Загадковий сигнал із глибин космосу з'явився двічі: відкриття "Джеймса Вебба" спантеличило вчених

Космічний телескоп «Джеймс Вебб» двічі зафіксував незвичайний інфрачервоний сигнал із тієї самої ділянки неба з інтервалом у 88 днів. Астрономи не змогли встановити, який об’єкт його породжує, а наявні спостереження не дають змоги однозначно пояснити природу випромінювання.

Про це повідомляє видання The Daily Galaxy з посиланням на дослідження, опубліковане у 2026 році в журналі The Astrophysical Journal.

Сигнал зафіксували в районі Hubble Ultra Deep Field — невеликої ділянки неба в сузір’ї Печі, яку астрономи досліджували протягом багатьох років. Попри численні попередні спостереження, науковці не виявили там видимого об’єкта, який міг би пояснити появу незвичайного випромінювання.

Як зафіксували загадкові сигнали

Команда під керівництвом астрофізика Мейсона Г’юберті з Міннесотського університету аналізувала дані спектрографа ближнього інфрачервоного діапазону NIRSpec, установленого на телескопі «Джеймс Вебб». Дослідники застосували метод, який дозволяє шукати джерела випромінювання без попереднього визначення їхнього розташування за зображеннями.

Під час спостережень у серпні та листопаді 2023 року науковці виявили сім сигналів. Шість із них вдалося пов’язати з уже відомими галактиками, тоді як сьомий не відповідав жодному ідентифікованому об’єкту.

Випромінювання мало вигляд окремої емісійної лінії на довжині хвилі приблизно 1,6 мікрометра. Інших подібних сигналів поруч не виявили, а попередні знімки телескопів «Габбл» і «Джеймс Вебб» не містили очевидних ознак джерела.

Додаткову загадку створює те, що випромінювання не зафіксували під час попередніх спостережень у жовтні 2022 року, хоча його яскравості мало б вистачити для виявлення. Водночас під час двох сеансів у 2023 році сигнал залишався стабільним у різних наборах експозицій, навіть коли дослідники змінювали кут огляду телескопа. Це ускладнює пояснення знахідки звичайним технічним збоєм.

Що може бути джерелом сигналу

Астрономи розглянули кілька можливих причин появи випромінювання: далеку галактику раннього Всесвіту, ближчу галактику, спалах наднової або подію припливного руйнування, під час якої чорна діра розриває зорю. Однак кожна з цих версій має суттєві недоліки, а переконливих доказів на користь будь-якої з них поки немає.

Визначити відстань до джерела також не вдалося. Оскільки дослідники виявили лише одну емісійну лінію, вони не можуть достовірно встановити червоний зсув — зміну довжини хвилі світла внаслідок розширення Всесвіту. Без цього неможливо впевнено з’ясувати, де саме розташований об’єкт і які фізичні процеси спричинили його випромінювання.

Дослідники наголошують, що незвичайний сигнал може допомогти вивчити екстремальні фізичні умови у Всесвіті, однак для цього необхідно отримати більше даних.

Науковці вважають, що глибші та чутливіші спектроскопічні спостереження могли б виявити додаткові емісійні лінії. Це дозволило б точніше визначити відстань до джерела та перевірити запропоновані пояснення.