На Алясці знайшли рештки найдавнішого житла Америки віком 13 800 років

Археологи на Алясці виявили ймовірні залишки житла віком близько 13 800 років, яке може бути найдавнішим відомим у Західній півкулі. Знахідки допомагають відтворити побут ранніх мешканців континенту та простежити їхні культурні зв’язки. Про це повідомило видання Live Science.

На стоянці Shégˊ Xdaltthˊíˊ дослідники розкопали тисячі артефактів і решток тварин. Серед них — кам’яні знаряддя, кістяні голки та предмети, які можуть бути свідченнями присутності найдавніших свійських собак в Америці. Назва пам’ятки перекладається з атабасканської мови корінних жителів Аляски як «Вони були там». Деякі з ранніх мешканців Північної Америки поверталися до цього табору з перервами протягом приблизно тисячоліття.

Пам’ятка лежить у східній Берінгії — регіоні, який під час останнього льодовикового періоду з’єднував північний схід Азії та північний захід Північної Америки. За результатами новітніх археологічних і генетичних досліджень, предки сучасних корінних народів Америки могли потрапити на континент близько 21 тисячі років тому. Проте їхній спосіб життя досі вивчений недостатньо.

«Я очікувала, що ми знайдемо мисливські знаряддя та уламки кам'яних знарядь навколо одного-двох вогнищ, але я й гадки не мала, що ми натрапимо на базовий табір з десятками тисяч артефактів», — розповіла провідна авторка дослідження, археологиня Канзаського університету Келлі Граф.

Дослідники виявили вогнище, невелику яму та пляму в ґрунті на місці колишнього дерев’яного стовпа. На їхню думку, це можуть бути залишки навісу або раннього наметового житла. Поруч лежали кам’яні знаряддя, кістяні голки та підвіска з рогу. Археологи також знайшли земляну піч, заповнену деревним вугіллям і кістками тварин. Імовірно, у ній повільно готували м’ясо для великої родинної групи. Серед тваринних решток на стоянці виявили й кістку бізона.

Автори назвали цей комплекс можливим найдавнішим свідченням житлової споруди в Північній Америці. На їхню думку, знахідки також показують, що ранні мешканці Аляски добре знали довкілля та вміли використовувати його ресурси. Водночас ідеться саме про інтерпретацію збережених слідів: дерев’яна конструкція до нашого часу не дійшла.

Окрему увагу археологів привернули кам’яні знаряддя характерної форми, незвичної для центральної Аляски. Це ромбоподібні біфаси — оброблені з обох боків вироби, пристосовані для закріплення на основі. Їх виготовили з ріоліту та базальту. Подібні знаряддя зазвичай знаходять значно західніше в Берінгії, на території сучасного північного Сибіру. Обсидіанові артефакти також свідчать про переміщення матеріалів: цю вулканічну породу принесли з геологічного джерела за сотні миль на північний захід від табору.

Додаткові ознаки можливого зв’язку з Азією дослідники побачили в рештках понад десятка вовкоподібних тварин. Наявні генетичні дані вказують, що ранні свійські собаки Північної Америки походили від сибірських вовків. Вік і розташування стоянки тому дають непрямі підстави припускати, що її мешканці могли утримувати собак.

Археологи знайшли вісім фрагментів голок. Раніше голки з вушком виявляли лише на палеоіндіанських стоянках помірної зони Північної Америки. За висновками авторів, знахідки з Аляски є найдавнішими відомими голками Західної півкулі та вказують на зв’язки з південнішими територіями.

Граф також звернула увагу на масштаб і віддаленість Аляски. За її словами, інтенсивно досліджено лише кілька невеликих ділянок регіону. Археолог Вайомінзького університету Спенсер Пелтон, який не брав участі в роботі, розглянув її результати в супровідному коментарі для Science Advances. Він наголосив, що ранні стоянки корінних народів у Берінгії мають ключове значення для розуміння заселення Америки.

Пелтон назвав Shégˊ Xdaltthˊíˊ особливою пам’яткою через великий і різноманітний комплекс археологічних об’єктів, артефактів та тваринних решток. За його оцінкою, це найдавніша стоянка Америки з таким багатим набором свідчень тривалого проживання. Вона дає змогу докладніше, ніж раніше, побачити повсякденне життя ранніх мешканців Північної Америки.

Граф уже планує нові розкопки та сподівається залучити до них молодих представників корінних народів Аляски протягом наступних літніх сезонів. Дослідники наголосили, що події в Берінгії приблизно 14 тисяч років тому все ще потребують докладного вивчення.

Нагадаємо, що знахідки в печері Чікіуїте вказали на можливу присутність людей у Північній Америці близько 30 тисяч років тому. Про це у 2020 році заявили дослідники з Великої Британії та Мексики після аналізу кам’яних знарядь. Провідний автор роботи Кіпріан Арделеан зазначив, що окремі предмети належать до періоду 33–31 тисяча років тому.

Окрім того, на березі озера Тагуа-Тагуа в Чилі знайшли кістки гомфотеріїв — вимерлих родичів слонів — зі слідами обробки кам’яними знаряддями. Вік решток і виявлених поруч артефактів становить 12–13 тисяч років. За висновками дослідників Каталонського інституту палеоекології людини та соціальної еволюції, мисливці-збирачі неодноразово поверталися до озера й обробляли там туші.