Мільярдні борги, бізнес у РФ та сумнівні угоди: слід Клюєвих в Україні

В часи президентства Януковича, брати Андрій та Сергій Клюєви контролювали значну частину української економіки. Андрій обіймав високі державні посади, а Сергій був народним депутатом. Їхня бізнес-імперія базувалася на таких активах, як ЗАТ «Укрподшипник» та австрійська компанія Activ Solar, яка активно розбудовувала сонячні електростанції, користуючись пільговим «зеленим» тарифом та масштабними кредитами від державних банків.

Зміна влади в країні призвела до краху цієї системи. Activ Solar збанкрутувала, залишивши по собі борги на суму понад 500 млн євро. Українські державні банки зазнали значних втрат: Промінвестбанк видав понад 166 млн євро кредитів кримським компаніям групи, Укрексімбанк намагався стягнути 10,66 млрд грн з «Заводу напівпровідників» та 1,74 млрд грн з «Укрподшипника», а Ощадбанк списав мільярдні проблемні кредити кримського портфеля.

Поки українські банки борються за повернення боргів, родичі Клюєвих знайшли нові можливості в Росії. Син Андрія Клюєва, Богдан, та дружина Сергія, Ірина, зареєстрували в Москві компанію «Арктик Пауэр Кепітал». До 2025 року активи цієї компанії сягнули сотень мільйонів рублів. Вона реалізує енергетичні проєкти в Якутії, співпрацюючи з російськими державними корпораціями, та має зв'язки з підприємствами, що постачають продукцію для російського ВПК.

Паралельно з цим, колишній помічник братів Клюєвих та експрацівник «Укрподшипника» Михайло Гончаренко зосередився на розвитку українських активів. Його ключовим підприємством став Ніжинський жиркомбінат, виручка якого зросла з 1,42 млрд грн у 2021 році до 8,31 млрд грн у 2025 році, а чистий прибуток перевищив 262 млн грн. Однак цей успіх привернув увагу правоохоронців, які розпочали кримінальне провадження.

Слідчі перевіряють низку підозрілих фактів, що стосуються діяльності компаній Гончаренка. Зокрема, йдеться про фіктивні закупівлі на суму 433 млн грн через транзитні фірми, серед яких «Кванта космо», «Динекс ЮА», «Клайнц», та можливу несплату податків на 78 млн грн. Також зафіксовано валютні операції з ознаками фіктивності на 442 млн грн через компанію «Варни Мол», після чого 9,8 млн євро було виведено за кордон на рахунки нерезидентів. Під час обшуків були вилучені документи та банківські ключі.

Окреме розслідування стосується можливої співпраці структур Гончаренка з окупаційною владою на Луганщині. Підприємство «Агрекс», де Гончаренко володіє часткою разом із родичами, контролює «Сватівську олію». Слідство вважає, що завод в окупованому Сватовому міг здійснювати поставки олії та соняшнику структурам, підконтрольним окупантам, взаємодіючи з російськими контрагентами. За цим фактом відкрите окреме кримінальне провадження.

Історія фінансово-промислової групи братів Клюєвих є яскравим прикладом того, як тісні зв'язки з владою дозволяють бізнесу стрімко зростати, але згодом можуть призвести до його повного краху. Використання державних ресурсів та пільгових умов, таких як «зелений» тариф, створювало ілюзію стабільності, яка розсипалася після зміни політичної кон'юнктури. Ця ситуація підкреслює ризики, пов'язані з непрозорими схемами ведення бізнесу та залежністю від політичного впливу.

Розслідування щодо Михайла Гончаренка та його компаній, включаючи Ніжинський жиркомбінат, висвітлює проблему збереження впливу колишніх бізнес-партнерів та їхніх можливих схем в українській економіці. Підозри у фіктивних операціях, несплаті податків та можливих зв'язках з окупованими територіями демонструють складність очищення економічного простору від тіньових схем та корупційних зв'язків, що формувалися роками.

Історія імперії Клюєвих та її спадкоємців продовжує розгортатися, викриваючи складні мережі бізнес-інтересів, що охоплюють Україну та Росію. Поки українські правоохоронці працюють над виявленням та припиненням можливих злочинних схем, ця справа стає нагадуванням про важливість прозорості та відповідальності в бізнесі та політиці, що є ключовим для зміцнення правової держави та економічного суверенітету України.