Погроми, вандалізм і розграбовані бутики: у що вилилися протести у Франції

Спочатку учасники акції виступали проти зростання вартості життя та поганих умов навчання, але потім ситуація вийшла з-під контролю, і, крім Франції, протести охопили й інші країни. Фокус зібрав усе, що відомо про події на даний момент.

Протести у Франції — початок

Перші протести розпочалися ще в середині вересня в ліцеї комуни Кретей (передмістя Парижа), де вчителі та учні вийшли на вулиці через гостру нестачу фінансування та дефіцит викладачів. Протягом наступних тижнів акції поширилися на інші міста, стаючи дедалі масштабнішими та все менш контрольованими.

За цей час рух охопив сотні шкіл та університетів по всій країні. Студенти та школярі вимагали виділити 10 мільярдів євро на ліцеї та скасувати державну платформу для вступу до вищих навчальних закладів Parcoursup.

Пізніше до акцій протесту приєдналися профспілка CGT, партії "Непокірна Франція" та "Нова антикапіталістична партія", а також учасники відродженого руху "жовтих жилетів". Протестувальники виступають проти зростання вартості життя, яке спостерігається на тлі бюджетної кризи у Франції.

Кульмінацією стало 17 жовтня, коли на вулиці по всій країні вийшли, за різними даними, від 550 до 800 тисяч людей.

Від протестів до погромів

Суботні протести супроводжувалися наймасштабнішими заворушеннями та погромами за останні роки.

У Парижі та інших містах було пошкоджено автомобілі та магазини. У Марселі погромники увірвалися до мерії, у Ліоні підпалили будівлю міського туристичного офісу. По всій країні було затримано щонайменше 1200 осіб, з яких близько 800 — у Парижі.

Прем'єр-міністр Франції Себастьян Лекорню повідомив, що для придушення заворушень поліція застосувала сльозогінний газ і водомети. Під час сутичок поранення отримали близько 150 поліцейських та пожежників.

Він також розкритикував політиків, які, прагнучи підвищити свій передвиборчий рейтинг, звинувачують у тому, що відбувається, поліцію.

"У той час як дехто намагається звалити провину на наші правоохоронні органи, я хочу сказати французькому народу: ви можете пишатися своїми поліцейськими та жандармами. Вони зіткнулися з надзвичайно жорстоким насильством, захищаючи наших співгромадян, і заслуговують на нашу всебічну підтримку. Тим, хто явно прагне використати ці насильницькі дії як "розминку" перед президентськими виборами, я заявляю прямо: нас не залякати. Нікому не вдасться нав’язати свій політичний порядок денний за допомогою насильства", — запевнив глава уряду.

За його словами, правоохоронцям надано чіткі вказівки: припиняти правопорушення, захищати людей і майно, затримувати винних і притягати їх до суду.

Лекорню також заявив, що уряд доведе до кінця обговорення законопроекту, який зобов’язує винних відшкодовувати збитки:

"Державні кошти обмежені: їх слід спрямовувати на потреби громадських служб, а не на нескінченне відновлення того, що знищили вандали. Саме вони — ті, хто спричинив руйнування, — повинні нести витрати".

Спалена мерія та розграбовані бутики Louis Vuitton і Hermès

У місті Лімож демонстранти штурмом захопили та підпалили будівлю міської ратуші, повідомляє телеканал France 3 Nouvelle-Aquitaine.

За інформацією журналістів, групи протестувальників проникли до будівлі з фасаду, вибивши вікна першого поверху, після чого влаштували підпал. Вогонь миттєво поширився внутрішніми приміщеннями та охопив дах.

Внаслідок масштабної пожежі будівля зазнала серйозних пошкоджень, а купол із годинниковою вежею обвалився.

Ратуша Ліможа — будівля в стилі неоренесансу, яка зводилася з 1875 по 1883 рік за проєктом архітектора Шарля Альфреда Леклерка. Натхненна Паризькою мерією, ратуша славилася різьбленим фасадом, знаменитим порцеляново-бронзовим фонтаном та унікальною колекцією ліможської емалі та порцеляни. Об’єкту присвоєно статус історичної пам’ятки Франції.

Окрім ратуші в Ліможі, у центрі Ліона було підпалено та розграбовано найстаріше туристичне бюро, а на набережній біля префектури поліція застосувала сльозогінний газ. Розбито вітрини та автобусні зупинки.

У Парижі епіцентром погромів стали магазини, кафе, ательє на площі Республіки, а також низка преміальних бутиків.

