Зеленський змінив тон щодо Трампа, а Європа готується до прямих переговорів із Путіним — FT

Європейські лідери готуються до прямого діалогу з російським диктатором Владіміром Путіним. Такий контакт дозволив би їм безпосередньо долучитися до обговорення шляхів завершення війни проти України. Новий підхід формується на тлі загострення відносин Києва з Вашингтоном і послаблення американської підтримки. Про це повідомляє видання Financial Times.

У європейських столицях зростає переконання, що контакти з Путіним більше не можна залишати винятково американцям. Канали спілкування з російською стороною вже відкриті. Розмова європейських лідерів із очільником Кремля може відбутися невдовзі.

Європейська дипломатія змінюється: спроби домовлятися з Трампом через лестощі та переконування вважають дедалі менш результативними. Американський президент зосереджений на проміжних виборах і роздратований тим, що сприймає як небажання Європи допомагати йому в Ірані. Європейці також побоюються, що політику США визначає передусім прагнення укладати ділові угоди з Росією, а не послідовне бачення безпеки.

Власний підхід Європи наразі спирається на підтримку України та санкції проти Росії. Обидва напрями вважають необхідними, особливо за умов зменшення американської допомоги. Водночас дедалі очевиднішою стає потреба самостійно брати участь у мирних зусиллях. Після припинення фінансової допомоги США саме європейські кошти підтримують Україну.

Поведінка українського президента теж змінилася. Він значно різкіше говорить про Трампа, прямо заявляє про обмеження супутникових послуг із боку США та припускає, що американського лідера приваблюють автократи. Київ також відкинув вимогу Вашингтона припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. За зміною тону Зеленського стоять не лише гнів і розчарування, а й політичний розрахунок.

Позиції Трампа в опитуваннях слабшають, а республіканцям загрожує поразка на проміжних виборах. За таких обставин звернення безпосередньо до американського суспільства, оминаючи президента та його оточення, може мати сенс. Навіть деякі кандидати від Республіканської партії під час передвиборчої кампанії поставили під сумнів намір Трампа купувати російське дизельне пальне. Опитування також свідчать, що американці не поділяють його захоплення Путіним.

У Європі, схоже, впевнені, що Путін погодиться на розмову. Однак російський лідер сам просуває ідею тристороннього саміту з Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном. Така зустріч відповідала б претензіям Москви на статус великої держави. Водночас Україна та її головні союзники залишилися б поза переговорами. Можливі пропозиції європейців можуть додатково посилити настороженість Кремля.

Є два ймовірні варіанти, які могли б представити Путіну під час прямої розмови. Перший передбачає замороження війни вздовж нинішньої лінії контролю в обмін на гарантію, що Україна ніколи не вступить до НАТО. Другий — передачу Росії решти Донбасу з подальшим приєднанням України до Альянсу.

Частина українців сприйняла б будь-який із цих варіантів як зраду. Водночас сильне прагнення суспільства до миру могло б допомогти Зеленському переконати громадян підтримати одну з пропозицій. Європейці значно менше впевнені в готовності Путіна погодитися на будь-яку з них. Попри це, вони вважають важливим розпочати безпосередній діалог із Москвою.

Паралельно Європа прагне зменшити залежність від американських технологій, критично важливих для оборони. Особливо це стосується супутникових можливостей Starshield і Starlink. Цього місяця фінські компанії Nokia та Iceye оголосили про партнерство для створення мереж супутникового зв’язку військового й цивільного призначення.

Однак перші запуски очікують лише у 2028 році. Тому ця ініціатива не розв’яже нагальних проблем України. Наразі Київ залишається дуже залежним від американських супутникових можливостей як для захисту від атак, так і для отримання інформації, необхідної для наступальних операцій. Українська влада також не полишає сподівань переконати США розширити супутникову допомогу. Це дозволило б вражати місця запуску ракет у глибині російської території.

Така залежність могла б спонукати Зеленського й надалі демонструвати максимальну поступливість у відносинах із Трампом та Ілоном Маском. Розрахунок полягав би в тому, що вони пом’якшать позицію та нададуть необхідну допомогу. Проте український президент обрав протилежний підхід. Він навіть обговорював можливість того, що Сполучені Штати прямо стануть на бік Росії проти України.

Один із високопоставлених європейських співрозмовників видання порівняв позицію Зеленського з підходом прем’єра Канади Марка Карні — готовністю відкрито заперечувати Трампу та враховувати ризик ворожих дій із боку США. Це, безумовно, ризикована стратегія. Водночас Трамп залишив Україні небагато варіантів, кращих за цю стратегію.

Нагадаємо, що Трамп знову звинуватив Володимира Зеленського в нібито небажанні завершувати війну. Він пояснив відкладення санкцій проти Росії прагненням не відштовхнути Москву від переговорів. Трамп заявив, що може підписати відповідний документ пізніше, коли вважатиме за потрібне. Додатковим аргументом він назвав те, що Росія, за його твердженням, допомагає Ірану значно менше, ніж могла б.

Окрім того, 19 жовтня Трамп назвав Сі Цзіньпіна «цілком справедливим» щодо України та заявив, що Росія «поводилася нормально». Він стверджував, що Москва й Пекін діяли значно менш активно, ніж могли б, і висловив їм за це вдячність. Трамп також припустив, що ведення переговорів про завершення війни варто доручити комусь іншому замість Зеленського.