/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F76%2Fa4d3f94617c888d04f618ad0c5ebb443.jpg)
Франція оговтується від масштабних заворушень: Макрон відхилив відставку міністра
Президент Франції Еммануель Макрон відмовився прийняти відставку міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса після масштабних протестів і заворушень у країні.
Про це повідомляють французькі видання lemonde та CNN.
За даними CNN, уряд розглядає можливість запровадження комендантської години, а правоохоронці вже затримали понад дві тисячі людей.
Нуньєс визнав, що влада недооцінила масштаби протестів і ризик насильства, та заявив про готовність узяти на себе відповідальність. Однак Макрон залишив його на посаді й доручив переглянути підходи до реагування на заворушення.
Протести переросли в масові заворушення
Причиною протестів стали проблеми в системі освіти, зростання вартості життя та невдоволення діями уряду. Спочатку до акцій долучилися учні, студенти й викладачі, які вимагали більше персоналу та ресурсів для навчальних закладів. Згодом протести поширилися на інші регіони й охопили ширші соціальні вимоги.
За даними французької влади, у суботніх акціях по всій країні взяли участь понад 500 тисяч людей. Це значно перевищило попередні оцінки уряду, який очікував близько 200 тисяч учасників.
Більшість демонстрантів протестували мирно, однак у низці міст акції супроводжувалися погромами, підпалами та сутичками з поліцією. У Парижі грабували магазини й палили автомобілі, у Ліоні підпалили туристичний офіс, а в Ліможі вогонь знищив шпиль історичної будівлі міської ратуші.
За інформацією CNN, за вихідні затримали понад дві тисячі людей. Повідомлялося щонайменше про двох загиблих і серйозно постраждалих, зокрема людей, які втратили кисті рук.
"Ті, хто руйнував, мають заплатити. Ті, хто грабував, мають відшкодувати збитки. Ті, хто намагався повалити Республіку, будуть притягнуті до відповідальності", – заявив Макрон у неділю.
Влада розглядає комендантську годину
Прем'єр-міністр Франції Себастьян Лекорню закликав окремі міста запровадити часткові комендантські обмеження, щоб захистити людей, майно та бізнес. У Марселі місцева влада заборонила всі зібрання й демонстрації з полудня до 20:00.
У Парижі протестувальники блокували доступ до музею Лувр, через що його довелося закрити. Поліція застосовувала сльозогінний газ, щоб розігнати учасників заворушень.
Макрон пообіцяв провести цього тижня зустрічі для обговорення конкретних заходів реагування та вимог протестувальників. Водночас поки незрозуміло, чи допоможуть ці кроки зупинити заворушення.
Протести можуть вплинути на вибори
Політичні наслідки заворушень можуть позначитися на президентській кампанії у Франції. Лідерка ультраправих Марін Ле Пен заявила, що законні соціальні вимоги протестувальників знову опинилися заручниками ультралівих сил. Лідер лівих Жан-Люк Меланшон, зі свого боку, захищає право студентів на протест.
Невдоволення через вартість життя та проблеми державних послуг поширюється й на інші країни Європи. У Бельгії студенти виступали проти проблем в освіті, у Лісабоні десятки тисяч людей протестували через дорожнечу та житлову кризу, а в Мілані сутички й пограбування супроводжувалися застосуванням поліцією сльозогінного газу та водометів.
Заворушення у Франції також привернули увагу американської влади. Віцепрезидент США Джей Ді Венс пов'язав події з провалом міграційної політики, а Дональд Трамп під час мітингу в Джорджії пожартував про можливість поїхати до Франції та долучитися до "революції".
Раніше повідомлялося, масові заворушення у Франції призвели до затримання близько 1800 людей. Поранення дістали понад 500 представників поліції, жандармерії та пожежних служб. Вуличні сутички, пошкодження майна й затримання також відбулися в кількох містах Бельгії.
Нагадаємо, раніше у Франції правоохоронці затримали понад 5 тисяч людей під час загальнонаціональних протестів учнів старших класів, викликаних гострою кризою в системі шкільної освіти.
Також французькі правоохоронці затримали 27-річного чоловіка за підозрою у плануванні збройного нападу в Парижі. За даними слідства, затриманий мав намір приєднатися до терористичного угруповання "Ісламська держава" та розглядав кілька цілей для атаки в столиці.