Колишній світ не повернеться: три сценарії майбутнього України після Трампа — NYT

Світ, до якого звикли після Другої світової війни, не відродиться, навіть коли президент США Дональд Трамп залишить Білий дім, вважає оглядач Серж Шмеманн. Світ змінили піднесення Китаю, війна Росії в Європі та відступ ліберальної демократії. Автор пропонує три варіанти розвитку подій. У найкращому для України випадку бойові дії заморозять, а її економіка швидко відновиться. У найгіршому Росія погрожуватиме тактичним ядерним ударом. Про це йдеться в авторській колонці The New York Times.

Шмеманн пише, що змінилися і Америка, і те, що вона символізує. Головним обличчям цих змін став Трамп. Він прагне більше влади, ніж передбачає конституція, і кидає виклик повоєнному світовому порядку. Навіть наступник із табору MAGA, наприклад Марко Рубіо чи Джей Ді Венс, навряд чи поводився б так само примхливо й мстиво. Проте надто багато вже змінилося. Порядок, який створили США та їхні союзники, не повернеться до попереднього стану.

Автор називає кілька нових реалій. Китай став більшим суперником США, ніж колись був СРСР. Росія знову становить загрозу й розв'язала війну в Європі. Демократія відступає в усьому світі, і першими від неї відходять самі США. До цього додаються нові технології та негативні наслідки глобалізації: міграція, нерівність, кіберзлочинність і поляризація. «Немає механізму перезавантаження в історії», — пише Шмеманн.

Автор розглядає перспективу приблизно на дванадцять років. Сценарії він уклав на основі розмов із фахівцями та їхніх праць. Це не науковий прогноз. Шмеманн цитує американського бейсболіста Йогі Берру: «Якщо не знаєш, куди йдеш, можеш опинитися деінде».

Перший, найоптимістичніший сценарій має назву «Америка повертається». До Білого дому приходить лідер, відданий верховенству права й ліберальній демократії. Європейці беруть на себе більше відповідальності за власну оборону. Владімір Путін втрачає владу, бойові дії в Україні заморожують. Це дає змогу країні швидко відновити економіку, а згодом їй можуть повернути території. Китай випереджає США за обсягом економіки, але не за військовою потужністю. Дві наддержави шукають способи співіснування. ООН знову набуває впливу, допомогу бідним країнам відновлюють, а міжнародними справами керує «концерт» великих держав.

Другий сценарій називається «Рухаємося навмання». Нова американська влада скасовує мита Трампа й намагається відновити відносини із союзниками. Однак поляризація в суспільстві зберігається. Більшість країн, зокрема Європа й Канада, більше не вважають США моральним лідером. Альянси слабшають, а держави дедалі частіше звертаються до Китаю. Путіна усуває від влади хунта військових і силовиків, але війна проти України перетворюється на затяжне протистояння без переможця. У світі загалом панує мир, проте ситуація може змінитися будь-якої миті, адже Китай швидко нарощує військову міць.

Третій сценарій має назву «Занепад без стримування». Поляризація паралізує США, НАТО та інші альянси втрачають сенс, а ООН, СОТ, Світовий банк і МВФ занепадають. Китай анексує Тайвань, не зустрівши міжнародного військового спротиву, але його економічне зростання зупиняється. Нерегульований штучний інтелект спричиняє нові кризи. Росія, чиї нафтогазові родовища пошкодили українські дрони, погрожує завдати тактичного ядерного удару по Україні. Осередки конфліктів виникають на Кавказі, Балканах і в Африці. На думку автора, світ перетворюється на темне місце, а Америки більше немає, щоб запалити світло.

Шмеманн наголошує, що майбутнє не обов'язково буде похмурим. Українці показали виняткову рішучість відстоювати свободу. Американські судді часто стають на заваді Трампу, а журналісти ризикують життям заради правди. Вибори можуть змінити політичний курс, як це сталося в Польщі та Угорщині. Проте результати голосування можуть і викликати тривогу, як успіхи «Альтернативи для Німеччини» на регіональних виборах. За проміжними виборами у США 3 листопада світ стежитиме дуже уважно, а за президентськими виборами 2028 року ще уважніше. «Ключове — не чекати надто довго», — пише автор.

Європейські лідери вже звикли до провокацій Трампа, тому ефект шоку слабшає. Союзники прагнуть передусім обмежити шкоду до кінця його каденції. Раніше президент Франції Емманюель Макрон і Карні відкрито відповідали на образи Трампа й стали «лідерами опору», хоча аналітики сперечаються, чи варто вступати з ним у пряму сутичку.

Про те, як саміт НАТО в Анкарі змінив роль Європи й місце України в альянсі, у статті ZN.UA «НАТО 3.0: що саміт в Анкарі змінив для України» пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Олексій Іжак.