Чоловіки в чорних балаклавах грабували все на своєму шляху. Одним із перших об’єктів нападу став супермаркет Franprix на вулиці Борепер — вона прилягає до бульвару Маджента і розташована в безпосередній близькості від площі Республіки. Усередині магазину — розграбовані полиці та жахливий безлад.

Наступною постраждала аптека Beaurepaire, звідки винесли все: від ліків до касових апаратів. Популярне кафе "Ла Баррік" (La Barrique) повністю згоріло зсередини.

Учасники погромів винесли товари з магазинів SFR та Etam. Магазин вінтажного одягу Kilo Shop, відомий на весь Париж, теж стоїть широко відкритим. Його охороняє колишній військовий, який просто в той момент опинився поруч, і йому вдалося відлякати мародерів.

А ось із магазину Lycamobile, що розташований поруч із Kilo Shop, у ніч погромів винесли комп’ютерної техніки на суму 200 тисяч євро.

Як пише Le Monde, власник перукарні на бульварі Маджента, 10, розповів журналістам, що протестувальники розгромили його бізнес і забрали все: косметику, кавоварки та навіть касовий апарат.

"У них були молотки — більші за мою голову!" — каже дружина власника.

Під час маніфестацій 17 жовтня правоохоронні органи виявилися не готовими до такого несподіваного розмаху протестів:

"Щось пішло не так; просто немислимо, щоб групи людей змогли підійти так близько до Єлисейського палацу".

"Вони зірвали камери відеоспостереження, а потім викрали 50 iPhone, 70 смартфонів Samsung і близько п'ятдесяти комп'ютерів, зокрема два десятки MacBook. Плюс 8000 євро готівкою з каси. Загалом збиток становить не менше 140 000 євро", — підраховує власник, який теж не може підібрати слів, щоб описати те, що відбувається. Він додав, що поліцейські п’ять годин не втручалися.

На Східному вокзалі (Gare de l’Est) учасники акції розгромили ресторан "Макдональдс".

Вони не пощадили й елітних магазинів. Демонстранти влаштували погроми в універмагах та бутиках світових брендів, зокрема Galeries Lafayette, Louis Vuitton, Hermès, Kenzo, Hugo Boss та Apple.

Окрім Парижа, пограбування та акти вандалізму відбувалися в Ліллі, Ліоні, Марселі, Руані та Ніцці.

Реакція Макрона на погроми у Франції

Президент Франції Емманюель Макрон категорично засудив події, що відбуваються в країні.

"У нашій Республіці немає місця насильству. Ті, хто влаштовував погроми, нападав на префектури та комерційні підприємства, грабував — аж до будівель міських адміністрацій, — будуть притягнуті до відповідальності та покарані", — написав він у Х.

Глава держави висловив підтримку всім співробітникам правоохоронних органів, які забезпечують право громадян на проведення демонстрацій.

"Ми всі маємо згуртуватися перед тими, хто сіє хаос, хто прагне лише зруйнувати наші державні інститути та завадити людям мирно висловлювати свої вимоги", — наголосив політик.

Головна політична опонентка Макрона, кандидатка у президенти Франції від "Національного об’єднання" Марін Ле Пен теж не залишилася осторонь від того, що відбувається.

"Мародерство, пограбування, руйнування, напади на співробітників правоохоронних органів — учасники заворушень знову перетворили демонстрації 17 жовтня, присвячені захисту купівельної спроможності, на щось деструктивне. Законні соціальні вимоги знову опинилися заручниками ультралівих сил та риторики соратників Жан-Люка Меланшона. Легітимізуючи насильство, сприймаючи громадський порядок як форму гноблення, а заворушення — як певне право, вони прагнуть занурити країну в хаос", — зазначила вона в Х.

За її словами, французькому народу залишається ще кілька місяців протриматися "перед обличчям цієї провокаційної стратегії, спрямованої проти французького народу, який більше не може терпіти, опинившись між "жорсткою економією" та податковим гнітом з боку влади, з одного боку, та радикальними активістами, які закликають до заколоту".

Ле Пен пообіцяла позбавити громадян "згубного курсу макронізму" та захистити їх від насильства з боку ультралівих у разі своєї перемоги на президентських виборах у квітні 2027 року.

Нагадаємо, масові протести та сутички з поліцією сколихнули Албанію та Італію. Історичний центр Мілана перетворився на поле бою, у місті активно діють мародери.

Також повідомлялося, що в травні цього року перемога ПСЖ завершилася погромами, підпалами та сотнями затриманих у Парижі.