/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fcf4da94d0aee508d3aca209cd5466986.jpg)
Допомога від Трампа: чому президент США не зможе розірвати всі зв'язки з Україною
Трамп не зможе повністю припинити підтримку України — якусь її частину все одно вдасться зберегти, впевнений військовий аналітик Андерс Нільсен. Просто тепер відносини України та США стають зрозумілішими — адже раніше американського президента в Києві, та й у Європі, оцінювали абсолютно неправильно.
З часу складного візиту до Білого дому понад півтора року тому український президент та уряд завжди намагалися продемонструвати максимальну підтримку Трампу. Вони виявляли готовність до мирних ініціатив і підтримували інші його починання. Однак після угоди з Путіним щодо дизельного палива продовжувати таку політику вже неможливо. Ця угода відкриває можливість для подальшого скасування санкцій проти РФ. Ідея опору України полягала в нарощуванні економічного тиску на РФ з метою змусити Путіна погодитися на переговори. Однак після послаблення санкцій російському керівництву це ні до чого — вони тепер сподіваються на подальші послаблення санкцій, що дає можливість продовжувати атакувати Україну.
Фактично, американський уряд перетнув червону межу: після такої допомоги росіянам американців уже не можна назвати ані прихильниками України, ані "нейтральними посередниками".
Одна з найбільших помилок України (та Європи) щодо Трампа полягала у вірі в те, що він нібито любить тих, хто бореться. Ідея полягала в тому, щоб показати Трампу, як Україна перемагає, і це, зрештою, схилило б його на бік України. Існує багато причин, чому Трамп поводиться саме так: психологічні особливості, корупція, проте головним у цьому випадку є світогляд Трампа.
Трамп загалом вірить, що лише сила є критерієм істини. Це, зокрема, зумовлює його позитивне ставлення до корупції: мовляв, якщо я маю можливість збагатитися, то мушу цим скористатися. У сфері зовнішньої політики це призводить до позиції, що сильні держави мають право підкорювати собі слабкі країни. Це яскраво проявляється у ставленні Трампа до Гренландії та Канади. Також крізь цю призму він дивиться й на російську агресію проти України.
Важливо Україна поступово виграє війну на виснаження: ключові ознаки 2026 рокуДля Трампа цілком природною є думка про те, що Росія претендує на право домінувати над Україною, так само, як і для США — домінувати над Канадою. І якщо Україна вийде з війни у виграшній позиції, то вона цілком могла б стати на бік Канади у відстоюванні свого суверенітету перед США. З цієї причини Трамп ні в якому разі не хоче, щоб Росія зазнала поразки.
У цьому криється причина провалу всіх спроб переговорів. Однак президент США не є всемогутнім: існують обмеження його влади та інтереси груп, здатних чинити тиск. Багато людей у США підтримують Україну, на міжнародній арені багато країн також стоять на боці України. Отже, реально змусити Трампа допомагати Україні, навіть всупереч його власній волі. Для цього не треба підлещуватися перед ним і намагатися завоювати його прихильність — а визначити точки тиску на нього і діяти саме на них.
Багато хто критикував Зеленського за надто відверту критику Трампа в інтерв’ю з Пірсом Морганом для Financial Times. Однак інтерв’ю було надзвичайно успішним — воно зачепило всі потрібні струни в американському суспільстві. Це інтерв’ю чинило значний тиск на Трампа, і зараз, як ми бачимо, розвіддані та послуги Starlink продовжують надаватися.
Судячи з усього, Україні вдасться зберегти певний рівень підтримки з боку США. Зокрема, якщо говорити про надання розвідданих, то насамперед це означає систему раннього попередження населення про російські ракетні атаки. Трампу буде дуже складно пояснити американцям, чому він раптово хоче позбавити українців можливості вчасно дістатися до укриття перед ракетним ударом.
Щодо скасування санкцій ситуація складніша, і, можливо, така ситуація триватиме й надалі. Водночас Трампу, судячи з усього, доведеться змиритися з тим, що він ніяк не може вплинути на бажання та стратегію України спалити російські нафтопереробні заводи.
Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані матеріали в рубриці "Думки" несе автор.
Важливо Україна замість США: чому для ЄС військовий союз із Києвом стає критично важливим