таким чином, назва відсилає до характерної деталі будови павука.

Відмінності знайшли й у самиць. Зокрема, у томоцирби великопалої є дві статеві пори, тоді як у близького виду томоцирби Берні (Tomocyrba berniae) — одна. Такі особливості допомогли дослідникам підтвердити, що вони мають справу з раніше невідомим видом.

Павука знову знайшли після 120 років

Не менш важливою стала історія томоцирби обезголовленої. Цей вид уперше описали понад століття тому за зразками, зібраними поблизу затоки Антонгіль. Пізніші дослідники вивчали старі музейні екземпляри, які з часом втратили частину забарвлення. Через це окремі особливості їхньої будови було складно роздивитися.

У вересні 2023 року в природному парку Макіра науковці знайшли двох самців і одну самицю цього виду. Це перші свіжі зразки томоцирби обезголовленої, виявлені більш ніж за 120 років. Місце знахідки розташоване приблизно за 30 кілометрів від імовірного місця, де зібрали перші екземпляри.

Нові зразки дали змогу детальніше описати павука та розглянути особливості його будови, які раніше залишалися недостатньо вивченими. Зокрема, дослідники вперше змогли докладно зобразити внутрішню будову статевої системи самиці.

Чому відкриття важливе

Мадагаскар вважають одним із найважливіших осередків біорізноманіття у світі. Багато тварин і рослин острова не трапляються більше ніде на планеті. Водночас тропічні ліси потерпають від вирубування, поділу на ізольовані ділянки та зміни клімату.

Історія томоцирб показує, скільки невідомого може приховувати навіть давно описаний наукою рід. Один вид вдалося визначити завдяки ретельному дослідженню зібраних зразків, а інший — вивчити заново після більш ніж столітньої перерви.

Такі відкриття допомагають краще зрозуміти різноманіття павуків та їхню еволюцію. Водночас вони нагадують про важливість збереження тропічних лісів, де живуть численні маловивчені організми.

Якими незвичайними бувають павуки

Різні види павуків виробили дивовижні способи виживання. Наприклад, в Амазонці знайшли павука, який зовні нагадує паразитичний гриб і навіть копіює його поведінку. Таке маскування під гриб допомагає йому залишатися непомітним для потенційних ворогів.

Інші павуки покладаються не на маскування, а на швидкість. Під час дослідження 258 видів науковці визнали павука-мисливця з Австралії найшвидшим павуком у світі: він здатний пересуватися зі швидкістю близько 3,6 метра за секунду. Особливі здібності цього павука-рекордсмена показують, наскільки різними можуть бути способи полювання та пересування цих тварин.

Попри страх, який павуки часто викликають у людей, вони відіграють важливу роль у природі, допомагаючи контролювати чисельність комах. Більшість видів не становлять небезпеки для людини, тому знищувати їх без потреби не варто. Їхня присутність допомагає підтримувати природну рівновагу, а роль павуків в екосистемі значно важливіша, ніж може здаватися на перший погляд.