Ракетний удар по «Чернігівській»: коли відновлять роботу метро і що порятує Київ від колапсу

Росія завдала ракетного удару поруч зі станцією метро «Чернігівська» у Києві. Унаслідок атаки росіяни вкотре паралізували роботу столичного метрополітену на відкритій ділянці червоної гілки. Дивом ніхто з людей не постраждав, але через масштабні пошкодження відновити роботу станції за добу не вдалося.

Деталі розповіли джерелаТСН.ua.

У столичній мерії кажуть, що намагатимуться відновити роботу метро на цій ділянці до кінця дня або ж до ранку вівторка. До відновлювальних робіт залучили понад 70 фахівців. Наразі прибрали розбите скло та уламки, завершують ремонт колій і контактної рейки. Триває відновлення електропостачання та систем управління рухом.

Точних термінів відновлення роботи поки не називають, але якщо це станеться, то поїзди курсуватимуть від станції «Лісова» без зупинки на «Чернігівській».

Наскільки складно відновити пошкоджену інфраструктуру

На думку Дмитра Беспалова, експерта з транспортного планування, наземна частина станції метро не має бути складною для відновлення, адже там немає занадто складної інфраструктури.

«Щодо пошкодження рейок метрополітену, то, наприклад, "Укрзалізниця" відновлює їх доволі швидко. Також швидко можна відновити контактну мережу, якщо вона пошкоджена й потребує заміни. Можна організувати і ремонт пошкодженої платформи станції метро, використавши для тимчасового розміщення металеві листи. Хоча це радше протиаварійні роботи, бо потрібно буде відновлювати пошкоджений бетон. Тому мені здається, що станцію швидко відновлять і запустять рух», — розповідає ТСН.ua Дмитро Беспалов.

Для покращення транспортного сполучення влада збільшила кількість автобусів на маршрутах № 1-М та № 118. Зокрема, на маршрут № 1-М додали ще 15 автобусів. Але транспорту явно бракує, щоб перевозити всіх охочих. Особливо увечері, коли тисячі киян повертаються додому з правого берега. Як результат на станції метро «Дарниця» утворилися величезні черги з пасажирів на автобуси, щоб дістатися до своїх домівок, через непрацюючі дві станції метро

Чому великі автобуси не зможуть замінити метрополітен?

Дмитро Беспалов розповідає, що разом із колегами розраховував ці потреби. За основу взяли інтервали руху поїздів на червоній гілці та паспортну щільність — нормативне значення того, скільки людей може поміститися у вагоні потягу метро.

«Ми порахували: якщо метрополітен возить у пікові години максимальну кількість людей, яка щільно розміщена у вагонах, то на червоній гілці виходить 10–15 тисяч пасажирів, які перетинають Дніпро. А в автобусі їде приблизно 100 людей. Ділимо й можемо зрозуміти, який інтервал має бути між автобусами, щоб вони возили пасажирів у режимі метро. А він там має бути що 20 секунд! Тобто технічно просто неможливо організувати такий інтервал руху автобусів — вони навіть не встигатимуть висаджувати пасажирів. Тож логіка тут проста: автобуси не впораються з попитом метрополітену в жодному разі, лише покриють якусь певну частину», — пояснює Дмитро Беспалов.

Експерт додає, що, на жаль, відкрита гілка метрополітену — це централізована система перевезень, яку дуже зручно нищити ворогу, адже вона як на долоні.

«Ворог може бити по тягових підстанціях, або ж загалом по електриці, або ж по наземних станціях, як у цьому випадку з "Чернігівською". Невідомо, чи спеціально Росія обрала цю станцію — їхню логіку важко зрозуміти. Але проблема в тому, що рух на відкритій ділянці росіяни можуть у будь-який момент зупинити. Як цьому протидіяти — важко сказати. Як варіант — децентралізовано організувати роботу транспорту на випадок повторення таких атак», — каже експерт з транспортного планування.

«Хаос проти хаосу»: чи врятують столицю маршрутки?

Дмитро Беспалов каже, що в цьому випадку місто може врятувати використання маршруток. При цьому він зауважує, що раніше виступав категорично проти роботи маршруток у столиці.

«Маршрутки — найбільш неефективний спосіб перевезення пасажирів, ще один такий просто важко вигадати. Але, як виявляється, не під час війни. Якраз зараз цей неефективний, ганебний спосіб перевезення пасажирів може виявитися кращим варіантом для міста. Передусім через його масовість. А якщо до цього залучити всі ті види маршруток, які були в Києві до "Богданів" — "спринтери" та мікроавтобуси, то вони можуть стати реальним виходом у питанні перевезення людей через Дніпро», — вважає експерт.

Дмитро Беспалов підкреслює, що ця система перевезення пасажирів є жахливою, неефективною і навіть небезпечною для людей, але вона здатна чинити спротив росіянам.

«Через масовість маршруток їх неможливо знищити. Зараз місто намагається вирішити питання великими автобусами, але вони не є варіантом навіть для людей, які готові й можуть платити. До того ж в автобусах їздить дуже багато пільговиків. А маршрутки, при всіх своїх мінусах, окрім того, що заробляють, дійсно можуть перевозити пасажиропотік, який утворився через зупинку роботи метро. Я б це назвав "хаос проти хаосу". До речі, маршрутки нас рятували під час коронавірусу, коли держава фактично заборонила користуватися громадським транспортом, а маршрутки їздили й перевозили людей. Наразі це єдиний варіант, який дозволяє нам усім рухатися містом», — підсумовує Дмитро Беспалов.

Росія атакувала метро в Києві — останні новини

У Деснянському районі уламки пошкодили медзаклад і станцію метро «Чернігівська», зокрема колії та контактну рейку.

Через це червона лінія метро працює лише від «Академмістечка» до «Дарниці», а станції «Чернігівська» та «Лісова» тимчасово зачинені. На пошкодженій ділянці тривають ремонтні роботи.

Т.в.о. начальника КМВА Андрій Ткачов заявляв, що точні строки повного відновлення руху поки спрогнозувати неможливо.